Гарні спогади, спасибі. Мабуть важко в це повірити, але я сам особисто був свідком і навіть учасником тієї повоєнної відбудови, про яку говорить Георгій. Я памятаю будівництво ділянки автодороги Сарни- Рівне, яка проходить біля моїх рідних Немович. Частина шляху між селами Сарни і Немовичі була побудована ще за Польщі. А повз Немович - в кінці повоєнних сорокових. Жителі села в примусовому порядку виконували так званий "шароварок на сошу", тобто кілька десятків днів відпрацьовувати на будівництві. Щось там копати, підносити каміння, тощо... Я. хоч був тоді ще зеленим школярем, влітку разом з мамою виходив допомагати відпрацьовувати цей щароварок. Щось допомагав дорожнім майстрам, які на колінах заднім ходом стелили те каміння. Був дуже гордий, що мені зараховували 0,5 денної норми дорослого, тобто я реально допомогав мамі. Згодом та дорога пригодилася і мені. під час навчання в Сарненській середній школі №1, яку закінчив в 1955 році. Проживав в Немовичах, а на навчання в любу пору року їздив на велосипеді.
Відео топ, приємно дивитись і слухати, однак із спікером не можу погодитись в тому, що кількість заводів це індикатор розвитку економіки. Якщо меблевий після настання незалежності не зміг конкурувати на українському ринку із іноземними продавцями, або локальними підприємствами менших масштабів, то це говорити виключно про такий мінус командної економіки, як орієнтація на обсяги виробництва, а не на потребу в продукції. Та і якість, явно була не найвища, саме тому завод і закрився
Важко уявити ті переживання і емоції людей, які все це будували, а ми не вберегли. Шкода, що на світанку незалежності ми зпутали демократію з вседозволеність, а комерцію з дерибаном. (((( Україна мала б бути зовсім іншою, кращою.
Гарне приємне українське містечко. В Сарнах був великий потенціал для розвитку , хорошне розташування та інфраструктура , приємні працьовиті люди. Нажаль не все залежить від місцевих державних органів та людей які їх очолюють. Станом на сьогоді, дійсно є той факт, що не вдалося зберегти, не те що розвинути жодне з підприємств, що було на державному фінансіванні крім держлісгоспу і той приватизований. Дякую авторам за хороший контент!
Росла в этом городе, ходили на 1го Мая на демонстрацию, на практику от школы на хлебозавод там пекли вкусные пряники, музыкальная школа...домбра, хоровое пение, украинский фольклор, до сих пор, как услышу сердце щемит!
