О Боже, який гарний світ На цвинтарі тихо небіжчеки спят, тихесенько музика грає. Небіжчик Петро і небіжчик Штефан тихесенько пісню співают: "О Боже, який гарний свііт, як важко його покидати, там цідять горівку, там цідять вино, а пивом дають запивати. Я бачив як вітер корову звалив, насипав піску повні вуха, рога і копита він їй розтрощив, ото вже була завірюха. О Боже, який гарний свііт, як важко його покидати, там цідять горівку, там цідять вино, а пивом дають запивати." Небіжка Варвара відкрила свій гріб - питається кума Гаврила:чи є ще горівка? Чи є ще вино? Чи взяти ще пляшку чорнила? О Боже, який гарний свііт, як важко його покидати, там цідять горівку, там цідять вино, а пивом дають запивати. На ранок картина вся була ясна, костиль Василів поломивсі, Петро Василя відтягнув до труни, а сам із Варваров лишивсі... О Боже, який гарний свііт, як важко його покидати, там цідять горівку, там цідять вино, а пивом дають запивати.
