Лист Лесі Українки до Ольги Кобилянської. 1-2 січня 1902 року. Санремо. *** Всі права - Радіо СіД FM. Начитала Ірма Вітовська-Ванца. Ілюстрація Олександр Грехов.
Дякую за гарне читання, але маю декілька зауважень. Музика надто голосна та сумна, додає додатково емоційного смутку та листа написала жінка 31 року, а відчуттям, коли слухаєшь їй вже 50.
@@gutnichenkoo та ні, проблем у мене як хто себе називає немає, я аксептую усі гендери. Коли людина називає себе вони, хтось, це вибір кожного. Я не просила вашої поради,до кого мені мені потрібно звернутись. І так, у вашому мозочку це все грайливі спілкування між " подругами".
@@gutnichenkoo Психотерапевт не скаже що ідентифікувати себе як «вони» це якийсь розлад/синдром. Ні! З людиною все гаразд їй просто так зручно і себе так відчуває. Ви дуже стереотипні та не розумієте цього. І Леся Українка так спілкувалася з Ольгою Кобилянською щоб ніхто не зрозумів що Хтось це Леся а когось це про Ольга. І так можливо в них були почуття бо що це за романтика в переписці двох подруг?
Леся Українка, вже тоді знайшла визначення свого гендеру. Хтось. В доньки в старшій школі ,кілька дітей також просять звертатись до них Вони, Хтось. Не в Україні.
