«І я повернувся, і побачив марноту під сонцем.
Є один, і немає другого, немає в нього ні сина, ні брата. І немає кінця всьому його трудові, та його око не насичується багатством. Для кого ж я працюю і позбуваю мою душу доброти? І це - марнота та погана плутанина.
Двом краще, ніж одному, для яких є добра винагорода в їхньому труді.
Бо якщо впадуть, один піднімає свого спільника, і горе йому одному, коли впаде, і не буде другого, щоби його підняти.
І якщо заснуть два, то їм тепло. Як же один зігріється?
І якщо скріпиться один, два стануть проти нього, і шнур, втроє сплетений, розірветься не скоро.»
Екклезіаста 4:7-12 УТТ
15 окт 2024
