Є просто величезна кількість людей, яка морочить голову Джобцентру роками, навіть десятиліттями, знаю такі випадки. Тож єдиний дієвий спосіб або зробити щоб було не вигідно сидіти на виплатах (тобто кожен місяць зменшувати на 5%), або посилити контроль (заборонити виїзд з країни, змусити відмічатися у ДЦ щоденно наприклад). А так це все може тривати роками, той хто дійсно хотів працювати вже давно працює. За 2,5 роки вже можна закінчити любі курси.
Не треба придумувати велосипед. У Франції з початку війни грошова допомога видавалась лише на картках , без можливості знімати готівку. У Нідерландах усіх одразу відправили на роботи без знання мови. Польща відмінила виплати . Так, з працевлаштуванням у Німеччині не просто. Але ж треба бути реалістами . Якщо добре не знаєш мови , на яку престижну роботу візьмуть ? Та й в Україні ці люди , переважно, на престижних роботах не працювали...Люди тягнуть час. Де той німецький політик , який сказав , що Німеччина добра , але не дурна ?
@@konstantinlopatyuk7446 в Німеччині інваліди працюють. Їм знаходять відповідну роботу, яку вони можуть виконувати. І підтримують у багатьох життєвих сферах. Цьому приділяється дуже велика увага.
Працевлаштовано ХХ% українців...Від чого це відсотки? Від загальної кількості, включаючи дітей та непрацездатних або від кількості тих, хто повине працювати? А хто повинен працювати взагалі? Уточніть будь ласка.
Ці відсотки враховуються лише від кількості працездатних. Не вигадуйте виправдань. Ті, хто з об'єктивних причин працювати не здатні (інваліди, матері-одиначки з дітьми до трьох років), у цій статистиці не фігурують.
Багато інвалідів можуть працювати, ьагато мамочек з 2ма дітьми можуть працювати неповний робочій день, і в Украхні вони б працювали. А тут навіщо бо ЗП не перекриє доплат і грошей буде стрільки ж тільки ще працювати. Ось як вони думають. Ця лавочка незабаром прикриється.
