Купувати не буду, навіть те, що сподобалося. Війна. Хлопцям на передовій багато чого не вистачає. Треба допомагати. Але вдячна автору за відео, за можливість відволіктися, згадати мирне життя і помріяти про те, яке буде після нашої Перемоги. Дорогі мої співвітчизниці і співвітчизники, жителі багатостраждальних незламних українських міст, тримаймося!
Оооо,дякую.За новорічні прикраси дуууууууже дякую,бо для мене в ці роки це означає,що ми вистояли,майже дожили до Нового року( і обов'язково доживемо) і він прийде ,ми його зустрінемо не дивлячись ні на що.І в черговий час загадаємо спільне бажання- ПЕРЕМОГА І ПОВЕРНЕННЯ ВСІХ РІДНИХ.Дуже хочу кота,шо там цікаво він коштує? А півень- це ж шедевр.❤❤❤❤
Ну коли чуєш бабах, то звичайно ж думаєш: сигналізації не спрацювали, тому не зовсім близько. Коли трусяться стіни в будинку, то : Слава Богу, будинок витримав! Як ніч настає, у вурдалаків починається шабаш... А ранком: ніч пережила! Не всі можуть цьому радіти! Треба хоч трохи настрій піднімати собі! Жанна у тому місяці поховала чоловіка, але поки ми живі, то потрібно намагатися жити далі, щось робити... Минулого тижня моя співробітниця померла, ми з нею кожного тижня розмовляли, а цього разу мені відповіла її донька... Хлопець сьогодні вночі загинув у своєму будинку. З фронту комісували після контузії, а він вдома помер. І будинку його нема, 39 років йому тепер назавжди. Тому радійте білочці, гарній чашці, чи іграшкам... Ми не знаємо яке воно буде завтра, і чи буде... Я, в2008-9 роках пережила важке лікування і думала що це так страшно, така хвороба... А зараз все навколо куди страшніше. Кривий ріг.
@@ОльгаВолошина-р7е И да, и нет. Много негатива, поэтому психику надо поддерживать тем, что может порадовать - красота осени, ёлочных игрушек, тем, что проснулся в своей квартире, а не в "райских условиях" спортзала в какой-нибудь Болгарии.
Життя одне. Наш вибір - жити в страху і поганому настрої, або шукати можливості порадувати себе. Майже кожної ночі шахеди під вікнлм літають. Але я не збираюсь через це постпвити хрест на житті.
Вітаю, пані Жанно! Дуже приємно знову вас бачити! Сподіваюсь, що ви повернетесь на свої інші канали, скучила за вашими смаколиками, за вашою зеленою кухнею, тваринками! Хоча і розумію, що на все свій час!
Выражение "дороговато" в моей голове уже не укладывается. Это просто какой - то марафон цен. Вчера они одни, сегодня другие, завтра третьи. Лучше б ассортимент разнообразили, за полгода перемен мало.
Вкотре переконуюсь, що скільки людей, стільки смаків. Я, наприклад, люблю лише білий посуд, навіть на щодень. Шкода, що ви такий мало показуєте, більше кольоровий
@@shoppinguaЖанночка, якщо колись буде така нагода, зробіть огляд білого посуду в Епіцентрі, для пані, котрі дають перевагу білому посуду! Я, до речі дуже люблю розглядати кольоровий , але не уявляю його на своїй кухні! Бо в моїй уяві їжа краще виглядає на білому! Хоча кольоровий посуд виглядає дуже гарно!
Какие там праздники? Мы в том году ничего не отмечали ни рождество ни новый год какая красота не надо бегать с этими сумками за этими продуктами Не надо стоять ухайдокиваться сутками готовить. Эти столы - это объедала потом неделю всё это доедать после праздника всё заново убирать. Никакого нету настроения наши военные там в окопах сидят в холодильник а ты сидишь тут как ни в чём ни бывало за столом и обжираться. Да ещё и до нового года дожить надо ещё кто его знает что будет за эти 2 месяца. Так что вот эти магазины с новогодними всякими прибамбасами просто тупо раздражают. С такими ценами которые каждый день ползут вверх на всё в первую очередь на продукты никаких праздников не захочешь и не за что людям всё это покупать на столы. Если сейчас цены бешеные можете представить что будет к новому году. Не собираюсь выворачиваться тратить на стол а потом сидеть палец сосать.
Це ваш вибір, і ви живете так, як вважаєте за правильне! Але Різдво святкують і в окопах, і на передовій! Загнати себе в депресивний стан простіше всього! Зробити з себе жертву, яку всі повинні жаліти, навіть приємно! Ми живемо в такий час, що кожен день може бути останнім, то жити його треба, як востаннє! А не відкладати все на потім! Не відкладайте своє життя на потім, бо потім може не настати!
@@НінаМірошниченко-ъ5и вы можете мне это ничего не рассказывать. Я инвалид много лет опорно-двигательная система и я не могу даже из дому выйти и не проживу без посторонней помощи. Кому как не мне знать что день этот может быть последний потому что если в мою квартиру прилетит или в мой дом Я даже из квартиры не смогу выйти и никуда не смогу убежать. А эти праздники эти столы - это моих родственников надо нагружать заботами и хлопотами. Пенсию государства наше родное мне назначила 2 361 Так что не сильно разгонишься праздновать. И нет у меня никакой депрессии всю жизнь Я крутилась сама родила троих детей вырастила весь дом был на мне все праздники праздновали я любила когда приходили гости я любила готовить у меня были шикарные столы Я обожала очень красивую посуду я полжизни проработала в ателье. Сколько я сшила свадебных платьев уже наверное никто не сможет посчитать вечерних бальных. Нельзя сказать что жизнь прошла мимо меня. Но сейчас для меня всё это мишура человек в разные части своей жизни всё-таки меняется.
