Я так чекав тебе, чекав, що сни здійснилися...
Мені вуста, твої вуста ночами снилися.
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями...
Сама любов для нас обох той час зазначила,
Ти на долонях рук своїх мене побачила,
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмка в одну ріку дощами сховану
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нiкого, нiколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.
Я завжди сердцем відчував що ми зустрінемось,
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності!
Я нiколи, нiкому тебе не вiддам!..
Я так ждал, так ждал тебя, что сны все сбылись.
Мне губы, твои губы ночами снились.
Чтоб в жизни встретились мы под этими зорями,
Назвав их в одиночестве своими долями (судьбами).
Сама любовь нам этот час назначила:
Ты на ладонях рук своих меня увидела.
Сошлись две линии в одну дорогу звёздную,
Как два ручья в одну речку, дождями вскормленную.
Я никогда никому тебя не отдам,
Хочу видеть, слышать, любить каждый день.
Я никогда никого так не любил,
Я так долго, так долго тебя ждал.
Я всегда сердцем чувствовал, что мы повстречаемся,
И уже никуда от надежд и грёз не денемся.
Вселенной, вечности нам с тобой мало,
Для наших чистых чувств, для их пленительности.
5 дек 2013
