Эта информация говорит о том что надо технологию менять .У меня в малых обьемах посев озимой с последующим покрывом сторонней мульчей в больших обьемах (раз после всходов и потом через 1.5-2месяца )Пшеница стоит зеленая без осадков и влага под мульчей еще есть и в немалых количествах .А ярая пшеница посеяна в житние кулисы (полоса жита полоса ярой пшеницы ) без покрыва мульчей но надо границу между житом и пшеницей делать не менее 40см ( жито отнимает влагу у пшеницы) и это расстояние желательно засыпать мульчей .Но это на сотках .На гектарах это надо прорабатывать максимально точно .Пожнивных остатков на наших грунтах невозможно накопить . разве что сеять в хороший ковер покрывных культур (отработать технологию до мелочей ).Раньше хороший результат давал весенний ранний посев фацелии овса и вики а потом посадка или посев в зачерненные рядки ( сохраняет влагу защищает от возвратных заморозков и потом от высоких температур ) Влоть до того что поле делить вплоть до пополам чтобы на одной половине был источник мульчи а на второй половине или двух третях была выращиваемая культура .И посев покрывных культур надо осуществлять между жаткой комбайна и измельчителем или сразу же за комбайном и покрытием КЕЛЛИ или аналогом в тот же день.ХОРОШИХ УРОЖАЕВ !!
Обробка насіння azotobacter (азотофіт) 1...1.5л/т заміняє 100кг селітри але є нюанси, уточню. Самі перспективні сорти на державних сортовипробуваннях: Кантата, Творчість, Загадка, Рапсодія, Добродійка, Вірність, Озоряна, Протекція, Господарка (висока класність), Дністрянка і Богуславка навіть для Полісся. Також сорт Куяльник хвалять. В чому логіка. Треба знайти сорти які на широкому міжрядді з низьким азотним живленням розвинуть найбільшу кореневу систему та з azotobacter назбирають вдосталь азоту. Але треба не загальмувати кореневу систему і не вбити бактерії. Хім протруйник без д.р тирам, гумат 50г/т (якщо є волога то 100г/т), амінокислоти 70...100г/т, бактерії Bacillus subtilis 1...1.5л/т, azotobacter 1.5л/т, біоприлипач. При посіві можна додовати сухий інокулятн мікоризний, він і триходерму містить. Добрива в рядок при посіві пригнічують бактерії тому не давати добрив на лінію посіву, можна лише РКД (квантум наприклад) небагато але вже без мікоризн інокулянта. Добриво в крайньому разі весною в міжряддя тільки яра або джіва або карбамід (тільки весною) до 60кг/га фіз (25кг д.р), цього вистачить навіть в західних областях. Весняне підживлення. Біодеструктор (триходерма), додати азотобактер, морські водорості, гумат. Морські водорості агрітема, 85% концентрація. Біопрепарати бту норм. Можна додати чистий азот 1л/га. Це найбільш ефективно перед дощем внести. Якщо обробка пізно (вихід в трубку то без морськ водоростей. Якщо засуха: амінокислоти+біофунгіцид+азотофіт або аміно+кремній, ефективно на пізніх стадіях. І ще, сумісний посів зернових з горохом - робоча тема, на ваших дослідах не було помилки. Навіть маленький горох в міжрядді додає трошки азоту але головне він стимулює кореневу систему пшениці, стимулює біоту. Можна при підсіві гороху в пшеницю давати добрива з горохом а на пшениці берегти бактерії.
