Коли і як вимовляти багатозвучну букву "в", пояснив мовний експерт Олександр Авраменко у своєму онлайн уроці. Сніданок з 1+1 у мережі Facebook / snidanok
Аби лиш наші суперстаранні диктори не перетворювали ці слова на "любоу" і "управу"... Мене особисто дратує. Не менше, ніж "индик" та "инший". Призвук не означає повного звука... Ну, в рамках змін у Правописі можна у білоруську літеру впроважити в алфавіт. Принаймні, у білорусів (білорусіу, ага) це логічно.
Наведу уривок із книги Святослава Караванського "Секрети україньскої мови" 2009 р. видання з теми 4. "Хто м'який, а хто і твердий": «Окремої згадки потребує звук "І" на початку слова. У низці слів, де правопис 1928 р. усталив написання І на початку слова - "інший", "інакший", "ідол", "Ірод", "ірій", "іскра", "інде", "інколи", "індик" тощо - вимова не збігається з написанням. Українці кажуть "инший" "Ирод" "инде" "инакший" "ирій" "инколи" "идол" "искра" "индик", що й засвідчено джерелами нашої мови. Ряд дореволюційних правописів дотримувався саме такого написання. Уніфікація, здійснена після революції 1917 р. для полегшення засвоєння правопису масами, завдала певної шкоди правильній вимові таких слів. Надто цю шкоду помітно при вимові слова "інший". Як ми знаємо, м’якість наступного звуку вимагає від мовця пом’якшувати й попередній звук. Але часом буває і навпаки - м’якість попереднього звуку викликає м’якість наступного. Приклад можна навести зі спорідненої мови. Українці кажуть "менший", де "Н "- тверде, бо й попередній звук "Е" - твердий. Коли ж вимовити звук "Е" пом’якшено, як "Є", як вимовляють росіяни, то звук Н звучить пом’якшено: "мєньший". Це саме стається і зі звуком "Н" у слові в написанні інший. Коли вимовляти перший звук як "И", то пом’якшення "Н" не стається: "инший". Коли ж вимовляти "І", як написано (заради спрощення правопису), то дехто мимоволі вимовляє звук "Н" пом’якшено - "іньший", але така вимова неправильна. "Інший" має вимовлятися як "инший".» Авжеж цю ситуацію описують і авторитетні мовознавчі монографії. До речі, так і не прийнятий проєкт правопису 1999 р. як раз виправляв цей недолік сучасних правописів. Сам особисто був у шоці, коли у свій час дізнався, що звук "и" на початку слова -- цілком питомий українській мові.
