ENG below
Михайло Алексеєнко вибудовує свою мистецьку практику на принципах, близьких до естетики взаємодії, коли безпосередня участь глядач_ок є важливою та невід’ємною складовою твору мистецтва. Митець звертається до тем крихкості та можливості відновлення, війни, міфу та реальності, а також переосмислює вплив радянської спадщини на сьогодення.
Художник вирушає у експедиційні поїздки до деокупованих міст Київської області, де фільмує наслідки перебування російських військ та спроби місцевих жителів відновити порядок у своїх домівках. Там він часто знаходить розбиті кришталеві вази та келихи, що колись були ознакою достатку, а тепер перетворюються на частину ландшафту руйнування. Художник використовує знайдені предмети як метафору травми, руйнації і понівеченого війною життя і намагається відновити їхню початкову форму. Так виникає проєкт «Уламки» (2022).
🟡🔵
Mykhailo Alekseenko builds his artistic practice on the principles close to the aesthetics of interaction, where the direct participation of the audience is an important and integral part of the work of art. The artist addresses the themes of fragility and the possibility of recovery, war, myth and reality and rethinks the impact of the Soviet heritage on the present.
The artist goes on expeditionary trips to the de-occupied towns of Kyiv region, where he films the consequences of the russian troops' presence and the attempts of local residents to reestablish some order in their homes. He finds broken vases that were once a sign of prosperity, but now become part of the landscape of destruction. The artist uses the found objects as a metaphor for trauma and tries to restore them to their original form. This is how the project «Fragments» (2022) emerges.
#PinchukArtCentrePrize2022 #PACP_Artists
22 мар 2023
