"Старошведське ім'я Олег" почало використовуватися у норманів тільки у кінці 10 - на початку 11 сторіччя з розповсюдженням христіанства.. Нотомість, наприклад, у Чехії (тодішньої Моравії) ім'я Олег (Олек) було розповсюджене і у 9 сторіччі.
@@Redfoxinhistory , ні, тому ім'я "Олег", скоріше за все прийшло саме зі слов'янської Європи, а не зі Скандинавії, і Міллера разом зі Шльоцером, яки вигадуючи "Историю Государства Российского" і т.з. Норманську теорію для Катерини вигадали, як частину тієї самої історії. Тому треба говорити, що т.з. "Норманська теорія", скоріше за все, продовження імперської політики і є вигадкою від початку до кінця. І, так, скоріше за все (і цьому є підтвердження), що т.з. "варяги" не мали ніякого відношення до народу, а були просто вояками, т.я. у багатьох Європейських мовах корінь "war" і досі означає війну, а візантійські базілевси термін "варяг" використовували виключно для слов'ян-русів: "руси-варяги".
@@Grayhaired А не здається дивним те, що Олег осів в Новгороді, а не зразу у Києві, бо з центру Європи навіщо робити такий гак і посісти в якомусь дрімучому Новгороді? Якраз зручніше було б скандинавам переселиться на півночі, бо на півдні Східної Європи землі ще здавна були розподілені між різними войовничими народами)). А то вигадувати можно що завгодно, на що наші сусіди такі фантазери. Нестор писав правду, єдине про що промовчав, так це батьківщина русів, яка ймовірно була поза межами Русі, це б не давало можливості бути т.з.Рюриковичам богоданними правителями на споконвічній ,,їхній" землі.
Олега не знають в Візантії, нема його договорів , не знають таких походів , не признають щита на воротах ітд. А от Ігора, Ольгу, Святослава…,….знають і договора признають 945р Олег чи не повʼязаний з Київом чи його не було. Що Олег зробив за 30 років княжіння в Києві?! Щось побудував, монети карбував, літописання чи християнство чи щось вагоме, де воно?!
Тут у літописі неузгодженність і очевидна брехня. Кому вона була потрібна? Тому, мабуть, хто через 300 років стане експлуатувати образ "рюрика", по суті, - князя. Річ у тому, що латинь ""ruris" - "Ruric" вважався "селянином", володарем землі, а відтак - князем. В Україні князі обиралися. Це була посада, - посадника. Друге ім1я "Трувор" має в основі старонімецьке "truwe" - "triuwa" (Treue, Glaube, Versprechen), а отже, Трувор - Віщий, той хто "віщає" - віддає накази (гетьман військової дружини, як і гетьман - наказний, рід Вишневецьких). А третє ім'я "Синеус" має за основу старонімецьке слово "sin" (sinnes) - Sinn (мисль, думка - Осмомисл), Geist (дух - духовність) Отже, він як релігійний предстоятель, як і Осмомисл. .
@@RedfoxinhistoryТакий склад "трійці", яку відправляли на посадництво практикувалась в Укаїні, а згодом перейшла й у Баварію. Там ця трійця виглядала так: Königssee (König - князь), Berchtesgaden (Berch - мирський суддя) і, Bischofswiesen (Bischof - священник). Погляньте на мапі, як вони разташовані в землі Берхтесгаден.
@@Redfoxinhistory З Вами дуже важко! Рюрик, Трувор, Синеус (справжні імена-посади інші) прийшли з Руси-України. Озеро у старовину називалося морем. Тому записали "пішли вони за море до Русі". Ну як же можна бути таким обмеженим!
Ірландське "oll" - великий, високий (Вишата). Якщо додати грецьке "λεγω" /lego/ - збирати, складади, то очевидним стає його титул військового чину. "Віщий" - наказний. Себто, первісна згадка дала назву роду - "Ольговичі", або й, - Гириславичі (Вишатичі) - так в "Слові о полку Ігоревім". Один з грецьких авторів згадує аналогічний титул у VI cторіччі - "Заберган" (тут грецьке "Ζα" (вельми, дуже, сильно) поєднане з старонімецьким "bergan" - збирати, брати під захист. Отже, писемні імена грецьких авторів і нашого літописця (під наглядом церкви) "Олег" і "Заберган" передають певний титул військового - "гетьмана", який сидів у Переяславі, що записаний у Геродота як "Гелон". Порівняйте: Хорів - Орєв - Стадник. Так в Лексиконі Зизанія. Гортайте давні словники, аналізуйте!
Олега не згадують, бо такого князя не було. Нестор називає опікуна малолітнього князя Ігора ольгом. О-льг (о-лег, о-ліг) це священницький статус того, хто був "біля бога", тобто його служба була в спілкуванні з легом (богом-вісником) і віщувати волю богів людям, тому його і прозвали віщим. Він був розпорядником (архонтом) від імені князя Ігора. За змовою з русами, колонія яких була на лівому березі Дніпра (це місце досі називається Русанівка), ольг підступно знищує полянських князів Осколда і Діра, "сідає" в Києві і "рече ольг [князю русів]: - Цей (тобто Київ) будь мати городом роусьским», а не «Да будет матерью городам руським», як у перекладі Лихачова (В оригіналі: "И сѢдЕ ольгъ кNяжа въ КъІІєвѢ, и рЕчЕ ольгъ: сЕ Боуди имати градомъ роусьскъІмъ"). Первісно ж придніпровська земля була полянською: «Осколд же і Дір сіли в граді цім (Києві), і многі варяги приєдналися, і почали володіти полянською землею». Ось чому автохтони-землероби відкинули епітет "руські" та самоназвалися українцями, хоча українська еліта походженням від русів ще довго використовувала назви "руси", "руські". Справжня історія походження русів до сих пір замовчується, але описана у Велесовій Книзі, чере що норманісти об"явили Велесову Книгу підробкою, оскільки вона спростовує норманську гіпотезу про походження русів.
