Невисока скеля з видовбаними печерами - це все, що залишилося від первісного монастиря, який діяв всього лиш років з двадцять на межі XVI-XVIIстт. Його заснували Йоіл і Сільвестр, що найчастіше вважаються ченцями з Києво-Печерської лаври. Вони оселились тут коло 1590р. і до 1595р. витесали пару печер, розширивши природні ніші у вапняковій породі. З приходом послідовників обитель росла. З'явилися дві дерев'яні церкви: Покрови Пресвятої Богородиці (на вершечку скелі) та Святих Петра і Павла (на схилі гори трохи нижче). А до 1600р. монастир обзавівся частоколом та іншими дерев'яними укріпленнями. Проіснував у діючому стані лиш до 1612р., коли ченці отримали земельний наділ в долині і перейшли на нове місце.
27 сен 2024
