Що до ідеї для блогу - було б цікаво подивитись відео про книги для вільного користування, які є в деяких парках. Погода ще дозволяє , і це можна сумістити з відеооглядом парків і найближчих кавярень
Люблю слухати різні теги, поки роблю якусь фізичну роботу, тому дякую за цей. Я, як і всі тут, чекаю осінніх влогів і відео про мистецтво 😊 але також було б цікаво послухати про Кафку. Вашу історію стосунків, так би мовити😅 враження від різних його романів, який улюблений і щось про його життя і творчість. Бо я мало що памʼятаю зі школи, а більше й не перечитувала.
теж постійно гортаю книгу, поки читаю, щоб подивитися, скільки до кінця розділу, навіть якщо мені дуже цікаво. була впевнена, що це тіки моя странність. приємно знати, що ні))
Чудове відео і прикольний тег від Сабадах :) Я як і всі в коментарях сильно чекаю осіннього влогу, прикольні книжечки в усіх можливих форматах, ліру, кулінарні шедеври і вид з вікна)) Щодо ідей, не знаю чи пасуватиме, але люблю дивитись з tier ranking всякі ранжування книжок. Хоча як обирати скільки музілю поставить, а скільки кафці без поняття 😅
Якщо буде над цим працювати лише одна людина, то навряд буде багато перекладів. Десь, на якійсь лекції чи де, пан Максим перекладає Джойса "Фінніганів вікопомин", а ще Маккартні, то це надовго.
Кінга як і багато хто теж читаю, але не скажу, що в автора аж все-все потрібно прочитати (якщо ви не фанат звісно). Я прочитав десь до 20-ти книг в автора і поки мій топ це Під куполом, Сяйво, Зелена миля, Чотири сезони (збірка повістей). Воно, Протистояння, 11/22/63, Сплячі красуні - всі до чи за 1000 ст, теж прочитані, кожна має свою класну особливість, але чогось не вистачило. Стосовно об'єму, то читаю зараз Долорес Клейборн, менше 300 ст, прочитав більше половини і скоріш за все вона піде в мій уявний ТОП книг Кінга. Раджу звернути увагу, бо вона дуже добре показує майстерність автора, і те як він пише.
Дякую за відео! Цікавий тег, було цікаво послухати про різне 🙂 дізналася багато нового 😄 було і самій цікаво відповідати на питання, деякі свої відповіді злякали 😂 Айн Ренд чомусь також не читаю) книг на полицях непрочитаних сотні (жах!), розділи також дивлюсь де закінчуються 😂 але електронки люблю і аудіо також люблю (в електронці можно налаштувати скільки до кінця розділу 😏), стікери взагалі не використовую )) суперобкладинка категорично ні) Пінчона також обходжу десятою дорогою... а мені треба більше Ірвінга 🙃 Я за влог по списку 😉 з хлібом, Лірою і офігезними заходами сонця 👍 Я чудово провела час, переглядаючи відео, Ліра + затишок у відео 🥰
ой, рушді це скарб! я вже втомилася чекати на перевидання і купила англійською у польщі за сємісят злотих, ще й у мʼякій обкладинці🥲 чи не поїде мені дах від рушді в оригіналі - питання відкрите😅 я - за затишні осінні влоги з прочитаним🌞🍂🫰🏻
Як шкода, аж засмутилася, коли ви сказали, що не складається з українською класикою😔 і спостерігаю це не тільки у вас. ну чому так? в чому причина такої... меншовартості, якоїсь зневаги навіть? Всі якось хизуються Музілем, Кафкою, Прустом і тд., вимучують до ригачки Уліса того, щоб похизуватися, що таки прочитав, вимучив, коли своє, шедевральне, лежить нечитане і невивчене. І, звісно, я геть не применшую безумовної значущості й талановитості тих авторів, та наші Кримський, Самчук, Франко (скільки в нього праць!), Багряний, Антоненко-Давидович і багато інших, геть не поступаються, якщо не перевершують, в своїх інтелектуальних і глибоко філофських працях. На жодну букву у вас не було українського автора. Свого не читаємо, а хочемо претендувати на інтелектуальність. Так не буває, це якась інтолерантність до української культури. Завжди вмотивовані вивчати чуже, а своє соромимося і зневажаємо. Пропоную вам прочитати "Сад Гетсиманський" Багряного і наступного разу у вас буде готова відповідь на букву "Я", впевнена, що вас таки розятрить) Прошу не ображатися, ви мені дуже симпатичні і цікаві, та дійсно засмучена... відмовляючись від всього російського, тепер розвернуло нас до всього іноземного, знову ігноруючи українське...
Ви знаєте, це можливо вас здивує, але до української класики в мене не тягнуться руки не через меншовартість, а як раз навпаки, я її страшуся більше за уліса) моє упередження скоріш полягає в тому, що я до Українки і Франка не готова, аніж в тому що вони не варті уваги. Я глибоко переконана що серед української літератури багацько інтелектуальних, філософських робіт які на мене ще обовʼязково справлять враження, але має зʼявитись внутрішня готовність. Можливо ще й причина в тому що про біль українців я і так читаю щодня, і читати про біль наших предків в мене просто немає моральних сил.
