Я у батьків, в селі біля Житомира. Мені і моїй сестричці Ярославі дуже лячно. Лячно і в той же час хочеться перемоги! Не миру, а саме перемоги! Як в цій пісні, коли воїн заспокоює матір, що втрата руки та ноги, це не страшно, головне, щоб ворог був вбитий!
Ярослава мені дуже допомогла в запису цієї пісні. І не дивлячись, що пісня сумна (у мене всі пісні сумні) вона про перемогу.
Ukrainian folk song about the fight against Russian invaders, performed by girls whose childhood ended when Russia once again attacked Ukraine
Придбати альбом гурту можна, на цифрових платформах ffm.to/x1keqp1 чи написавши нам в будь-яку соц.мережу.
Продакшн пісні студії Індюк.
4 березня 2022 (9 день війни)
3 мар 2022
