щодо рахування пар кроків буде простіше якщо ви в групі, тоді можете розбити - одни рахує власне пари - інший фіксує десятки, третій сотні - тоді як мінімум певна точність збережеться в умовах коли хтось зіб'ється
Компасів багато. Спочатку використовував артилерійський компас від Konustar. В принципі для хороших сучасних компасів це стандартна конструкція. У M-Tac схожа, у інших виробників, впевнений, так само, тому можете брати і їх. Переваги таких компасів: міцні, ударостійкі, купа функцій, таких прицільна щілина та спеціальна лінза в корпусі, через яку чітко видно магнітний азимут. Недоліки: важкий. Якщо все носиш на собі, а особливо коли доводиться перебігати відкриту місцевість, то починаєш рахувати кожен грам. Тому перейшов на легкий туристичний компас із пластику від AceCamp. Але годиться і будь-який інший туристичний компас, зокрема рекомендую рідинні - швидко стабілізується магнітна стрілка.
Бери Silva такий розкривається,з дзеркальцем та сіткою на циферблаті щоб написи градусів були хоча б через кожні 20.ну,і зі зворотнього боку механізм налаштування магнітного схилення (її вираховувати треба під кожну місцевість окремо,але це буде щось біля 8* східного схилення з буквою "Е" відповідно).коштує десь 2500-3000 грн.десь так.можна і на карті з ним працювати і на місцевості.Щасти тобі, воїн з великої літери))
Зараз 21 сторічча, з копіювальним обладненням немає проблем, який бовдур і досі раздивляється креслені мати, замість супутникових чи знятих з дронів, топографія теж робиться за допомогою супутникового лазера!
@@okeyolee777 та поставив фоном, а воно таке. Ну нічого, може в наступних серіях про туристичні навігатори, різні навігаційні системи розкажете крім гпс, чи безпечно так телефоном користуватись на лбз. Неосвітлених тем ще багато
@@maksimslastyon4380 Про туристичні навігатори не планую розповідати. Мав туристичний навігатор Garmin ще з цивільних часів, не користувався ним, бо: а) у більшості навігаторів розмір екрану менший за розмір екрану телефона, а це критично важливо, коли треба розглядати деталі (офіцери та артилеристи носили планшети, але солдату-піхотинцю його під рукою тримати ніде); б) була потреба саме в девайсі, адаптованих для "бойових" програм: Кропива, Дельта, є й інші. У нас у загоні (батальйоні) користувалися саме Кропивою, у ній створювалися мапи із бойовою обстановкою, які ми імпортували до себе на телефон. Імпортувати в туристичний навігатор теж у принципі можна, але треба ноут, додаткові програми й навички ними користуватися. Особисто не бачу таких переваг від навігаторів, щоб так заморочуватися. З власного туристичного досвіду, а ми регулярно їздили раніше в походи у гори на Кавказ чи Тянь-Шань, то з 2018 почали відмовлятися від туристичних навігаторів на користь смартфонів. "чи безпечно так телефоном користуватись на лбз" - що телефон, що туристичний навігатор - це приймачі сигналу навігаційних систем, переважно gps. Точне місце визначається за прийомом сигналу від супутників, який обробляється всередині приймача (тому й для хорошої точності бажано, щоб сигналів було від 3-4 супутників). Сам девайс сигналів не передає (у режимі польоту, звісно), тому його відслідкувати не можливо (принаймні про такі пристрої відслідковування приймача сигналу не відомо на даному етапі розвитку техніки). А от заглушити сигнал від супутника в певному районі - не важко. Щодо користування телефоном на лбз, то елементарні правила: 1) режим польоту - постійно; дозвіл на доступ до місцезнаходження тільки у програми-навігатора; 2) за 20 км режим польоту теж постійно, вихід "у світ" тільки через Старлінк, 3) за 30 км, якщо є покриття, то розташувався не поруч із місцем постійного перебування, поговорив із рідними, знову режим польоту. Мені цього було достатньо, тому й сказати більше нема чого, щоб створювати окреме відео.
