Как бальзам на душу это видео. Люблю землю, вот уже почти семь лет обрабатывал свои 5.7 гектара пая родительского, как уже ушел на пенсию. Всякого накупил инвентаря. Трактор, правда у меня китаец, но работал безупречно. Ухаживать только нужно. А теперь вот сижу на тернопольщине, спасибо людям приютили беженца из луганщины. Бежал от войны. Через оставшихся там сельчан узнвл, что урожай этого года частично выгорел еще летом, частично угроблен боями.Хозяйство разграблено агрессором. Утиная ферма возле ставочка сгорела вместе с утками ночью. Утятам было по два месяца. А землю топчут орки. слезы наварачиваются... Слава ВСУ
Мої співчуття, важко починати з нуля, а ще важче втрачати все в нуль. Тримайтесь, після звільнення вашої землі повеинетесь, вона вас чекає, сумує за господарем, качки знову розведете, не падайте у відчай. Ось і Ваш приклад доказує, що для бидлоорди немає нічого святого. Головне любити свою зе млю і свою країну, бо вона внас одна і ніде більше ми небудемо вдома, і безрізниці на якій мові Ви говорити, головне,що ми з Вами однаково любимо господарювати і радуватись врожаєві, вирощеному своїми руками, а не кількістю ракет, наявністю танків і ін. непотребу. Мені Вас щиро шкода, бо я розумію скільки праці, коштів, часу і здоров'я туди було вкладено, ніхто того вже неповерне і від того гірко, тримайтесь. ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА.
