Щиро дякую, пане Олеже, за етюд! Я- вчителька і цього року святкую 50 років. Ваш етюд вселяє надію і оптимізм. Виявляється, у мене все- попереду і це- страшенно цікаво!
Дякую ,маю бажання поділитися власними спостереженнями.Оскільки на даний час проживаю в Канаді,і мене дуже вражає те,що в цій країни ,саме люди за 60 років-активно працюють. Касири та консультанти в магазинах-виключно такого віку.Мені 55 років і в трудовому колективі -я наймолодша😊 І ще можу доповнити-що вони дуже приємні та доброзичливі.
Чудовий кінець дня) з вами і вашою улюбленою музикою почала день і з вами ж і з приємною мислю про те, що я у самому ефективному віці, і закінчую❤ всім доброї спокійно ночі.
Слушно. Дякую. Також, у багатьох, мудро розставлені пріоритети й розвинуті цінні риси: любов (а не пристрасті), радість ( не веселощі), мир ( а не суперництво), терпеливість (а не самолюбство) , доброта (не звздрість), великодушність (а не негідність), віра (не легковірність), лагідність (а не зухвалість), самовладання (а не імпульсивність).
Дякую за цікаві і надзвичайно корисні теми для роздумів. Цілковито погоджуюсь про продуктивність і ефективність цього вікового діапазону. Будучи вдовою я в 63 роки зустріла кохання, попри війну і всі переживання продовжую вчити іноземні мови. Завдячуючи вам відкриваю для себе цікаву музику і неймовіоних особистостей.
Чудові ідеї для роздумів - як педагог прошу поговорити про синдром вигорання - мені здається дуже актуальна тема для педагогів-живчиків, які також втомлюються... Дякую
Якби молодість знала, якби старість могла...Я зараз і про фізичний вік, і про ментальний. Несвідоме ставлення до життя, страхи, упередженість, зашореність, закомплексованість, марнота, страхи - скільки часу і сил, енергії розвитку вони забирають
Добре. Мені 63, приємно. Але чому саме цей вік при владах світу силується його зруйнувати? Комплекс фараонів гірший за альцгеймера! А онуків краще любити, а не повчати, бо наші правила не до їхнього часу.
Якби ще наші роботодавці прислухалися до цієї думки . В Канаді я бачила дуже активних 65 літніх працюючих людей . У нас в банку мені відмовили тому що за паспортом мені вже 40+ . Хоча досвід і професіоналізм ніхто не відміняв .
Є вакансії, де беруть тільки до 28, а по факту 25 мах. Є від 25 з вищою освітою і три роки досвіду. Будь який сюжет будь-чого саме тільки і починається на етапі коли головному герою у чомусь відмовляють або у нього щось трапляється. Я в свій "банк" навіть в не ходила, бо мій вік близький до Вашого. От п'ята ранку, сиджу вчуся далі
Чудова музика. Цікаві дослідження. Ваша продуктивність надихає . Хай цікавих думок зранку буде ще більше! Спостерігаю за колегами, які досягли віку 60+( їх в колективі більшість) - бачу тільки бажання займати посаду… Від чого , на Вашу думку, залежить продуктивність ?
Продовжую спілкуватися з чатом GPT -позитив. Дякую. Він мені так пояснює незрозумілі місця у Еріксона, що навіть хотіла поділитися, але мене і так тут забагато. Вже думала нічого не писати - а потім уявила, Вас, в 81 ще директором якогось інституту, чи нарешті вже власного, посміхнулася і рухаюся далі. Настрій як ніч. Певна, що краще о 2-й все ж таки було піти до бомбосховища. Бо коли кожну годину прокидаєшся, читаєш що там і куди летить - жити наступний день дуже важко і бачила що не тільки мені. А якщо 60+ і людина ще працює то я не знаю де там щастя...
"Ведь вдохновляющее растущего ребенка ощущение контакта с реальностью происходит из осознания того, что его индивидуальный способ освоения опыта, синтез его "эго" - один из успешных вариантов группового самосознания и что оно не противоречит его ощущению пространства-времени и жизненной схеме.
Перше, що спадає на думку: американці, певно, досліджували країни з високим рівнем медицини, соціального забезпечення і т.д.? І явно не Східну Європу. Порівнювати 85-річних українського (слава Богу, що дожив) дідуся і жителя західного світу, який ловко стрибає десь по горах на давно вже прооперованих штучних колінах, - якось навіть некоректно. І якщо "гальмами" продуктивності (а що таке продуктивність?) є стереотипи і страхи - то хіба проблема у віці?
Вибачте, ранком читаю. Дивлячись на чому концентрувати увагу. Так можна, як Олег Созонтович, знайти одного пацієнта з побічною дією мало досліджуваного препарату і залякати всіх інших, і вірно нехай бігають ранком, а не лежать на дивані з панічними атаками в пошуках найдієвішої пігулки. Але я не так давно у селі, нашому бачила дідуся 85 років що не велосипеді ганяє не повільніше за мене. Так і я можу навести безліч прикладів як все погано а буде ще гірше, так воно так і буде якщо нічого не робити на покращення
Ще пригадала думку, що що б не відбувалося у житті це тільки етап: будь-то війна, чи відпуска довжиною у маленьке життя. Допомагає. І я не знаю, чому я радію, але я нарешті радію, коли бачу нову заставку на 1+1, а то та стара, де посмішка при природніх опущених кутах, як глузування. Єдине, що трохи збивпє з пантелику, так Олег Созонтович, який такий серйозний сидить десь там з пляшкою мініральної води.... . Але то мабуть моє власне,помилкове сприйняття
Я працюю 2 роки в німецькій реабілітаційній клініці з акцентом на неврологічні захворювання, тому маю можливість спостерігати за різновіковими пацієнтами і їх родичами. На мою думку, відтермінування старіння знаходиться повністю в
"Психосоциальная идентичность необходима как якорь в быстротечном существовании человека "здесь и теперь". То, что оно временное, не значит, что им можно пренебречь. Если Норман Браун призывает тех, кто жаждет обрести свою идентичность: "Затеряйтесь", а Тимоти Лиэри: "Уйдите", то я бы сказал, что для того, чтобы затеряться, надо сначала найти себя, а чтобы откуда-то уйти, надо сначала стать членом какой-то общности."
А взагалі -то я збиралася написати, що людина, вчений, у якого є стільки часу, що свої думки записує на диктофон подорожуючи на роботу - записала 500+етюдів+коментарі. То що таке щастя? А відоме колесо балансу коучінга де работа це один з 10ти! сегментів успіху -там ще друзі,сім'я,хоббі,спорт, здоров'я,відпочинок ....
Жнива то жнива, Але якщо весь час сидіти будь де - за комп'ютером, в машині, на конференції,в кабінеті...то наскільки вона буде довгою.... То я просто посиділа чотири години і от думаю, а хтось так і живе. По дев'ять кожного дня. Не уявляю як то тіло бідне взагалі функціонує. ...як всі. Ранком кава, в перерві кава, на обід смачненькі, на вечерю щось розслабляюче...
"Из данных, полученных Гекасом, мы можем сделать вывод, что самооценка подростков в зависимости от кон текста проявляет как изменчивость, так и устойчивость. Она в основном изменчива в аспекте возможностей влия ния и власти и устойчива в ценностном аспекте. Коль скоро у человека сформировалось то или иное ощущение собственной ценности, он проносит его в относительно неизменном виде сквозь различные жизненные ситуа ции. С другой стороны, ощущение человеком своих воз можностей влияния на обстоятельства меняется в зави симости от социального контекста. Поскольку эти два аспекта самооценки соотносятся между собой, изменения в одном из них не могут в конечном счете не влиять на другой. Вряд ли удастся, например, отыскать человека, абсолютно уверенного в собственной ценности и постоян но сомневающегося в своих возможностях, и наоборот."
І ще, вони там обговорюють яке це зло для навчання, цей чат, і як його заборонити. А Ви тут продемонстрували його можливості. Бо якщо поставити собі за мету негатив можна знайти у будь-чому❤.
Тепер зрозуміло чому Ви погодилися на директорство....Робота, яка подобається, продовжує життя !!!!! Ну і це про наукову педагогічну спільноту... людина, яка працювала важко фізично - біологічний вік перевищує календарний.....думаємо !!!!!
А ще дуже цікаво і незрозуміло. З одного боку, якщо я не помиляюся Ви казали що відношення до неживих предметів як до живих, приклад розмовляти з комп'ютером чи телевізором, можна ще з холодильником - це не дуже добре. І одночасно саме Ви продемонстрували бесіду чатом GPT, як с живою істотою. То отже в мене виникає питання а чи безпечно і нормально це взагалі відчувати почуття до чату як до людини. Хоча ж за кожною технікою строїть таки людина....
Якість повітря в Києві сьогодні і останні два роки війни - майже як в Норвегії. На Україні немає якісної їжи?, освіти?доступу до медицини? фахівців? лабораторій, пігулок? хтось забороняє вести здоровий спосіб життя - а не їсти увесь супермаркет, де їсти окрім хліба, сиру та можливо м'яса і то під питанням взагалі нічого не можна...
@@ОленаЮрченко-п8ф так, бо людина завжди має вибір в які б умови її не ставило життя. А інакше можна сісти нічого не міняти для себе і чекати коли прийде або чергова хвороба, чи нарешті смерть. Доступу до інформації на сьогодні достатньо, було б бажання і вміння обирати. Але не можна бути обізнаним у всіх сферах що впливають на якість і тривалість життя. То отже багато чого повинно регулюватися на державному рівні. Але ж ми їдемо в Європу і колись, і можливо вже скоро прийдемо...
Середня продовжуваність життя в Україні-63 роки!Про що ми...Повернулась з Германії,за цей час(2 роки)померли три моїх ровесники,одна дуже близька подруга,журналіст!Всім 60+Причини аналізувати не буду,в Германії бачила кардинально інші умови життя для тих кому...
Дякую Олегу Созонтовичу. Ви втомлений пишите о десятій вочора етюд, де розповідаєте що буде ще вік 60+ і там повинно бути щастя - це піднімає і спямовує
Ви - реальність, і Ви - герой. А оті всі безоси й байдени - одиниці серед мільйонів, красива теорія для мас і далеко не еталон "продуктивності". Бо що таке продуктивність узагалі? А бути молодим душею і відкритим для нового - то не обов'язково щось там "ефективно" для когось "продукувати"... Будьте здорові!
Дякую за підняту тему ефективності життя 60+. Мені близько до 60 і є давня мрія ще з юності, навчитися керувати автомобілем😊. На Вашу думку професоре і шановні користувачі Чи не запізно, починати? Буду вдячна за відповідь, а якщо хтось поділиться своїм досвідом, буде просто супер!
