Морозиво по 20 копійок: як минуле СРСР досі впливає на теперішнє українців | Як не стати овочем 

Підтримати ініціативу "Як не стати овочем" на Buy me a coffee -www.buymeacoffee.com/hownottobecomeavegetable або на RU-vid - кнопка "Спонсорувати" під відео👆

Дякую за ваш труд .Я із того покоління ,яке нездатне було донести своїм дітям, що ми гідна нація, і зараз мені соромно.Ми з чоловіком були учасниками "Руху", зустрічалися з В.Чорноволом , а далі підтримки не отримали серед своїх.Хай у вас буде незламною віра в Україну.Слава Україні.

Дякую велике за чудову роботу

я виросла в совєцькому союзі, але не маю і краплі ностальгії за тим часом. Це ж тюрма народів! Все добре і тепле, що було в моєму дитинстві - це завдяки батькам, бабусям та дідусям і ніяк не завддяки вєлікой странє. Вєлікая страна - то черги по три години за 300 гр вареної ковбаси, однакові на всіх розтягнуті спортивні штани на фізрі, фальшиві лозунги на піонерських лінійках і ще багато багато лайна, про яке згадувати гидко. Щодо літератури - 100% шкільної програми з української літератури була депресивною і зовсім незрозумілою дитині. Тільки зараз, в свої 47, відкриваю справжні скарби української літератури: Хвильовий, Багряний, Підмогильний. А скільки я не знала про світових письменників: турецьких, чілійських, афганських, чеських! А сучасна українська література яка надглибока! Досадно, що в юності не знала такого розмаїття за, трясця, всіма отими толстоєвськими.

🌟Дякую за важливу працю на інформацяйно-аналітичній ниві! 💙💛 Слава захисникам України людям доброї волі! 🇺🇦

Однокласники доньки 17 років нещодавно почали на уроках економіки "ностальгувати" саме за морозивом по 20 копійок і ковбасою по 2.20. Запропонувала їй з однокласниками розкласти ці чудові ціни на бюджет моїх бітьків з двома дітьми на 230 рублів на місяць. Діти почали думати

Дякую за ваш контент, було приємно послухати. ❤

Дякую. Це неймовірно актуальне відео.

*_"Кожному воздасться за вподобайками його"_* 🟥⬛🔱 / Брати Капранови /

Не можу не написати. До повномасштабного вторгнення я була "фанаткою" мумій троль... З першого дня війни вирішила,що не буду слухати ... І не слухаю. Скажу я Вам,що це дійсно пошук своїх героїв, про музику теж саме як і про знесення пам'ятників. Досить нам цього російського лайна. Росія країна терорист! Слава Україні! Смерть ворогам!

Дякую, дуже цікаво 🙏🏻🇺🇦

Дякую за вашу працю!

Пишу коментар, щоб це відео побачило більше людей🫶🏻

Моє дитинство проходило в 2000х. Більшість часу я сам обирав, що дивитися завдяки великій домашній колекції касет, а згодом і дисків. Але телебачення з усією трешовістю і пострадянщиною мене не оминуло. Навіть пам'ятаю "пєрвий канал", що ловився у нас через супутник 🫠

Дякую! Найцікавіше відео, що я бачив на цьому каналі. Я народився в середині 80-х і черги добре пам'ятаю. І пусті полиці теж. А от щодо літератури, то в мене не було такого враження. Я вчився в школі з поглибленим вивченням французької мови, і на фоні Гюго, Бальзака, Стендаля і Жюля Верна, яких навіть трохи в оригіналі читали, російська література здавалася нудною. І про розстріляне відродження у нас було непогано розказано.

Дякую за вашу роботу)❤

Ого флешбеки в 90-та та нульові. Брр. І тоді не розуміла цих «галубих аганьков», бо несмак російської культури мало що може змінити.

Ваша робота безцінна. Дякую вам. Хай цвіте український ютуб 😊

чудова робота! Дякую вам!

Дякую за відео.

Дякую за вашу роботу!!

Дякую вам за ваші відео. Мені з радянського подобається лише мультик Острів Скарбів , хоча по факту він український ) а так я просто дуже радію що нарешті ми потроху очищуємося від рос продукту...а то в мої шкільні часи 70% уроків зарубіжної літератури були присвячені саме росіянцям, а також я вчив рос мову , чув її навколо і по тб...

Вельми вдячна вам за працю ❤️💙💛

Дяка

Дуже корисне відео. Дякую за вашу роботу! Скільки ще в нас є таких почекунів!

Дякую за працю❤

Дякую за Ваші відео. Чесно, мені аж на душі легше після них. Ми з чоловіком дуже дискутуємо з приводу радянського минулого. Я згадую, як ходила в буряках. Було таке взуття. Зараз схоже є навіть у модних трендів. А з мене сміялись одноклассники, бо іншого мені купити на той час не могли. А у чоловіка все в рожевому - стабільність, ковбаса і т. п. А мене бісить оце - як добре було в Радянському союзі... Кому, цікаво?

Дякуємо за Ваш контент.❤

Путін - це симптом хворого суспільства а не причина хвороби цього суспільства!

Чудове відео, все " по поличках"👍, на пригощення ☕ Підписався👋

Чудова робота. Надзвичайно інформативно. Подобаються вдалі посилання. Дякую

Дякую!

Оксано, дуже гарна світлина на preview! 👩🏻‍🦳📷

Дякую, Оксаночка! Відео прекрасне! Стрімкий розвиток Вашого каналу так надихає! 💙💛

Коментар, лайк, рекомендація на фб уже в процесі. Дуже приємно спостерігати, як українці переосмислюють травму радянщиною, це початок одужання.

Я народилась в 70-ті в срср і дуже добре пам‘ятаю ці роки. Мені особисто жилося добре, бо родина прикладала до цього максимум зусиль . Пізніше зрозуміла, як важко тоді виживали , страшенний дефіцит всього від масла до колгот, черги за будь якою іжою, батьки, яких майже ніколи не було вдома. З 7 років стояла в чергах в гастрономі , це була така нудьга і гаяття часу. Телевізор не дуже любила, у мене був скарб -діапроектор з мультфільмами та стара «Рігонда», де я слухала платівки. Але ми були дітьми і були по своєму щасливі.

Написав коментар щоб завтра у Вас все було супер. Вподобайка та комент.

Дуже корисний контент

Сумніваюся, що більшість українців захоплювалися толстопушкінськіми балами. По собі знаю, що та "вєлікая" література "не лізла" в голову. Якби у школі не заставляли вчити, так ніхто б її і не читав. І твори всі писали за підручником "критики", бо те лайно неможливо було сприймати. Просто нам мало не щодня втовкмачували ідеологічну совєцьку пропаганду. А зараз декому важко зробити зусилля і відкрити очі, визначитися, хто він є. Для таких одна порада: відмовитися від усього російського, спілкуватися тільки з тими, хто це підтимує, фільтрувати зайву інформацію, ознайомитися зі справжньою історією України (слава Богу, є багато історичних ютуб-каналів) - це справді допомагає!

Дякую за важливу та цікаву працю. Вподобайка з повагою🙌 Хай береже Бог захисників нашої неньки 🙏 Слава Україні 🇺🇦

Дуже корисне відео. Дякую за вашу роботу, було приємно послухати👍

Дякую за змістовне та актуальне відео !

Мені так подобається роман «Перехресні стежки» Івана Франка. Чому я дізналась про цей твір лише в університеті?

Дуже дякую за такі корисні розмови! Всім гарного перегляду ✨

Дякую за вашу працю

Дякую за випуск 😊

Дуже круто. Дякую !

дякую вам за відео. дуже цікаво

Подумалось про безкоштовну медицину, якщо вона була така хороша, чому всі мої родичі і більшість знайомих старшого віку уникають і бояться лікарів? Напевно не все так добре було

У моєму поколінні +- 5 років - це дійсно нав'язування було! Дуже добре це пам'ятаю. І не тільки я, бо навіть через 35 років після закінчення школи, підтримую контакти з деякими однокласниками. Та і друзі і знайомі з інших шкіл які, теж таке пам'ятають. Але з "пихою на обличчі"🤓 зазначу, що фільми, про які говориться у відео і багацько інших, особливо я не дивилася. Музику майже не слухала рос, також. Крім хіба що Цоя. Я книжки читала Сай-Фай (і зараз теж), слухала імпортну музику, потім почала додавати українську по троху. Завжди була ренегаткою, так склалося це в моєму житті. Коли зрідка натрапляла на якесь роскіно, то дивувалася їхнім вчинкам. Вважала їх дибільними (вчинки і поведінку), і дивувалася чому вони роблять так, а не по іншому (з моєї точки зору). Бо інший шлях вибору мені був очевидним. Коли висміювалися ми, в фільмах і розмовах, мене це дуже вибішувало. Я жила серед інших українців, мені ця шароварщина не траплялася на очі. Це страшно мене принижувало. Ніколи не підтримувала таких бесід. А коли дивилася в кіно, завжди думала: чому українці для них однакові, тупі і обмежені? Бо я таких ге зустрічала! Тому вимикала цю блювоту, і не дивилася до кінця. Але і українські фільми не дивилася. Вони для мене були не зрозумілі. Авторські були дивні і похмурі. Кажу ж - я була не схожа на більшість. Не оригіналка, але і не така як більшість.

Слава Україні!! Бажаю, щоб в українців завжди був вибір

Не розумію я цієї "ностальгії" за морозивом. Ходжу по вулицям свого дитинства, бачу як вони міняються. Безумовно десь є сум за тим старим магазином, що на вітрині виставляв учбового скелета. Але і зараз там теж магазин. Іншого спрямування, нічого не змінилося. Але не повернеш померлих родичів, знайомих. Бо будь яке місто це люди. Тут зміни є. Але яким чином в приватному житті поселилися всі ці чкалови, леніни не розумію. Тут клінічній випадок

дякую за чудову роботу ❤

Дякую Вам за Вашу роботу!

Дякую за вашу роботу

Дякую за гарну роботу

Часто люди дивились ці фільми і концерти,бо більше нічого по телевізору не показували.Я виросла вже після відновлення державності,ностальгії в мене не було і морозива по 20 копійок я не бачила,бо в наше село його привозили дуже рідко по великих святах типу обжинки чи день молоді. Але дивилась ці концерти і радянські фільми на Новий рік, 8 березня,Великдень і 9 травня,тому що по всіх каналах показували або концерти або радянські фільми.

Дякую. Поширю ваше відео.

Відкрив для себе цей канал. Всім раджу, вподобайка та комент на підтримку!

Коди московити кажуть що українська - це мова села, це ж маніпуляція та підміна причин і наслідків. Спочатку вони: Забороняли українську Русифікували міста, а з селами їм це не вдалося. А потім кажуть що українська - мова села, ну звісно ж , бо тільки там вона зберіглася!!

Я звiрiю,коли чую,що жалкують за совком. Ми там не жили,марнували життя у чергах та спробах дiстати необхiднi речi. А в цей час ,,загниваючий захiд"читав,вiдвiдував музеi,подорожував одним словом жив.А ще цiкавився полiтикою .

Дякую за вашу роботу Процвітання Вашому каналу

Хай живе український ютуб❤

Спасибо за полезное видео

Дякую за контент, для мене це найбільше відкриття українського Ютубу у 2024 році.

Дивно, алк моя теж збирала бавону! І повинна була працювати в Марах, але вийшла заміж.❤

випадково потрапив на ВАС и дуже ВАМ вдячний це дає мени сили вчитись украйнському ... бо буває що беру папир та пишу росийскою

Мені подобається ваш стиль. Підписуюсь!❤

Моє навчання у ш колі як термін відситки за гратами, і подальше існування а не життя, звісно я жаліюсь що я можу знати.

Дякую дуже.

пишу коментар для просування

Я дякую рос літературі що вона виховала огиду до всього рос арту. Нічого більш нудного, депресивного і суїцидального ніж рос література немає в світі. 15:52

Живу 12 років закордоном, з повномасштабного перестала слухати музику російською ( і взагалі весь контент). Але маю сказати, спотіфай зі своїм алгоритмом пхає мені пісні російських виконавців в плейлисти з українською музикою. Це дуже бісить що коли слухаю плейлист ( створений спотіфаєм на базі моїх смаків) кожна п'ята рекомендація це якась російська пісня. Я зупиняю та обираю hide this song/ remove from a playlist. Але алгоритм спотіфая не розуміє різницю і продовжує рекомендувати мені російське :( Думаю це одна з причин (звичайно не єдина) чому багато українців продовжують слухати російське.

Комент, лайк,

Морозиво за 20 рублів і тепер є в росії : красітєль і водичка. Це морозиво з назвою ,, Океан". Блакитного , цікавого для дитини, кольору. Внучка прийшла з фіолетовими губами , я подумали, що настільки змерзла вона, що губи сині ))) Виявилося - вони , ідучи зі школи, купують оцю дешеву гидоту по 20 рублів ( копійок немає зараз). Діти не розуміють ціни - якості... Нормальне морозиво коштує 80-90- і далі до 130 рублів. Вітаннячко з севастополя. Ми вже 10 років в а**уї від того, що ми бачимо, куди ми потрапили. Це совок найгіршого прояву. В моєму дитинстві (70-80) такого культу дешевізни і культу маразму не було, що не кажи. Всім добра! Слава Україні і нашим воїнам, тримаймося !!!

Дякую

❤❤❤❤❤

Це суперкоментар для просування в топ

Здається ми у якихось різних Українах жили. Ніхто цього не дивився. Правда, чоловік одного разу спробував включити серіал "мєнти", бо якийсь товариш дивився. . У вечірні години місцевий канал пускав іноземні фільми , зранку мультики. З появою дисків телевізор використовувався як монітор для ігор, чи кінозал. Так само ,виявилось, відбувалось у друзів.

Найцікавіший спогад чула в турі від панянки віком за 80 років ( у гарній формі та модерново вдягненої ) про закордонні подорожі в часи совєтів. Казала, мало того що валюти давали обмаль, так ще керівник групи збирав з тих крихт на квіти до пам'ятників кирлі мирлі, і всім цим.... (це пряма цитата). І ми, каже, всією групою перлися як ідіоти до тих пам'ятників. "Нащо мені ваш маркс якщо я Лондон хочу побачити." Пані явно була з совєтської номенклатури, але більш запеклого критика тих часів я ще не чула.

І підписалася,і лайкнула! Дякую,було цікаво,інформативно!. Підтримую український контент! Слава Україні! Слава ЗСУ!

Справді дуже важко боротись з викоріненням "радянщини", а особливо в літературному контексті та музиці, вони ж "внє політікі".

👍

З одного боку потрібно дотримуватися свободи слова та свободи підприємництва, але з іншого боку потрібно якось боротися з цією радяншчиною, щоб вивітрювати усю цю меншу вартість яку нам нав'язали болотні

Дякую за якісний україномовний контент, намагаюся завжди коментувати, підтримувати і поширювати

Україна аграрна країна.А українці працьовиті люди,які шанують свою землю і поважають природу. Бо саме земля, саме села кормили і й досі кормлять нас. Але і в селах і у містах однаково берегли традиції, свята і культурну спадщину. Ось чому заздрили завжди московити і намагалися затоптати все це і принизити нас, щоб самим на цьому фоні приниження виглядати краще. А совети то зовсім розмили і зробили безликими всіх, як в інкубаторі.

Як не дивитись ʼІроніюʼ навчився легко, але позбутись усіх фраз з фільмів дуже важко, і навідь в українському перекладі вони недолуго якось виходять. Ось з цим спадком особисто мені найважче боротись у собі.

Давно вже не чула про оті харчі по 5 коп і т.д. Сподіваюсь, що такого вже майже немає, ну дуже вже по-дизонаврськи🙈

Мені 70років ,але я ненавиджу срср.

В нас на західній Україні на пєрвоє мая садили бараболю а на великдень грали гаївок... А на східній Україні говорили "какая разніца" !!! Вот і все маємо те що маємо. Що б ви Оксано не говорили але якщо б нація відродилася в 1991 так як в 24.02.22 то б ми вже б були одна з найкращих країн у Європі. А так в нас люди думають як в совку "рибу треба рубати з голови, бо спочатку гниє голова" коли ми почнемо мінятися і починати зміни з себе тоді і беде все добре в нас.

Подивіться на освіту і медицину. Я зараз не про рівень послуг! Я- про бюрократію "всередині організації". Зробіть передачу про це,якщо звісно, журналістів пустять "за лаштунки" освіти і медицини.

100%

О , мені 47 років і мені і на думку на спадало ностальгувати за радянським. Мабуть, тому що я нічого не пам'ятаю. Пам'ятаю, чергу за морозивом на ,,розвіс". Пам'ятаю чергу за цукерками. шоколадними. Пам'ятаю чергу за хлібом. Пам'ятаю чергу за водкою. Як вони там давилися. Пам'ятаю , чергу за сережками. Пам'ятаю некрасиві магазини. І поганий одяг. Не те шо зараз. Все є. Секондів з брендами на кожному кроці. Ковбас, цукеров, алкоголю, морозива по 50-100 видів. За чим сумувати при совку? Але мабуть , я занадто молода, щоб раніше побачити, щось більш добре. От те що мені дійсно подобалося, це атракціони у парку, там було добре, які згодом вирізали на метал, і ,,Ласковый май".

От раніше були часи двадцять разів віджатись міг, спина не боліла на пару з ногами і проблем якими іграшками поіграти кісточкою від вишні чи кісточкою від вишні.

Зверніть увагу: їхній, їхня, їхнє, їхні. Ці слова можна і треба відмінювати за всіма відмінками й постійно вживати. А їх відповідає на запитання "кого?": Ми достатньо добре знаємо болотяних почвар, щоб ненавидіти їх усим серцем. Дякую за розповідь! Совок? Так, совок на мене впливав, хоча й розвалився за два роки до мого народження. Наприклад, я зловила чимало чорнобильських наслідків і мої гормони все життя танцюють то київський вальс, то фокстрот, а то й буґі-вуґі, часом переходячи геть на "Посіяла огірочки"... От свинство! Я ж там, трясця, й не жила, то чому мушу таке витримувати?! Постсовкова школа з цілком постсовковими вчителями, які застосовували класичні совкові методи навчання, ледь не штовхнула мене на самогубство у дванадцять років. Замість працювати з учнями вчителі на них чхали дедалі гучніше, тож у восьмому класі я взагалі відмовилася туди ходити, бо почула погрози своєму життю (весь клас мене ненавидів за любов до читання, скромність і відмову з ними пити; до речі, я й надалі зневажаю алкоголь і решту отрути). Довелося міняти школу (спойлер: друга школа мене буквально врятувала). Дефіцит усього підряд створив мені купу комплексів, які згодом мусила переборювати. Я не мала нормальних іграшок, одягу, їжі тощо, ходила зі старими наплічниками й портфелем із якихось сімдесятих років (отой, що його треба в руці носити, знаєте?), а на всі свої запитання чула тільки одне: немає грошей. Звідси й іще купа проблем. Також совок убив розвиток державних інституцій. Знаєте, яку я маю зарплату за цілком пристойну роботу? Сім тисяч гривень. А умови - типова середина сімдесятих минулого сторіччя. Крім мене там працюють самі пенсіонери, а керівник принципово бере тільки людей пенсійного віку. Мене взяли, бо знали мою маму, та й спокусилися на високий рівень професіоналізму (ніде правди діти, свою роботу я виконую так, що всі аж пищать... А чи радше пищали б, якби тямили, в чім прикол). Одне слово, дика дичина... Також совок псував життя всіх моїх родичів, котрі мусили в тому лайні викручуватися. І мама, й бабуся розповідали про всілякі побутові жахіття. До речі, гадаю, що мама була схильна до раку саме через умови свого життя в юності: вона народилася в середині п'ятдесятих і так потребувала хоч чогось адекватного, що пригадувала, як облизувала побілені стіни... Навіть до сімдесяти років не дожила. Й усе життя мала проблеми зі здоров'ям, яких за нормальних умов запросто можна було б уникнути. Я чула чимало про прадіда, який пройшов війну й отримав поранення в ногу, а ще йому частину ребер потрощило. Як він пересувався містом, можете уявити... А одного зі прадідів за батьковою лінією взагалі розстріляли на початку тридцятих років, бо писав і перекладав. Де його поховали, так і не дізналися. Тож так само можете уявити, як я почувалася напередодні Нового року, відколи вперше зрозуміла, що навколо мене коїться. То був зазвичай не день бабака, а день бабая! Брррррр!!!

Дякую за те робите українців кращими. Слава Україні!🇺🇦

Пишу коментар щоб усе було супер і відео просувалося

🔥🔥🔥🔥🔥

🎉ще й рублі говорять і матюки біля школи

Я народилась у середині 90-х у Донецькій області і застала у своємо житті всі прояви любові до совка у своєму оточенні і сімʼї. Багато років я жила з думкою, про оцю всю дружбу народів, як добре жилось у совку, і що все росіянське нам рідне. У нас у сімʼї було нормою дивитись російське телебачення і радянські фільми, ми зустрічали новий рік 2 рази (по росії і Україні), відмічали 9 травня і 23 лютого. Тільки коли я вже виросла, зрозуміла наскільки це неправильне бачення світу. Але я єдина з сімʼї думаю по іншому, для родичів все ще радянський союз це велика країна, яка їм стільки всього дала, і досі розказують як там було добре. І звісно, досі вважають, що росія буде нам братським народом знову(