Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, як серце болить. Як важко застогне, як гірко заплаче, Як дуже без щастя воно защемить? Як горе, мов терен, всю душу поколе, Коли одцуралось од тебе усе, І ти, як сухеє перекотиполе, Не знаєш, куди тебе вітер несе? От так і у світі: хто рано почує, Як серце застогне, як серце здихне, Той рано й заплаче, а доля шуткує, Поманить, поманить та й геть полине.
Вкотре переслуховую... Це щось далеко-далеко за межею мого розуміння... Генії української пісні. Особливо - уявляючи їх, як Одарку і Карася... Скільки ж за цим таланту і труда...
Зараз важкі часи війни, і пісні митці пишуть сьогодні про війну: - пісня "Люди - Титани" групи KOZAK SISTEM - автор музики і слів пісні "Мольфар" Гліб Бабіч загинув на війні - "Дума про Сівур-могилу" Тараса Компаніченка - пісня Дмитра Корчинського і Тараса Компаніченка "Завжди Україна буде" Ця треклята війна назавжди залишиться в серцях і піснях українського народу. Слава Україні! 🇺🇦✌️🇺🇦
