Після мандрів Лікійською стежкою та поїздки далеко на схід Туреччини - в чарівну Месопотамію - ми повертаємось в більш туристичні місця.
Тепер ми дісталися Кайсері - передгір'я Ерджіясу, куди наразі гостинно відкрили чартерні рейси.
Тут можна побачити дуже мальовничий каньйон, підземне місто (на жаль, через локдаун воно було закрите), старовинну фортецю, в якій розташувався музей з надзвичайно цікавою експозицією.
Тут ми жили по коуйчсерфінгу у Навфела - хлопця з Тунісу і познайомились з продавцем раритетних килимів Халітом
Далі ми знову стопом поїхали до одного з найбільш розкручених місць Туреччини - Каппадокії
Поселилися в готелі в містечку Гьореме, що знаходиться якраз посеред усіх цих мальовничих долин.
Знов таки через комендантську годину на вихідні містечка ніби вимирали - нічого не працювало, кулі не літали, майже нікого не було на вулицях, але це дало змогу побачити цю місцину у дуже незвичайній атмосфері - ми були практично самі
Ввечорі першого дня ми дійшли до фортеці Учхісар - "Крайня фортеця", щоправда, трохи не встигли на захід сонця, але вид згори на долину дійсно заворожує
В Каппадокії дійсно є, що подивитися і де загубитися - ми видиралися на крутезні схили пагорбів, збирали залишки врожаю винограду та айви, знаходили не менш круті спуски у вимоїнах.
Долина кохання, рожева, біла, долина голубів... і всі вони різні. Купа тонелів та печер, церков, захоронень та птахівниць... все це тут є у скелях.
Шкода, що численні обвали потроху руйнують цю красу.
Вечеряли ми в кав'ярні попри дорогу ніби злочинці, бо всі заклади мали бути зачинені для відвідувачів і нас посадили на кухні.
Наступний наш пункт - Анкара.
25 мар 2021
