твоя ностальгія за дитинством 

Кай, ти, безперечно, геній українського ютубу. Спочатку я цього не розумів, та коли подивився запис півторагодинного стріму, де ти пояснив суть своїх останніх двох відео, до мене дійшло, що твоя творчість дуже недооцінена. У своїх відео ти висвітлюєш дуже оригінальні і важливі ідеї, при цьому жодного разу не повторюючись. Твій контент набагато краще більшості україномовного ютубу, творці якого загалом виїжджають виключно на хейті. Створення відео на кшталт твоїх потребує набагато більше сил і часу. Бажаю тобі успіхів у майбутньому! Слава анархо-сіґма-аутизму!

Дуже охуєнний відос! Я теж давно виношую ідею відео про ностальгію і цей відос сказав майже все що я планував, тільки краще

Колись в мене був стоматит, мені здавалося що це найболючіше відчуття в житті, а потім я усвідомив, що мені більше ніколи ніколи не повернути довоєнні часи та мої 17 років і я зрозумів, що стоматит це херня.

Мені здається наче я дивився Джекі чана після школи не так давно. А виявляється я вже на війні. Я в 2010 часто думав про війну і думав про те а як тоді було і що робилося. Після чого ходив питав свідків тих подій, з того дня я зрозумів що росія не брати нам і я не вірив тим словам що казали проросійські політики, але всеодно сумніви були. Після 14 року сумніви зникали і я дорослішав а зі мною і моя ненависть до росіян. Вони вкрали моє життя яке я міг жити на повну

- Патріку, що ти тут робиш? - Копаю_сь в своїх спогадах

Найговніше що я кажу багатьом які починають поринати в ностальгію - якщо не маєш ніякої можливості творити краще теперішнє то можна ностальгувати, але як є час і змога - твори нові спогади, поки ще не пізно

Були хороші моменти в дитинстві, були й погані. В мене, напевно, туга за минулим повʼязана з відсутністю відповідальності. Тоді не треба було думати про платіжки за комуналку чи курс долара. Єдине що турбувало мене тоді - це ціна на баночку Коли з сухариками Флінт, і не більше

В якийсь момент очі змокрішали. Насправді я б навіть душу продав би (але й то нікому не потрібно :,) ) аби повернутися в раннє дитинство, школа, коли батків не було вдома, а мені на другий/третій урок, то посидіти за компом, дивлячись як сонце жовтим світлом проникає у вікно до кімнати, і це НЕЙМОВІРНЕ відчуття свободи, наче тобі весь світ належить! Бо ти ВДОМА тоді, коли зазвичай не маєш бути. А ігри з купами піску, коли хтось ремонти робив, бавилися модельками та будували дороги, тунелі в тому піску, а потім пісочними людьми приходили додому. Або приходили з піском в очах, бо через якусь фігню влаштовували піщані війни, роблячи "сніжки" та жбурляли не дивлячись куди. Або нори копали за залазили туди по шию. Або хтось у дворі поцупив батьківські гроші, накупив тамагочі та роздавав усім (нажаль, йому це не допомогло, відношення як до дивака це не втопило :( його звали Хасан, пухленький дивний але добрий хлоп... чомусь зараз прям зовсім розчулився). І багато чого іншого було. І сльози ллються від того, що в нашій молоді (наче дід кажу))) йобана яусня вкрала дитинство, оцей вайб що все хорошо, а за тебе батьки порішають. А скільки 12+ річної молоді яка пише розумніші речі за деяких 30+ мужиків (я 32 але все ще дитина, застрягша ментально і душевно в своїх 18...). Час дійсно прискорився, та схоже в геометричній прогресії продовжує. Страшне. Але краще не думати про деталі. Хай коні думають....(с) Є гарна, красива але не дуже приємна фраза: Не сумуй за тим що було. Радій що це БУЛО (трапилось)(с) погугліть кому цікаво самі. Найцінніше за час/життя лише пам'ять. Пам'ять в нас ніхто не зможе вкрасти. Якщо її ми лишимося (травма голови, тощо) то і життя вже не буде. Замість епілогу. Цінуйте себе, свій час, життя. Особливо батьків. Ніщо не вічне під місяцем, нажаль. Все тимчасове. Ці думки як бокал 50/50 наповнений, тільки ми вирішуємо він наполовину повний, або пустий. Розуміння швидкоплинності надає нам змогу цінувати сильніше те що ми маємо тут і зараз! А якщо постійна фрустрація та апатія з депресією - швидко до психолога, ментальне здоров'я не менш важливе за фізичне! Є безкоштовні центри від USAID (дяка і шана Американському народу!) погугліть, якщо не помиляюся усі вони мають потужну назву Project Hope. Кажу як той, хто забивав роками, а тепер "приїхав" і живу лише заради Сну та відпочинку. Вибачаюся за "многа букаф" (відсилка в нульові та сленги а ля "превед ведмед" та "мопед не мій я тільки об'яву розместив"))

Memory unlocked: Теж малював прапори в зошиті, тупо 1 в 1. А взагалі, відео дуже відкликається. Ну і рівень реалізації просто зашкалює. Дуже тішусь, що колись натрапив на твій канал. З нетерпінням чекаю нових відосів

Була якась гра, яку батя підписав як ,,Останній герой". Це була гра по типу Command & Conquer, але без будівництва, все що помню, це місія де нам дають 20 мінотаврів і ми маємо щось відбити, а наступна місія це невелика галявина з парою веж і в нас було пару "Героїв", якщо один з них (їх там 3 наче було) помирав, місія програвалась. Після того як я застяг на цій місіїї видалив гру, і по цей день не можу її знайти. Графіка була доволі гарна і реалістична (на рівні героїв меча і магії 6 напевно), але можливо це лище в спогадах така графіка. Ярлик гри був наче як щит з рогами(?) але це не точно. Допоможіть знайти що це, благаю.

Це офігено! Мені дуже шкода що такий контент не набирає багато переглядів Але продовжуй!

Я люблю Кая, і шо ви мені зробите?

Тішить той факт, що відео не є звичайним відеорядом та те, що на відео треба дивитися глибше ніж на "гаварящую голаву". Те, як розтавлений відеоряд, ланцюг інформації, футажі, особливо треба звернути увагу на кадр, і що на задньому фоні. Приємно дивитися на такий пропрацьований контент. Дякую за відео!

При перегляді відео виникла ностальгічна асоціація зі старими відко слідана

Кайчік у черговий раз доказав свою професійність в своїй сфері подачі інформації, найкращий

Це геніально,дивлюсь третій раз,ти просив включити тобі рекламу в мами😂 дякую повернулась в дитинство

я усвідомила що гіперконтроль моїх батьків відділив мене від величезного пласту досвіду який отримали мої однолітки. естетика мого дитинства це маленький плеєр з аудіокнигами(але я багато і читала, навчилась доволі рано, але аудіо були зручніше), ігри дісней чи барбі(улюблені ігри - зачарований замок і барбі і пегас), і ігри проволками, старими флакончиками та ручками. не тому що ляльок не було, а тому що коли граєшся флакончиками зовнішність ти придумуєш кожен раз самостійно. значно більше варіативності і значно більший простір для фантазій. я ніколи не гралась у дворі, а літо не любила, бо якщо не було школи - не було спілкування.

Да ніфіга . 8 бітні консолі - це легенда назавжди . І хто застав у 90-х , той дуже щасливий . І ніфіга теперішні ігри не цікавіші за 8 бітні , інакше не було би жанру інді . Кола була не знаю чи краща . Але батончики були смачніші - це факт . Тому що зараз все замінюють , навіть кавові боби на якусь срань . От тому батончики були смачніші . Цигарки були не такі як зараз , не було тих кнопок зі смаками , але там був кращого сорту тютюн . А зараз підсовують туфту з паперу і хімії , мабуть щоб люди перейшли на вейп повністю . І марок цигарок було більше . І перша Сонька взяла початок у 1996 році . А це не п'ята Сонька , яка має менше ексклюзивів набагато . Тому і було краще тоді . Були топові ігри , багато жувачок . Чувак які зараз жувачки ???? Де фірма КЕНТ ? Все зкурвилось . Мабуть економлять папір , а сама гумка якого така противна . Нема навіть нормальних вкладишів і наклейок. Бо тоді був кращий час ніж зараз . Зараз тіки за екологію трясуться , щоб планета не згоріла . А в реалі виходить якась дикуха і люди тронуті .

7:25 в мене касета зі смішні голі. мені її вмикали, поки я "ще нічого не розумів", а потім заборонили🥲

Бить шаманам каральом, всєшаманам каральом, Єслі путь твой сільооон бить шаманам каральом ☺️

Авторе, ти все правильно кажеш. Я зараз пишу хроніку свого життя, згадую всі приколи з дитинства і т.д. То це були жахливі часи (а моє дитинство припало на 90-ті). хоча я трохи ховаюся за аскапізмом від тої страшної реальності, яку ми маємо зараз

Ні в якому разі не знецінюю твою оригінальність, але ти мені чомусь нагадуєш Слідана свого часу, коли він знімав лютий угар і годноту та був найкращим в українському просторі. Нагадуєш не посилом або стилем, а якістю та оригінальністю. Ти виїзжаєш за рахунок своєї голови та годного матеріалу, який цікаво дивитися. Мало таких авторів як ти зараз в Україні, тому в жодному разі не кидай цю справу

дуже атмосферне відео, під кінець аж тільтанув. звісно, хочеться повернутись в час без війни, без обов'язків по життю, без запари шо треба купити поїсти, а потім і приготувати, бо завтра на роботі ти вмреш, і коли звісно, час плинув не так швидко, точніше не так помітно

Ви грали в войнушки а ми з пацанами робили бліндажі і рили нори і робили кастєти і ножі з олова, ну і грузіки на рибалку. А ще грали в пєкаря

Продовжуй знімати такі круті та якісні відоси! Видно, скільки сил та часу вкладено в це відео, ти молодець!

перше відео за 2 роки яке не новини таке що прям цікаво дивитись до кінця, красава!

Величезна повага за те, що все це зібрав, поскладав, записав і розповів. Кожне відео - шмат мистецтва, який переглядатимуть і аналізуватимуть через багато років ще. Я майже впевнений у цьому. Принаймні мене воно все наштовхує на роздуми. Дякую!

на моменті реклами мерчу я очікував номер, на який треба скинути СМС з певним кодом

Дуже приємно зустріти такий якісний контент на просторах українського ютубу

І до перегляду цього відео хотілося вийти у вікно, а тепер взагалі.. Я сумую за тими часами, коли була надія на щось хороше у житті. Мій син дивився Qtv, я купляла йому журнали з Губкою Бобом, кіндери з Тачками, а також ми встановлювали всі підряд ігри на наш ноут. Залишилося лише сіре життя без мрій.

Файний відос. Гарна робота. Вдячність за контент. Однозначно оглядоша 👍

Дуже сильний контент. Праця пророблена неймовірна. Це рівень. Успіхів і най прибуде сила.

ТЕРМІНОВО ПОТРІБЕН ВІДОС ПРО ДРАКУЛУ

хоч і не жила в ті часи, але відчула цю атмосферу дякую за відео

Drum and bass - one love! Ще з 2004го) Дякую, круте відео!

Супер відео! Сам страждаю подібним бажанням ностальгії. Як виявлюється - це просто небажання приймати виклики і дорослішати...

Дуже заздрю людям, які з теплотою на душі згадують про те саме "безтурботне" дитинство Я свого дитинства майже не пам'ятаю, та й згадувати не дуже бажаю, а коли мозок щось раптово підкидає, то це замість ностальгії викликає тільки FOMO й приступ лютої крінжі Єдиний спогад, який відкарбувався на все життя, як рано в 9 років, умикаючи телевізор, першим каналом включився PG без паролю Дякую за відео! Краще було зараз

Чесно, я не хочу в ті часи, я тоді останній хуй без солі доїдав. Точніше в нас на обід часто була просто запарена мівіна, бо на це тільки гроші були. В 00х я залипав ще в чорнобілий тєлік в якому канали ти сам не перемкнеш. Потім батьки поміняли його на берізку. Так шо я не пульт клацав я і був тим пультом. Але от що скажу що саме завдяки фільмам я є той який я є. А в бабусі так взагалі тєлемастєр забрав тєлік і не робив його 4 роки, тому кожне літо я слухав радіо шансон. В 2005 році купили норм тєлік на той час, нам самсунг а бабушкі LG. От тоді діло пішло. Та й тоді вже якось трохи легше жити стало, але школа мене бісила. В мене був лише один друг з яким ми тягали машинки і паркурили або грали на сегі. Але це той час який я не хочу повертати, того мене минулого більше не існує. Він помер в 14 році

Дякую за відео❤

Я почав слухати щось окрім рокєшника, десь на останніх курсах ВУЗу. І мене люто бісило усе окрім року. Були штуки, які мене не так і бісили, а були шо мені подобалися. Але, почав собі зізнаватися, що мені подобається ще якась музика, десь в одинадцятому класі

28:36 в колл ов дюті 2 був такий момент у британській кампанії

Подивився, навіть більше послухав (незважаючи на те, що не відволікався під час перегляду, але очі не сильно сприймали відеоряд, а просто підставляли кадри з дитинства, коли ми з пацанами спокійно з 8 ранку до 8 вечора бігали по місту, бавились палками, копали окопи (блет, навіть таке було у нас, я тоді ще найглибший викопав), часто уявляли, як грали в гру з поєднанням багато чого: і лефта друга, і черепашки ніндзя, і людина павук, і купа ще якихось штук, про які важко навіть згадати). Дідько, навіть на душі так дивно тепло та сумно водночас. Часів, коли найбільшою турботою для тебе було знайти найкращу палку, щоб хизуватися нею перед пацанами вже давно минув. Тоді будь-що давало безмежний спектр емоцій, давало відчуття якоїсь дивної сили, свободи. Хотів написати в коментах про те, що я такий молодець і навпаки пам'ятаю купу дат зі свого дитинства... спробував згадати - нічого не вийшло. Воно настільки по-дивному все в голові поєднано, наче якийсь дивно склеєний фільм, в якому трильярд сюжетних ліній, персонажів та декорацій. І як ж ми в дитинстві хотіли якомога швидше подорослішати.. А батьки казали нам, що воно нам не тре, та ми не слухали їх.. Каю, ти справді геній україн(ськ?)омовного ютубу. Тішусь, що відкрив для себе твій канал десь півтора року тому. Бажаю творчого натхнення, наснаги, досягнення цілей, здійснення мрій та нових звершень! З днем народження тебе, Іване!

Відео в дитинство вернуло, це дуже супер ❤

Чуваче ти геній думки, без рофлів. Висновок дуже сподобався, абсолютно згоден з тобою ) Хочеться, щоб такий контент більше рекомендувався ютубом )

Вже дуже дуже давно шукаю гру,в яку лише одного разу грав,і запам'ятав лише один момент. Це був вестерн від першого,ти зайшов в місто,де тебе місцевий шериф попросив здати зброю,зайшов в салун,де працює знайома дівчина. Після катсцени з нею в кімнаті,туди вбігає власник салуну,герой тікає через вікно,а власник виходить на балкон,і кричить людям що добре заплатить за голову гг. Далі через пів поселення прориваєшся з боєм.

Зіскуфився

Людоньки, це геніально! Дуже вдячний за твій контент

Круто зробив, молодець, прикольно, досить не погано, ага, згадав дитинство, ну що ще сказати прямо взагалі стильно, коротше чотко

Люблю твої відео! Мабуть ніхто так глибоко не копає, як ти)

Все правильно! Я в VK грав у Блокада . Привіт з м. Краматорськ !

Поки я чекав це відео - ДТЕК графіки світла скасували🤙

Дуже сподобалося відео! Ностальгія - це неймовірне відчуття, яке повертає нас у найкращі моменти минулого. Ваше відео змусило мене згадати ті часи, коли все було простіше і безтурботніше. Дякую за те, що нагадали про важливість цінувати минуле. Продовжуйте робити такі чудові відео!

Це просто ВАУ. Неймовірне відео, затишне та тепле, на мій подив. Без перебільшення, одне з найкращих відео, яке бачив. Хоч мені і не надто багато, не застав 90 та й 2000 також, притомний вік пам'ятаю тільки з 2012-2014, але все, комп'ютерні ігри, картки, касети та кабельний телебачення також є частиною мого дитинства. Відео немов посилає в дитинство, настільки ідеально описує ностальгію та це відчуття. Автор, Ви неймовірний! Велике дякую за відео

Крутезний випуск. Просльозився. Дякую❤

Дякую, це була чудова пригода👾

Вау, прикольне відео, дуже цікавий формат, дякую!

Комент для просування. Кай, твої відео - шедевр!

Класне відео, дуже цікаво було дивитися і згадувати своє дитинство 😢

За ігровий майданчик у мене і сусідських дітей була покинута будівля, де ми грали доганялки і будували «халабуду»😂

я теж дивилась реслінг, а ще рейнджери, мерліна та байки склепу 🥰, тільки по цій причині в моїй кімнаті розташувався тєлік!

Я пам'ятаю гру про лего нінзяго Там тобі дають твого першого персонажа (не пам'ятаю кого) і ти ідеш на круглу арену. На тебе нападають різні вороги і час від часу з'являются боси (забув сказати що в тебе 3 життя) З кожного противника випадають такі беживі одиночні лего детальки За ці лего детальки та купляєш нових персонажів У кожного персонажа є свої здібності Я давно грав в цю гру, але я не можу зараз її знайти в гугл плей

Бляха, так і не дозбирав ні одну із колекцій. Бо журнали зажди росли в ціні від випуску до випуску та наставала мить, коли батьки казали, - "все харе. Занадто дорого, немає таких грошей". Найбільше, що вдалось зібрати, це певно випуску невгамовних діток та картки по людині павуку. Ще була шалена колекція наклейок покемонів, в садку збирав. Але альбом з ними десь безслідно промахався. Дуже шкода. Там була гігантська колекція і рідкісні наліпки. Відносно недавно була шалена думка, купити колекціонерів на олх шахи по гарі потеру, але всьому свій час і я зрозумів, що віддавати свої мані за це вже не хочеться. Ех...ностальгія шалена річь. Йду дістану свої зажигаї, добермани та перший випуск К9...

Вітаю з днем народження🎉🎉🎉🎉🎉🎉🎉

Просто БРАВО!!!

А ми до речі збирали битки, це зігнуті певним чином кришки від пачки цигарок. Навіть гра була, хто їх далі зашпульне, той і переміг. А ще грали на наліпки, треба було по стопу вдарити так, щоб якомога більше перевернулося горілиць. Бити човником ніби не можна, але там головне, щоб тебе просто не сплалили.

Чьотко,дякую 🥺

Я плачу 😢😢 тоді ми гуляли а тепер неможемо бо повітряна тривога 😢😢

На канікулах я запам’ятовувала напам’ять телепрограми основних телеканалів які в нас були

Нереально крутий відос, що змушує задуматися, але в той же час дозволяє просто насолодитись приємними спогадами Дякую за класний контент! 🎉

Я нажаль не вмію висловлювати свої думки, але залишаю тут це повідомлення за для статистики ютуба

топове відео час дійсно дуже швидко йде

я майже повністю забув своє життя до 2022, але добре пам'ятаю своє дуже давнє дитинство

Як завжди.... шедевр!❤❤❤

дуже тепле відео, дякую

Дякую за такий чудовий і незвичний контент♥️

Треба більше переглядів...

Крутий відос. Точно лайк. А ще лайк отримає людина, яка знайде цю гру про зенітку.

Як завжди годнота. Дякую вам Кай !

0:49 дорослішання це міф. Гляньте навкруги. Хіба дорослі себе так ведуть? 1:25 Побачив геймпад Х і все відео він мені з голови не вилазив, бо сам такий хочу тільки рожевий. Як він взагалі, норм, нє? Батарейки, акк? Довго тримають? Ніколи до цього геймпад в руках не тримав. Руки не пітніють? Не важкий? Не люфтить, не скрипить?

А у нас, люди, які слухали музику з динаміків, вважалися бидлом. Один мій кєнт з іншої школи включив якесь музло, коли ми йшли по центру міста. Так я йому сказав, щоб він виключив, бо мені соромно з ним іти. Кажуть, він на мене дуже образився.

Найкращі іграшки дитинства - це палка і листки. Палка могла перетворитись у що завгодно, від меча до крил. Листки - гроші, прикраси, пір'я, да що завгодно. Ще були калюжі- океани, річки, лава. Ми з викинутих коробок з пінопласту робили будинки, розфарбовували. Наносили каміння з палками і робили будиночки, машини, космічні шатли. Інженери ще ті. Палка від верби могла бути хвостом😂😂😂. Але ні, ми не були тим поколінням дітей, у яких не було нормальних іграшок. У нас було сотні крутих іграшок, навіть на радіокеруванні. Але у нас була крута ФАНТАЗІЯ. 😂

Будь ласка створить обліковий запис у соціальній мережі VERO ?

У твоїх відосах дуже сильна атмосфера. Обожнюю їх :З

Після цього відео нарешті змогла знайти гру, що шукала 10 років!! Дякую Кай за відео. Воно справді було мені потрібне . На душі стало набагато легше. Також чуваки ставайте спонсорами Кая! Це того варте) (нє, ну ви бачили, які круті футболки і носки????)

Коротше фразою про спизджиний телефон всю думку про романтичну ностальгію розвалив! Про втрату кольору у дорослому віці, не зовсім погоджуюся. Дивлячись хто і чим займається. Я дуже часто у звукорежисурі маю справу з казками, і звукове оформлення різних епізодів, може часом на кілька хвилин повернути мене у дитинство, і разом з тим, дає мені можливість глянути саме дитячими очима на ту чи іншу ситуацію. Наразі я взяв все найкраще з того часу, і дивлюся у перід, освоюючи нові технології, поможливості тримаючи руку на пульсі часу, але лишаючись вірним своїм смакам, поєднуючи їх із сучасними віяннями. Теж саме можна сказати і про фото та відео. Замість того, аби проперджувати диван думками про траву, яка раніше штирила краще, ностальгодрочери, хай краще принесуть все своє найкраще у сьогоднішній час і втілять у чомусь із вище згаданому. Хоча, ні, не завжди треба сюди тягнути все, бо де-хто із сєвєрян вже намагається нести руzzzzzzzzzкій мір, вважаючи для себе саме цю всратість найкращим. Тому треба встановлювати на це якийсь лімітер. Згодний, побут багато чого вбиває, але за однієї умови, як-що ти сам це дозволеш. Доречі з відціля і руzzzzzzzzzкій мір також може народитися, із такої забичиності. Сіменс а70, мій перший мобільник. Проста штука, працює читко по гарантійному строку, а далі загинається. Чимало теплих спогадів пов'язано з ним, але розумію, і тоді розумів, шо багато з такого фончика не візмеш, та і потрібен він мені був, чисто для подзвонити. Доречі, мене часом смішать репліки, типу: Я в дєтстве нє любіл юлію савічеву і децела, но черт побери, как же мне тогда било хорошо, несмотря на іх присутствіє в каждом утюгє! Трохи попахує лицемірством і невпевниностю в собі. Мені, як не подобалася савічєва, так і неподобається зараз, і ніяких позитивних емоцій пов'язаних з підлітковим періодом її музло не викликає. Просто став тверезо оцінювати, чи дійсно прикольно тоді було це зроблено з точки зору оранжування і постановки, чи ні. Звичайно, позитив я під її пісні відчував, але не від музики, а від танцю з дівчиною, коли похріну, шо там грає із колонок на дискочах. Про совкодрочерів, апсолютно згодний. Але це не тільки про совкодрочерів, а й про дев'яностиків, а до совкодрочерів були царичі, або царичарчинки. Ну,, це вже мої вигадані слова. Ці люди, які ще можливо досі живі, тугою великою тужять за царськими часами, лаючи радянський, а тимпаче сучасний період. Про наклейки. Одного разу, бачив у знайомих котушичний, або як кажуть, бобінний мафон, на якому живого місця від наклейок не було! Все було заліплено! Невистачало тільки на самі котушки їх начіпляти. Хоча, пізніше на касети таки ліпили, і не тільки на аудіо. Пізніше це трохи зачепило коробки для дисків. Чи ностальгую я зараз за дитинством? Трошки, атже зараз я можу і вмію робити те, що тоді мені і на думку не спадало, мовчу вже про сни про сьогоднішні технології. Сказав би хто навіть на початку нулевих, що я буду мати комп і гратися на ньому зі звуком, працюючи на інтернет-радіо, я би сказав: скільки цигарок з наркотою ти вдув? Або: Сскільки солей ти нанюхався? Не гони пургу! Тут добрева для огорода часом ні за хер купити! Всім тверезої думки про минуле і впевниного погляду у завтра! Слава Україні, ЗСУ Слава! З Богом! Красива фраза підсумувала все відео. Краще жити було зараз!

Була така гра про зенітки і другу світову, називалася Air Raid. Можливо саме її автор мав на увазі.

Коли намагаєшся відтворити "ті самі" враження з дитинства, то ймовірно зіткнешся з проблемою, що воно на ділі не так, як у дитинстві. Річ у тім, що хоч як автентично ти не відтворив ту саму середу, але той самий контекст, той світ і того самого себе ти вже не відтвориш, бо ти вже безповоротно інша людина. Зі своїм досвідом, зі своїми клопотами, зі своїм сприйняттям, ці твої атрибути відрізняються від тих, які були тобі властиві раніше. І світ навколо тебе вже інший. До того ж перші враження на то й перші, тому неповторні. Тебе вже не налякають темні коридори Бреденбурзьської фортеці в Амнезії, бо ти розумієш, як працює комп'ютер, операційна система та відеогра, ти розумієш, що це лише модельки створені людьми, що всякі шкрябання та ревіння - то лише звукові файли, які розробники додали до загального ембієнту. Але з огляду на свій досвід у тебе є можливість відкрити для себе твір не наново, але по-новому. Тепер ти здатний оцінити труд автора із різних боків. Перечитуючи 1984 ти вже не просто читаєш "депресивну казочку", але співставляєш це з реаліями, в яких живеш. У Сталкері тебе захоплює художня складова та штучний інтелект, а в Облівіоні чи Сорс іграх вражають лицьові анімації, до яких геть не кожна сучасна ААА гра наблизиться. Я так зрідка роблю, але тут натисну 👍

Дякую за чудове відео, після нього сповнюєшся таким солодким різнобарв'ям емоцій.

топове закінчення

Усвідомлюю, що ставлю лайк за то, що автор робить мені спочатку приємно і цікаво, а потім боляче

Декілька слів підтримки та подяка, щоб ютуб просував це відео! Дякую!

8:45 у дитинстві з другом буквально створювали стратегічну гру за лекалами третіх героїв, малюючи символи на піску, і домовляючись один з одним за правила

Не знаю, раніше я за 10 грн міг купити 5 пачок сухариків, а ви ще мені розповідаєте, що зараз краще жити…

Игра - Beach Head 2000. Це про бункер на пляжі та хвилі ворогів.

Дякую за відео.Дуже подобається стилістика в твоїх відео.Продовжуй в цьому дусі!На мою думку, такій контент як твій(тем більш на українському ютубі) дуже рідкісний.Ти дійсно творча людина.

Приємне спокійне відео . Мені згадалися літні канікули в бабусі та дідуся. Коли ми з сестрою дивилися QTV гралися з друзями і збирали журнали та картки. Дякую Кай.

Кай, ти такий розумний, це щось)

в мене дитинство асоціюється більше з відчуттям безпорадності, ніж з щастям)) тому за ним майже не ностальгую. чим старша, тим краще і впевненіше себе почуваю. так, викликів більше, але ж стосунки з собою на першому місці, тож дійсно найкраще було зараз

Прікольна....коли двогодинний розбір шкібіді туалетів?

Дуже якістний контент, дякую за такий добре підготовлений огляд тих часів