До сих пір в Україні немає повного зібраного комплекту військових клейнодів Війська Запорозького - чому так сталося, дивіться в 19 випуску програми «Козацька звитяга».
Клейноди Війська Запорозького - це особливі артефакти, відзнаки та атрибути влади Української козацької старшини XVI-XVIII ст. До козацьких клейнод належали: корогва (прапор), булава, бунчук, пірначі, каламар, гербова печатка, литаври, духові труби, значки, палиці, гармати, тощо. Вони зберігалися в січовій Покровській церкві чи у військовій скарбниці, звідки їх виносили перед козацькими радами, походами. За ступенями клейноди поділялися на гетьманські, полковницькі, сотенні (вручалися гетьманом), кошові (вручалися військовою радою Запорозької Січі), курінні (вручалися курінною радою) і паланкові (вручалися кошовим). За кожен з клейнодів відповідала певна особа із запорозької старшини. Булава належала кошовому отаману, прапор - хорунжому, бунчук - кошовому, але тримав його над головою отамана бунчужний. Військова печатка належала судді, срібний каламар - писарю. Пірначі - полковникам, литаври - усьому війську, але відповідав за них довбиш.
Також ми розкажемо про козацькі прапори. Перший власне козацький прапор, малиновий з білим хрестом, веде свій початок від князя Дмитра Байди-Вишневецького, який спочатку був його родовим гербом. На козацькій корогві зазвичай золотом вишивався образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії, образи святих, хрести, сонце, місяць, зірки, або козака з шаблею та мушкетом. Прапори були здебільшого блакитного, жовтого, жовто-блакитного, білого, малинового, червоного й чорного кольорів. Коментує професор ЗНУ Сергій Лях.
21 май 2016
