Коли над собою я бачу, Відлітаючий ключ журавлів, То небо стає мені ближчим I стукає серце сильніш. Буває нудьга нападає, Важким знов здається життя, Як тільки про небо згадаю, В душі наступає весна. Приспів Небо- оселя прекрасна! Там, я заплачу від щастя, Там, лиш відпочинок для душі. Там хвороб і сліз немає, Там не плачуть й не починають, Вірні там зустрінуться всі! Коли над собою я бачу Відлітаючий ключ журавлів Так шкода, що не повернути, Намарно розтрачені дні. Та небо мене надихає, I пісню складаю вночі, Встаю і продовжую далi, Вперед, в небеса, до мети! Коли над собою я бачу Відлітаючий ключ журавлів, За тих, хто про небо не знає, Молюся: «Почуй, Боже мій!» Якщо ти в темряві блукаєш, I пекло ти вибрав, не рай. Поглянь на Христа, Він чекає, Йому твоє цінне життя!
