Стрічка Романа Балаяна «Польоти уві сні та наяву» свого часу не викликала особливого захоплення у критиків. Адже головний персонаж видавався радше антигероєм, а це аж ніяк не вписувалось у парадигму нормативів радянського кінематографа.
Герой Олега Янковського і справді не дуже приязний - чоловік на порозі сорокаріччя, який наче розучився отримувати задоволення від життя. Він поводиться нерозважливо, постійно здійснює немотивовані вчинки. Звичайно, цензурі не припав до душі образ легковажного блазня, який не транслював з екрана нічого, окрім глибокої екзистенційної кризи: фільм вийшов у дуже обмежений прокат і тільки п'ять років потому, у 1987-му, опинився на екранах всього СРСР. Кінознавець Сергій Тримбач аналізує «Польоти уві сні та наяву» та творчий доробок режисера.
22 сен 2024
