Бджоли не думають... Роїння. Запобігання роїнню полягає в поступовому розширені гнізда, так як в природі. А якщо до наявних 4-х стільників (гніздо зжате по Блінову) додати відразу 6 чи 8 то матка сійне їх раптово і через 21 день всі умови для роїння наяву: і тісно і душно, жарко, парко, чарунки заливають бо взяток, місця для засіву обмаль або зовсім нема, а мисочки готові і т.д. Гуру тлумачать про те, що порушується співвідношення відкритого і запечатаного розплоду, якого стає більше. І що??? А те, що в сім'ї з'являється профіцит бджіл годувальниць, а личинок, яких треба годувати мало тому в годувальниць "зайве" молоко... І саме це є причиною - рушійним фактором роїння. Але ж це ще не все. Потрібно пояснити механізм, "привід", який закладено природою в фізіологію бджіл суть якої полягає в тому, що молочні залози молодої бджоли постійно виділяють молоко і краника нема, щоб припинити його виділення. А "шлунок" у бджіл спільний тож годують це молоко самі "в себе" самі споживають, тому що, я вже казав, личинок для такого обсягу молока годувальниць не вистачає. Отже основний фактор роїння це вимушене споживання маточного (бджолиного) молока бджолами, які в результаті саме споживання молочка у весняно літню пору стають ройовими. Нагулюють жирове тіло, змінюється гормональний фон, притуплюється інстинкт заготівлі корму, стають сильними і довгоживучими. Ройова пора стихає згодом коли матка зменшує яйцекладку і вирівнюється співвідношення відкритого і печатного розплоду. А в осінню пору саме в результаті поїдання маточного молочка від молодих бджіл останньої генерації, бджоли нарощують жирове тіло і стають довгоживучими (зимуючими). При чому: чим більша кількість народиться останніми тим сильніші будуть бджоли фізіологічно тому, що вони виділять в загальний шлунок сім'ї більше молока. І тут навіть не так важливо в якому місяці у серпні, вересні чи жовтні. Аби облітались. Отже, саме споживання маточного молочка бджолами провадить ройовий стан бджолиних колоній. Слід пам'ятати ситуацію, яку пасічники створюють вирізанням трутневого розплоду, на годування личинки якого витрачається значно більше молока. Будівельна рамка є одночасно протиройовим методом. Ми маємо розуміти, якщо буд.рамка стоїть другою від краю під час сильного взятку її бджоли матці не дадуть зачервити і заллють нектаром тому буд.рамку в ройову пору під час взятку потрібно ставити в центр гнізда під засів і їх (буд.рам.) має бути (за даними чеських фахівців) 15%. Бджоли віддають молоко трутневій личинці, ми вирізаємо цей стільник і вони знову відбудовують трутневі чарунки і цикл повторюється аж поки не пройде ройова пора, припинення якої пов'язане (я вже писав вище) зі зменшенням яйцекладки маткою, вирівнюванням співвідношень печатного і відкритого розплоду та наявних бджіл годувальниць. А скільки їх повинно бути? Якщо з рамки розплоду виходить 2 рамки бджоли і одна бджола 3-4-ї генерації має потенціал щоб вигодувати 3-4 личинки то на кожну рамку відкритого розплоду достатньо однієї рамки печатного розплоду. В такому випадку з урахуванням втрат живої сили сім'я сягне до передройового стану, але роїтись не повинна. Яким чином цього досягти пасічнику? Потрібно врегульовувати співвідношенням вікових груп бджіл. Саме простіше це відбирати печатний розплід. Якщо в сім'ї засів від бруска до бруска то кожну сьому рамку, а якщо засів зріджений або диск то кожну 8му рамку печатного розплоду забирати у відводки та для підсилення слабаків. Таким чином в сім'ї має бути 6 рамок розплоду від бруска до бруска, або 7 рамок дисковидного засіву. З.і. Також схиляюсь до думки, що Анною Мауріціо (1958) не розтлумачено до кінця причини набуття властивостей довгоживучості бджіл. Вона сказала, що довгоживучими стають бджоли, які не годували розплід. А в чому криється механізм набуття таких властивостей вона не повідомила. Я вважаю, (моя версія) що довгоживучість бджіл обумовлена саме в споживанні маточного молочка виданого в сім'ю новонародженими бджолами останнього покоління в сезоні. Бджолиним молоком бджоли поповнють білкові запаси "жирового тіла", яке дочекається нового розплоду... Навіть через зиму. Нам видно тісноту, відсутність чарунок для засіву, знаходимо мисочки, маточники, не будівництво стільників, перенаселення, а невидимим є основний фактор що це перенаселення виділяє молоко, на яке нема попиту від личинок бо годувальниць є набагато більше від потреби. Тому бджоли молоко роздають сестрам із зобика в зобик, які мимоволі його споживають, причому вся сім'я, що і призводить до зміни енергетичного та обміну речовин і як наслідок безробіття та відміни пріоритетного інстинкту накопичення корму на роїння.
З 15.02. Розганяю сім'ю а 01.05 відбирають три рамки з розплодом на виході, одну медопергову, з ними матку, туди + 2 вощини + 2 сушнини і всіх їх в новий вулик. В сім'ю, де залишилось ще багато розплоду і летить вся льотна бджола між розплодом ставлю декілька рамок вощини, рамку з хорошим одноденний розплодом ставлю навпроти льотка, позначаючи її, через 4-5 днів зрізаю всі маточники, а на позначеній у верхній частині ближче до центру залишаю 3 маточники. До місяця там появиться нова матка, рій навіть якщо втікне то маленький, а дві сім'ї будете мати гарантовано, не хочете розширятися та відволок з маткою продайте
Плчинав минулого року з куплених сімей + ловив рої. Сімї привезли 9 рамок розплоду, я їх запхав в 10 рамковий корпус. З трьох зроїлося дві. За сезон взяв пять роїв, замінив в них матки. Пораджу початківцяв ловити рої та привикати до жал. А на наступний сезон після заміни маток смакувати мед а не жало.
Дякую за відео! В мене сьогодні вийшов рій на пасіці! У вуликах все в маточниках і цілих і вже відкритих. Два таких вулика. Що робити порадите? Маточники позабирала
