Жити на повну, незважаючи на все це... Наталія Холоденко 

Я втратила свою маму, вже два роки я шукаю її, вона вважається безвісти зниклою. На наших очах застрелили молодого хлопчика, нашого сусіда, безліч страшних історій та втрат сталося у сім'ях наших близьких людей. Я втратила свою та батьківську квартиру.На місці мого будинку зараз пустир, також там зруйнований садок і школа моїх дітей, будинки моїх друзів. Коли наприкінці березня ми дивом вибралися з окупації Маріуполя, єдине чому я була рада, що ми вижили, мої діти в безпеці. Загубився зв'язок із друзями та можливість бачитися та зустрічатися. Жага жити допомогла нам не здаватися, далі йти вперед, радіти життю та допомагати іншим справлятися з труднощами. Треба жити і залишатися добрими і чесними людьми, головне не зраджувати себе. Дякую Наталю, що продовжуєте підтримувати українців у такі важкі години🙏

Втратила коханого чоловіка,загинув на війні.Відпали дві "подруги", намагаюсь жити далі . Ваші ефіри підтримуючі.❤

Я знаю Вас на протязі більше 10 років. Я з Харкова, виїхала в евакуацію до Ізраїлю в квітні 2022 року. Мені 72 роки, здоров'я нема, діагнозів багато. Хата моя ціла, ніхто з рідних не загинув. Увесь час плачу, дивлячись новини в Ютубі, боляче за нашу країну та за людей, які загинули або позбулись усього. Саме більш жалко тих, хто на фронті в холодних окопах воюють. І думаю собі, чи встигну я повернутися до свого рідного міста, чи побачу свою хату. Дуже дякую Вам, Наталю, за ваші єфіри, за Ваші поради! Щасти Вам! Україна переможе!

читаю коментарі ,це такий нестерпний біль... нам треба жити далі,попри все. обіймаю всіх вас!!!

Втратила сина, але впевнена, що свої 25 рочків він прожив достойно і не даремно. Пережити втрату мені дуже допомогла ваша, Наталья,думка « Якщо ти поважав життя людини, ти маєш поважати її смерть». Дякую вам!

Я с 14 года потеряла многое. Муж пропал без вести. Мама ,квартира остались на оккупированной территории. Но я научилась жить и выживать. Я вырастила 2 прекрасных сыновей .

Мне муж постоянно повторял, не дай Путину забрать у тебя счастье. Моему сыну только исполнился год тогда когда началась война.

Чоловік військовий,брат пішов добровольцем в березні 2022,а тато покинув нас за тиждень до війни,,мабуть відчував усе,родом був з Маріуполя.Залишилась мама та 3синів,яких молюсь,щоб оминула війна.Я раніше працювала коучем з жінками та дівчатами,була натхненням для когось та в 1рік ніби завмерло все всередині ,аж поки брат по сигналу не відчитав,чому не фарбуюся❗️❗️❗️що вони там для того,щоб ми тут жили,а не тліли,мовляв...ось був у відпустці,теж «встряхнув»нас своєю любов‘ю до життя,бо ж розписав собі кожну хвилину справами та зустрічами.Вчився до війни на психоаналітика,та сказав,що нізащо ним не буде.Я хочу творити і жити,дівчата пишуть мені з різних країн,робити зустрічі онлайн,а я не відчуваю ,як зібратись з силами,хоч люблю свою справу всім серцем Вдячна Вам,Наталя,Ви повертаєте найголовніше-фокус на життя♥️

Коли я пережила війну на підступах до Києва з донечкою 10 міс, пусті вулиці, вибухи артилерії, руйнування, а потім літом 2022 приїхала на тиждень до знайомої в Хорватію, то вона мене повела на сальса-дискотеку, там молодь танцювала, а я сиділа і плакала, не могла зрозуміти і усвідомити цей контраст

Боляче, що багато огидних крадіїв у владі України, коли навкруги стільки людей, які фізично багато втратили ! «Крадуть, як в останнє»- як каже Шустер. Навіть не зовнішні живодери, а внутрішні воші гублять сьогодення і майбутнє. Тривога, навіть перших днів, не викреслила мою звичку тренуватися кожен день, і фарбуватися. Це допомогає мені, тим людям, хто поряд зі мною - від неврозу, і тим кому допомагаю. В Одесі я була і є. Вдячна Вам, пані Наталя, ЗА ДОПОМОГУ !

Дякую,рідненька,за дуже потрібні,мудрі, життєдайні істини. Померла мама і я втратила опору бо всі свої роки провела біля неї і тільки зараз сепаруюсь від прив'язаності до неї та вчуся жити життя -своє. А,потім -війна,жах,біль, неприйняття реальності. Я працюю в Італії,доглядальницею за літніми людьми,рідні в Україні там і моя душа з ними. Три роки я не була на рідній землі,не дихала рідним повітрям... В кінці минулого року я летіла....до дому,щоб вдихнути рідне повітря,пробігтися по рідній земельці,а потім повернулася знову до праці в Італії бо потрібно якось жити та допомагати рідним. Спочатку війни я вірила,що це жахіття скоро закінчиться,потім вже не вміщалося страшне горе ,жахіття,смерті невинних людей,солдат в душі,голові,серці... Розуміння,що нічого не можеш змінити,допомогти цим людям. Молюся в католицькому костелі,донатимо з донькою,вчуся триматися,прийняти реальність,чимсь відволіктися бо психіка не витримує негативну інформацію,я в безпеці,а рідні в Україні. В фейсбуці виставила відео,із свойого вихідного дня-вітерець колише жовті кульбабки,зелену травичку,гілочки пальми,це було в тім році весною. Отримала від сержанта,який воює, слова обурення,що я "на курорті",а в Україні гинуть дітки,його підтримав ще якийсь солдат,обвинуватили мене в зраді на користь росії. Я намагалася пояснити,що виставила це відео щоб трішки розрядити чимсь позитивним й так жахливі події і що я не на курорті,а тяжко працюю,але нічого не доказала. Після цього я не виставляю ні фотографій,ні відео позитивного характеру,щоб не травмувати земляків. Хоча деякі друзі просять виставити відео про море,але мені соромно,що я знаходжуся в безпеці. Моя знайома вчителька так мені і написала-"не дразни нас бо ми тут всі на нервах". Але для себе я намагаюсь чимсь відволікати увагу від думок про війну бо вже болить серце. Я заспокоюють,зараз, спостерігаючи за хвилями Іонічного моря,вдома в нашому містечку я прогулювалась сосновим парком,наодинці, і є декілька хоббі,які мені цікаві. Завжди намагалася бути у якійсь спільноті -зараз мені комфортніше побути наодинці,сама з собою. Щиро дякую за Ваше дуже мудре відео,воно дуже цінне,корисне,воно дуже мотивує проживати в радості та щасті,незважаючи на любі обставини та події нашого життя. Бо коли помре від горя душа то тіло теж помре,а ми маємо не здаватись,жити,скільки виділив нам Господь років. Все буде Україна! Нашу українську душу оркам не зламати.

Я з Маріуполя😢 втратила дім мрії, в якому прожила лише два роки, втратила рідне місто, море!!!! я більше ее можу кожні вихідні дивитися на цей прекрасний безмежний простір і дихати солоним повітрям, слухати шум прибоя😢 втратила батьків поряд (слава Богу живі, але тепер далеко) до яких молодша донька бігала постійно, втратила почуття спокою і впевненості, втратила врівноважене життя, в якому я могла займатися улюбленою справою, втратила повний дім рідних і близьких на свято, людей, з якими я спілкувалася ще зі школи😢😢😢😢😢 і цей перелік можна продовжувати бескінечно… втратила себе, навчаючу дітей, що «не можна говорити слово НЕНАВИСТЬ», то є гріх і ненавидіти дуже і дуже погано…

Наталя, Ви праві на 100 відсотків. Моїй донці 22 роки, мені 46. В Україні в неї була своя квартира, в мене своя квартира, гарна робота і в неї і в мене, близькі та друзі. З 01.04.2022 ми в Німеччині. За 2 роки ми не змогли звикнути. Ми теж з першого дня говорили, що ми приїхали сюди із-за війни, а не за бідності( ми з Краматорська, Донецька область). Віримо, що повернемось після нашої ПЕРЕМОГИ!! 💙💛за час війни я втратила 7 рідних та знайомих людей (загинули на війні)😢😢😢

Під час карнавалу в Італії, я дивилася на все це дійство і сльози наверталися, що за цим пиром під час чуми, смерть, кров, війна і відчай😢

Душевний спокій, віру в майбутнє, сенс життя... Відчуваю і переживаю всю біль Українського народу.

Дуже корисний, допоміжний, пояснюючий ефір. Прислухаймось до слів психолога, бо нам треба вижити ...

Втратили все своє життя в Україні , свій дім, свій сад, своі улюблені рози. Почали життя з «0» без своїх родичів без своїх близьків, мали все своє тепе оточує все не наше.

Как можно жить на полную в такой ситуации, не понимаю … это невозможно.. я не могу , хотя у меня нет близких на войне, я плачУ за каждого нашего хлопца погибшего или оставшегося без рук и ног, за наших людей которые оказались в жутких ситуациях и потеряли близких … Как можно жить на полную?! Хотя я могла бы … живу на юге Франции в прекрасном городе. Но НЕ МОГУ , совесть не позволяет ! 😢

Я втратила надію, віру в розум,, сильних світу,,. Я втратила любов до людей.

Наталочка, Вам неймовірно лічить цей колір волосся і макіяжу! Ви красунечка! Дякую Вам за підтримку!

Я вже давно не живу в Україні, але всі мої думки там, біль розриває і отруює кожен день , неначе шизофренія : тіло тут, а думки - там…. Ваші ефіри дуже цінні, дякую .

Наталя, Ви питаєте, чи корисна інформація від Вас, - звісно, надзвичайно корисна!!! Дуже вдячна Життю за те, що Ви є ❤❤❤

Що я втратила, це було в перший рік війни. Другий рік війни я не розуміла ,а що далі? А цей рік я намагаюсь прийняти все це як є і жити з тим що в мене сьогодня є. Тобто в мене тільки зараз з'являється відчуття вдячності до Бога, що Він дає мені на стільки на скільки я це винесу. Вдячна Вам, Наталія за Вашу позицію, вона мені дуже близька. Харків, все буде Україна.

Мой дом, мои детские альбомы и моего брата. Я давно живу в эмиграции , но для меня мой дом и мой город всегда оставался для меня домом и вещи свои не забирала, хотя могла, только лишь потому что мне хотелось туда возвращаться, туда в детство, в юность и молодость и где мне помогало находить свою идентификацию. Отношения с близкими родственниками прекратились , и все перевернулось с ног на голову

Втратили впевненість в завтрашній день, втратили спокій та радість. Втратили віру в те що ця перемога -це найголовніше, бо замість прагнення перемогти на війні наживаються всі!!! ВСІ! , від кого хочаб щось залежить 🤬 А найголовніше втрачаємо людей , як на нулі так і цивільних 😔 Попри це ✊💪🫶💙💛🖤❤️

Наталія війна с 2014 року йде в Україні. 6 міліонів чоловік виїхали з окупованих территорій Донецької та Луганської області. У 2014 році я стояла у центрі Києва та дивилася на дивовижний нічних заклад де всі святкували життя, а я була ВПО та під особливим наглядом як усі з Донбасу. Я дивилася не на італійців а на українців. Ось де розрив шаблонів і різні світи.

Доброго дня, те саме, що відчував ваш друг, я відчула в 2015 році в Києві прекрасно, пишно святкувано Новий рік. Мої втрати почалися в 2014 році.

Наталия, Вы умная, сильная, красивая женщина ! Как вы тонко чувствуете состояние людей, социума! Спасибо Вам огромное за стойкость, честность , натуральность!

Наталочка, у вас така красива мова, я навіть декілька слів собі взяла у свій скарбничок. Я не живу в Україні вже 19 років, але працюю перекладачем. Мова, вона ж жива постійно розвивається і я від тих же клієнтів постійно вчуся. Отримую великий кайф, коли мене питають, а де ви в Одесі навчились так гарно говорити українською 🥹. А ще я звернула увагу, ніхто з російськомовних українців не просив мене говорити російською. Всі все прекрасно розуміють. Вони говорять як їм зручно, а я як мені зручно. Найголовніше це чіткий переклад, щоб всім було зрозуміло. Це я так, захотілось себе похвалити 😜, не постійно ж себе сварити, бо це у нас у всіх гарно виходить.

Дякую Наталія. Смотрела чешские новости, все сюжеты про Украину, плачу от каждого ролика. Переключилась на Вас и успокоилась, я чувствую поддержку от вас. Спасибо за эфир❤

Дякую вам за цей ефір. Слухала і плакала. Дуже мені відгукалось те що ви говорили. З початком війни змінився мій погляд на світ, бачу як зло заполонило цей світ і це впливає дуже негативно на всі сфери мого життя. Всі мої уяви про цей світ з початком війни зруйнувались . Не знаю як прийти до тями. Так все не можливо написати які втрати принесла ця війна. Мій рідний брат находиться на передовій і я молюся і дякую що кожний день шо він живий. В нас були дуже близькі відносини. Зараз я не знаю як нам говорити, боюсь спитати шось не те, почуваю провину шо я живу нібито як і раніше коли він кожний свій день ризикує своїм життям шоб ми продовжували так жити. Господи стільки думок в голові.

Наталья, спасибо Вам за поддержку, я очень рада, что живу с Вами в одно время, даже одно слово , сказанное спокойным тоном , это большая надежда на самое доброе будущее.

Ізюм. Втратили повністю все, в сумці був спорткостюм, носки, шапка, одяг для дитини, добре, що документи були в "бананці" на тілі. Я і мої батьки безхатьки. Окупанти цілилися саме по будинкам, обирали в кого криша гарніша, там розбили і спалили вулицю. Щастя, що в той день, вже не сиділи в підвалі свого будинку. Але шкода не майна (хоч у нього було вкладено все, що заробляли сім'єю ). Це були рідні стіни, речі бабусі і дідуся... Біль, від смертей друзів, сусідей, колег. Вже 2 роки і це найбільша втрата

Мне 60,я утратила ВСЕ.Дім,діти,онуки.

Эфир на миллион , это то что я ощущаю , но Наталья озвучила и разложила по полочкам . Круто не вероятно . Наталья гений однозначно !!!

Вы точно говорите як і я один час думала .Я зараз у Італії і дивилась навкруги всі живуть спокійно і радіють тут зовсім друге життя а у нас війна і гинуть люди ...а вони наче безучасні ...і наче винні....я не могла пристосуватися.І дійсно за границею думають що ми в Україні живемо наче десь у землянках бідні і дурні...таке враження .

віру в справедливість, зустрічі з рідними, кілька подруг, матеріальні втрати. В душі чорна діра.

Чим більше чорного тим більше має бути білого...гарно сказано.я це запам'ятаю

Ну с четырнадцатого года такое чувство, когда мы из Донецка приехали в Киев..люди что-то планируют, куда-то поехать в гости, к родителям, делать ремонт дома, покупать технику, а ты ходишь потеряный по чужому городу живя в съемной квартире, а дома осталась трешка с хорошим ремонтом, и тихо их всех ненавидишь

Прізвище Холоденко , а сама тепла і мила . Особливо голос.

Наталлю, чудово Вас розумію щодо дому... Я - корінна кримчанка - в Сімферополі народились і я, мої батьки... Дальні родичі - раша, Білорусь, Греція і т.д. Переїжджала з батьками то в м.Берислав Херсонської обл., то назад, до Криму. Перед війною виїхали до Кр.Рогу і щасливі, що встигли...

Дякую, вам, пані Наталю, за допомогу. І бажаю вам та вашій сім'ї здоров'я,натхнення в такий складний для всіх нас час.❤❤❤

Наталя,дякую за ваш ефір.Я втратила домівку два рази:у 2014р.,другий раз у 2022.Зараз вважаю домом ,там ,де я ,тому що відчуття дому я втратила.Намагаюсь заглушити біль волонтерством ,наскільки це можливо.Дякую вам за вашу працю.Бажаю вам всього найкращого.

Дякую, Наталія, ви так точно описуєте,все,що є в моїй душі !😢 Дуже сумно,що наша влада не стараєть, так як стараються прості українці.Ми хочемо жити і вільній,сильній Україні,Боже дай нам таку можливість!!!Слава Україні!

Вы не просто психолог,вы глубина,

Дуже дякую Наталя за вашу сміливість!!!❤❤❤ Зачіска чудова!! Виглядаєте супер як завжди!!!❤❤❤❤❤❤

Послушайте , це нам потрібна незалежність , це наші проблеми Які ,до речі , якоюсь мірою , і захід нам створив Так , що ми повинні би бути самостійними ! Вигнати єрмаків , не терпіти зняття Залужного, не терпіти цих депутатів і т.д Ці свої проблеми ми повинні вирішити самі!

НАТАЛОЧКА!!! Каждое слово откликается❤❤❤ Благодарю Вас за желание и поддержку которую Вы даете каждому кто способен слышать!!! Обнимаю❤

Моя донька Вас обожнює ! Купує всі Ваші курси.Сьогодні слухаючи Вас ,я Вам дуже вдячна ! Я виїхала до війни на працю ,бо чоловік помер і треба віддавати кредити в банк і борги .Да ,це порівняно з людськими проблемами і втратами це не проблема ,але із за цієї війни я втратила можливість бачити стареньких батьків ,своїх дітей ,друзів.Дуже важко дивитися ,як гинуть знайомі хлопці,діти.Чим можемо допомагаємо. Дуже Вам дякую, Ви Умніца!! Божої Вам благодаті!І нашй Україні!

Дякую за таку тему . Так ,буває прям зовсім в розпач впадаєшь. Вас послухала і реально ще раз замислилась над Ваши вірним направленням , яким Ви з нами поділились. Треба жити і в кожен день привносити радість та позитивні ємоції для себе і рідних .

Так же просто слушая вас я плачу. Мне грех жаловаться, я так скажу. Но с детьми я не виделась в живую уже 2 года . Благодарю Бога за то что перед войной были в гостях целых полторв месяца. И это мне очень греет душу. И самое страшное доя мкня это непонимание того когда весь этот ужас закончится. Всем сил, и здоровья выжить в тяжелейших условиях и не потерять в себе человека и человечность.

Більшість людей розповідають як їхнє життя змінилося і чекають закінчення війни, щоб знову жити як раніше. Ці люди не втратили здоров‘я, найближчих людей. А якщо ти втрачаєш батька своєї дитини, то життя може скластися різним чином, але ніколи не буде як раніше. Чомусь про втрату житла, роботи, друзів, зв‘язків, перспектив дуже багато розмов та інформацї. Про втрату життів найближчих людей мало хто говорить… Допомога грошова це найлегше, що можуть зробити цивільні. Я б хотіла заплатити таку ціну. Вдячна всім, хто захищає нашу країну!

Наталья,дуже вдячна Вам,Ви,як балльзам на душу.Здоров,я Вам і вашій родині.❤❤❤

Коли ти трішки далі від гарячих точок, то легше шукати оптимізм і далі жити. А як « жити на повну» , і взагалі як далі жити тмм, хто під постійними тбстрілами втратив дім, місто, рідних? Це про іншу реальність, і про те , як ті, що не бачили війни дуже радять не обозлятися, бути лояльним і т д , але є емоції справжні і спаведливі щодо ворога. Головне , щоб не захлинутися, і не зависнути в цих емоціях, а просто розрядитися, виплеснути аггрессію, і зібрати силу, щоб йти далі по життю

Мені до вподоби ваша зачіска!!! Вона дуже жіночна. Ваш образ нагадує мені Мерілін Монро: стильно,стримано,але зі смаком і дорого

Сьогодні я теж думала,як покращити свій матеріальний стан і що для цього треба робити ,які шаги перші,а потім шаг за шагом.І ви якраз про це говорите .Мені не хочеться говорити що я загубила,бо це боляче,а коли боляче-тоді розгублена,а цей стан може мене держати довго.Раніше як би не було,я знала і розуміла як і що робити ,як жити.А розгубленість-це потіряшка в житті.Зараз роблю висновки і потихеньку підіймаюсь.

Дякую вам, Наталя. Я втратила батька на війні.. навіть поховати не можу, тіло не дістати..дивлюсь ваші ефіри, ви дуже підтримуєте мене ними

Ніколи не жили,а все виживаємо,ціле життя працюю,з того нічого нема

Я також ніколи не жила в своєму житлі... Я нічогго не втратила, я тільки отримала можливості. Я втратила матір, але війна мені показала, що втратила я ії давно, її не було у мене. І знаєте і біль і полегшання...

Дякую , Вам за неймовірну підтримку . Що до того , що втратили , мені іноді здається , що не відчуваєш землі під ногами , здається якась банальна фраза , але іноді це відчуття до фізичного болю , таке несприйняття це недає тобі рухатись далі , не вчиш мову країни в якій перебуваєш , не готуєш документи до легалізації , не продаєш майно , сама думка про те ,що будеш змушений почати все з нуля . Нуль , це так виявилось страшно , мова ,ніколи не буде досконалою ,а це дорівнює чужий , друзі віддаляються тому що не хочеться зайвий раз занурювати людей в свій стан , а ресурсу на якісні відносили просто немає . Іноді бувають світлі дні , але і цим ти поділитися немаєш морального права бо боїшся зачепити людей , яким гірше ніж тобі . А цей жах за майбутьне людей в Україні , паралізує повністю . В тебе просто вкрали ЖИТТЯ . Але тримаєшся , допомагаєш ЗСУ і чітко розумієш , що тобі це потрібно більше ,отримуєш моральний спокій . Люди які знайшли сили жити далі для мене герої , я їми захоплююсь . Я досі в стані ,як Ви кажете ( просто втикаю , фокусуюсь на гілочці з листочками ) і так боюсь залишитись в цьому стані .

Дякую за можливість поділитися..."Втрата" людей, яким я довіряла і вірила; розчарування в багатьох людях; можливість здійснювати плани- жити цікаво. А позитив, що я усвідомила, що ці зв'язки не варті моєї уваги і підтримки.

Наталья, какая Вы умница!!! Я начала Вас смотреть случайно в Ютубе. Насколько Вы настоящая, простая(в хорошем смысле), и сегодня я впервые посмотрела Вашу лекцию «Жити на повну». Вы настолько «звучите»!!! Не как учитель или лектор. Просто, как умный и адекватный человек. Очень рада, что нашла Вас!! Пусть у Вас все будет хорошо!👍👍👍

Все помогает, пані Наталья! І ваша аура,і ваш голос,ваша краса і ваші добрі слова !Дякую!🙏🙏🙏🇺🇦

Дуже глибока розмова! Дякую, Наталія!

Столько боли даже алая помада не замаскирует 😭

Було втрачено :Стосунки, можливості по роботі, житло, подруг, спілкування з рідними , можливість ходити в улюблені заклади та місця, можливість носити свій одяг, відчуття безпеки

Я втратила роботу і досі не можу переорієнтуватися. Затягла депресія, почала працювати з психологом. Так важко навіть крок зробити. Постійно відкатуюсь назад. Але сподіваюсь на одуження. Дякую Вам.

Наталья, дякую Вам! Корисний ефір❤

Добрий вечір, дякую за підтримку ❤ Питання , що ви втратили… одразу біль, сльози, та страх перед майбутнім

Дуже дякую Вам за Ваши эфиры! Меня успокаивает Ваш голос и энергетика. Дают силы жить. Я с детьми в Англии, работаю, принимаю антидепрессанты

Спасибо большое .Смотрю Вас постоянно.Помогаете жить дальше .Херсон.

Наталлю, дякую вам за підтримку. У вас затишно і з'являється мотвація до життя. Я дійсно подивилась пізнавальну, цікаву, корисну телепередачу, ведучою, якої, є ви. Бажаю вам надхнення, благополуччя і взаємно збагачуванних відношень, зустрічей. Дякую.🙏👍💐

Наталья, дякую за корисну інформацію, з якою ви ділитися безкоштовно. Це зараз багатьом людям допомагає просто жити. Бажаю вам натхнення та втілення всіх ваших проектів.❤

Нажаль. Я в ратила довіру до людей., навіть до найближчих

Наталочка, згодна з вами 100%.До речі дуже гарна зачіска.!

Супер корисний ефір! Дуже дякую! професійно і людяно одночасно. Пишаюся нашими талановитими співвітчизниками .

Наталія, я дуже вам дякую.Ваші ефіри це просто топ. Ви мій Вчитель. Я розумію, що таке ваша місія. Дуже, дуже вдячна. Стільки ви даєте людям, просто даруєте. Ваші ефіри круче ніж деякі особисті консультації з хорошим психологом.

Наталя, Ви робите добру справи, такі ефіри дуже допомогають відсіяти негатив і зберегти спокій і тверезо оцінювати себе і все навколо. Щиро Вам дякую! ❤❤❤

Пані Наталю, дуже корисно, продовжуйте, від ваших слів терапія для кожного українця і неабияка моральна підтримка

Дякую, Наталія! Ви, як завжди, молодець! І Вам лічить ця зачіска.....

Вся ця ситуація виснажує. Стрес ,важко радіти чомусь. Що буде далі.Як наші діти будуть далі.Загинуло багато людей, брехлива влада.Насильно забирають людей на війну. Працюю не на Україні.Заробляю собі на житло.Існують інші проблеми. І вся ця ситуація важка.

Дякую за підтримуючий ефір ❤ виглядаєте як жінка президента ❤

Дуже корисно, те що Ви говорите. В мене був дуже поганий настрій, почала Вас слухати, і почуваюся набагато краще . Дуже Вам вдячна,пані Психолог !!! ❤ Будьте здорові і щасливі !!! 💞💞💞🏡😇

Даже дякую,все дуже корисне для мене,кожне слово.Я багато що відкрила для себе,особливо практика себе бачити маленькою,я уявила і ридала як білуга .В мене воно було не стандартне,тому я маленьку Каміллочку не добам нікому образити тепер і все найкраще для неї 🤗🥰🙏🏻👍Дуже дяку

Наталі, душею дякую за ефір!! Та прочитавши коментарі, в котре переконалася, що горе не має ступеню важкості- горе є горем. Любов не має теж глибини- вона просто є Любов’ю. Фоновий хронічний стрес, які мають усі Українці, незалежно від місця їхнього перебування на цій планеті Земля, однаково мають горе та біль. І у силах кожного Українця, сприймати та проживати це горе по своєму ( дійсно комусь треба вилити слізьми, комусь викричати цю біль) але усім нам потрібно Жити на повну!!! Живіть сьогодні із усіма емоціями які наповнюють Вам. Емоції ознака Життя- здається ви про це вже сказали, Наталі💌. Сердечне Вам дякую!!

Щиро дякую Вам пані Наталя за щирість,правду ,підтримку.

Яка необхідна тема для наших людей. Наташа, як би Ви спланували регулярні подібні ефіри для підтримки українських людей (?!) такий собі волонтерський безкоштовний «від усього серця» регулярний проект (хоча б 30 хвилин) на тиждень з практичними порадами психолога(наприклад -«Понедалок з Наталею») … Люди б були дуже вдячні, це б їм дуже допомогло, і Ваша популярність зросла б неймовірно👌 Дякуєм за цей, такий потрібний ефір.💖🇺🇦

Пані Наталія,дякую вам за ефір,за підтримку та поради! ❤

Ми теж як раз за декілька місяців до війни купили квартиру в новобудові і вклали всі фінанси, але не робимо ніякі ремонти і навіть кошти на це не хочеться відкладати....😢 мені 36 і надіялася що до 40ка будемо жити в гарному житлі.. а так зараз якась невідомість..

Я в еміграції вже 5 років. Але це був мій вибір. Із-за війни втратила можливість спілкування з моїми друзями (які розкидані по світу) і з рідними. Втратила можливість приїздити в Україну тоді коли я хочу і можу. Втратила спокій. Втратила можливість народити дитину. Перед новим 2022 роком була завмерша вагітність, а потім коли була стимуляція і час, були сльози від того що в березні і війна в розпалі, несправедливість, і безпорадність. А зараз минуло 2 роки і жіночий час пішов. І життя зависло між новинами і роботою. Бо неможливо сепаратуватися від новин. Спокій втрачений, тому що добавилися нерви від того що відбувається в Україні і хвилювання за майбутнє.

10 років по тому я втратила все - родину.друзів.роботу. житло. надії та мрії. в Донецьку почалася війна але я живу далі.переіхала в іншу країну.це тяжко.інший менталітет.Що до зачіски-вона вам дуже личить не слухайте ні кого. колір плаття старить зачіска навпаки молодить колір плаття можна спробувати під ваші блакитні очі.

Чого дивуватися, що в іншій країні глибоко не замислюються, що робиться у нас, далеко йти не треба: тут сусід сусіда, навіть близькі родичі не замислюються як ти живеш, і дуже гостро відчувається контраст рівня життя, коли одні по салонах ходять шугаринг робити, а інші, особливо одинокі пенсіонери зі стажем роботи понад 40 років думають чи купити масла чи шийки курячі , бо на ліки не буде. І по собі знаю, коли сидиш в родичів за багатим столом, і думаєш де взяти гроші на необхідне і як виплутатися з боргів, бо треба було назбирати на операцію, і знаючи про такі проблеми ніхто не допоміг не морально , ні матеріально. Поки сам не опинишся в складній ситуаціі , не зрозумієш і не поспівчуваєш Люди живутть як у двох паралелях, ситий голодного не зрозуміє А раніше було не так, тому що зараз пропагандують і психологи теж любити в першу чергу себе. Та , навіть Дейл Кврнегі стверджує, що той хто віддає , той і отримує , і радість від того і добре ставлення від людей. Чому і Христос нас вчив.

❤❤❤Наталіє- Ви наш СКАРБ❤❤❤ ДЯКУЮ❤

Дуже дякую Вам, Наталя!Дуже корисна тема!💛💙

Дякую за цей ефір. Дивилася вже в записі. Отримала інсайт, який вже чула на ваших МК, але тільки зараз став для мене актуальним - спочатку вийти зі стану надриву, увійти в хороший стан, а вже потім йти у розвиток. Наче стільцем по голові. Адже ці спроби щось змінити без внутрішнього відчуття спокою - дійсно не те що безрезультатні, а з кожним таким разом все менше сил, я вже не говорю про результат в мінус

Упадок духу є гріх. Але як притримуватися цього в наш час...дякую за відео

Дякую за ефір. Дуже влучний, направляє на роздуми, пишу коментар більше семи слів як вдячність за Вашу роботу, зазвичай не відписую. Сил всім витримати! Все буде Україна, наш досвід як було до війни треба передати дітям, нашим нащадкам ( мову, спогади, нашу ідентичність) біль який в середині- направити на розвиток, на продуктивність. Єднаймось українці!

Дуже корисно, неймовірно цікаво, терапевтично, РЕСУРСНО! Конспектую кожне слово! Просто ВЕЛИЧЕЗНА ПОДЯКА, НАТАЛЮ, ВАМ за те, що ДОПОМАГАЄТЕ впоратися зі своїми страхами і відкриваєте НОВІ ГОРИЗОНТИ. ❤

Дякую за ефір, Наталія прям зняла з язика мої думки. Тільки красиво загорнула їх в слова. Я віруюча людина, коуч і психолог, і як ніхто розумію ціну радості.за яку заплачено . Ціну підтримки, ціну свободи Пані Наталя щоб провести цей ефір , відчувається колосальна робота над собою . Тільки пропрацьована особа може бути в контакті з собою і світом і ще й на позитиві.🎉❤ З любов'ю з Бучі!

Стосовно житла, маю таку саму ситуацію, як у Вас. Купила квартиру у Харкові, багато матеріалів купила для ремонту і не встигла його зробити. До цього свого особистого житла не мала. Вся моя сім'я і всі друзі по різних куточках. Дуже не вистачає їх Втратила можливість працювати на улюбленій роботі, до якої йшла багато років...