Шкода,що змінилось ставлення до села! Село! Колиска розвитку людства!Міста,це паралітики,єднання людини з природою! Всим живим.Неможе, людина в місті, поєднатись з природньою, природою Творця !На газонах ,та собачкою, на поводку! Міста, знищать природу,недра,та саме головне,можливо людей! Ворог села,бездушні, великі, агрохолдінги! Безвідповідальна, хімічна, пргомисловість!Простого,правдивого, вам щастя!
Та ні СОВОК винищив справжніх господарів. Залишається лише Тернопільське і Чернівецьке Придністров'я. Там ще індивідуально- заможного селянина досить. Годують фруктами і овочами весь захід України. Називають їх помідорниками. Найбільше мені сподобалися з тернопільського боку Колодрібка, Городок, Устя Зелене, а з чернівецького боку Топорівці, Недобіївці, Сокиряни. Наберіть в Вікіпедії ці назви, там тільки описи як в великих міст решти України, а фотоогляди 👍. Люди трудяги та й не бідні. PS: з Івано-Франківщини. Подністров'я Городенківського і Тлулацького р-ну. Але то трохи бідніші, тому менш привітні.
Моє рідне село, моя маленька Батьківщина,мої недоспані ранки,низесенький уклін своєму рідному порогу,рідним воротам своїй родині дорогій і всім кого я пам'ятаю, а ще хто пам'ятає мене, люблю всіх вас і любитиму поки житиму.
Йди нахрін! Село це муки! То треба йти в школу на 7 уроків то огород треба пахать і садити картоплю, а потім в серпні при жарі +35°C копати цю картоплю, бо батьки так захотіли. І замість того, щоб на літніх канікулах я повинен після шкільних мук відпочити нормально так я ще й повинен то садити гарбуз, полоти грядки при 30 градусній жарі, то позбирати дебільну малину теж при 30 градусній жарі,то загрібати скошену траву на жарі,бо батьки так захотіли. Ти цього хочеш?
Хай Ваші думки будуть і такі про село,а для мене воно найрідніше і люди в ньому найщиріші, я його любила,хоч і тяжко було,але дитинства роки наймиліші...
Я з Вами частково зґідна я тоже його любила і люблю кожен пенечок.як спити лаґае і простягається свята земля .но в селі виживання дуже тяжко .мої знайомі на пенсіях втікали до міста і кажуть ми на світ народилися як жє ми Гірко вмиваючись солоними потами гарували я тоже хочу до міста хоч на місяць...Всим здоров'я кохання терпіння тихих світанків сонячних ранків мирного голубого неба Дай Боже!!!
Храни тебя ГОСПОДЬ. Две соседки мои уехали ещё детьми в Украину, часто вспоминаю, не поговорили... Живы ли. Где-то в Горловке, В ДЗЕРЖИНСКЕ. ХРАНИ ВАС ВСЕХ ГОСПОДЬ, БРАТЬЯ И СЕСТРЫ
Як би вернулись( роки) ніколи не залишилась би я в селі ніколи так нам тут( добре) або немеє.... Або далеко ...привезуть непотріб і на те копієчки невистачає ...вже поїзд поїхав домучуємо вік...
