Вітаю вас з новим придбанням. Приємно чути, що плануєте читати декілька книг одночасно. Я тільки так і роблю. Завжди тримаю біля себе і перечитую вірші. Бажаю вам отримати задоволення від книг, які ви купили.
Привіт! «Не відпускай мене» вже встиг прочитати. Я плакав, що буває дуже рідко 😢 обожнюю Ішіґуро 🩶 а «Тисячу осеней…» зараз читаю. Про все розповім в прочитаному, дякую що дивишся! ✨
Привіт 🤗 Читала 2 роки тому "Ніч в самотньому жовтні", взагалі нічого не зрозуміло, так заплутано... Я в шоці була. Через це книга так сильно мене бісила, що мені вже стало не цікаво що там і як, тому вирішила себе не мучати і не дочитувала👌 "Тисяча осеней..." треба вже брати мені читати, допоки вона мене так сильно манить ще🤩 Цікаво буде почути про твої враження 🙌 дякую за відео🥰
Привіт! 🤗 «Тисяча осеней Якоба де Зута» читаю зараз (і знімаю про неї відео 🤫) тепер мене ще більше цікавить «Ніч у самотньому жовтні» 😁 дякую за перегляд 🫶
Я теж сьогодні вже на 120 сторінці книги «Тисяча осеней Якоба де Зута» 😊 і теж подобається гумор автора. Хоча плутаюсь в званнях і іменах героїв, їх так багато 😅
Я також купила "Переможці", і зараз перечитала "Ведмеже місто", потім перечитаю другу частину, і якшо чесно боюсь побачити вже дуже дорослих героїв в 3 частині , побачити їхню смерть, також боюсь, що вона буде зовсім інша, в плані написання, стилю та гумору) хоча Бакман в усіх своїх книжках залишається собою😊
Читала обидві книги Бредбері. "Щось лихе насувається" минулого жовтня - просто кайф. А от "451 градус по Фарингейту" точно більше 10 років назад. Вже й не пам'ятаю сюжет, але точно знаю, що з цієї книги почалася моя любов до Рея Бредбері 😊
Вадиме, вітаю з новими книгами! "Не відпускай мене" має складну серйозну тему для роздумів. На осінь - те, що треба, як на мене. В моїй цьогорічній осінній добірці, нещодавно відзняла відео. А торік на пізню осінь рекомендувала іншу книгу Ішіґуро - "Похований велетень". Книга "451..." мені також сподобалась.
Тетяна, дякую! «Похований велетень» читав два роки тому, і мені дуже сподобалась книга. Кожна книга Ішіґуро змушує задуматися над складними питаннями, що мені найбільше подобається в його роботах. «Не відпускай мене» теж вже встиг прочитати, поки відео монтував. Розповім в прочитаному. Книга змусила мене плакати, що буває дуже рідко.
«Амстердам» буде занадто доросла для вас, я б радила почати зі «Спокути» Макʼюена, - справжнього літшедевру. Є чудова екранізація, яка зовсім не заважає оригіналу.
