На хорошому філософському підгрунті дуже красиве жонглювання поняттями. Коментар адресовано третій особі: все, що описано в цьому відео, зводиться до опису переваг прагматизму над фаталізмом в умовах кризового стану. Для довідки, прагматизм грунтує поведінку на спостереженнях. Фаталізм - грунтує дії від того, що вважається неминучим. Практика показує, що в більшості обставин прагматизм ефективніший за фаталізм з огляду на те, що в життях людей рідшають випадки необхідності і м'якшають наслідки докорінної зміни стратегій. Фаталізм вважається більш старою філософською системою, оскільки первісна людина вирішувала тактичні задачі здебільшого інстинктивно, тобто без тривалого обдумування - а машинально в результаті численного відточування помилками попередників та своїми. В той же час довгострокове планування покладалось вже на більш складні нейронні зв'язки, які хоч і як і інстинкти відточувались природнім добором - але навідміну від інстинктів мусили видавати в результаті складніші відповіді, ніж "ховайся", "бийся", "поділися" тощо. Тисячоріччя природнього відбору тих зразків, які краще вміли готуватись до несприятливих умов, призвели до поширення нас. Та от в чому справа: нині виживання та домінування менше залежить від вміння вчасно передбачити ризики, як від вміння розпорядитись наявними ресурсами: зараз людина не зможе вирішити свої сучасні проблеми підніжними засобами, натомість при наявності достатньої кількості необхідних ресурсів може вирішити будь-яку проблему вкрай швидко. Звідси і витікає, що поширення набуває філософія прагматизму, котра хоч і не зосереджена на довгострокових цілях та ризиках, але дозволяє ефективніше знаходити і створювати нові можливості. Але приходить війна, і ті, хто керувались застарілою і непрактичною в мирний час філософією - хоч і не зрівнялись з прагматиками-щасливчиками, однак не опинилися з тими прагматиками, яким не пощастило вчасно пристосуватись. Це я дуже спрощую і опускаю безліч факторів, але вцілому можу пояснити проблему, яка описана в відео, як рефлексія на камбек ідей фаталізму в кризовий період. Особисто, я вважаю що трапиться... ні, я вважаю, що потрібно здійснити філософський прорив у антропоморфній філософії, а саме інтеграція управління ризиками в особистісний прагматизм. Природа метафорично нам дала головний мозок для завчасної адаптації навколишнього середовища - а ми мусимо вміти грамотно мозком адаптувати і те, що всередині (психологія, філософія, культурологія, медицина тощо). Людство боїться штучного інтелекту не тому що той може лише зламатись - а тому що штучний інтелект може навчитися пристосовуватись значно краще за нас, посунувши нас з п'ядесталу царів природи. ШІ вже семимильними кроками розвивається в напрямку кришталізованого прагматизму і у разі поєднання цього з якісною систематизованою логікою прогнозування і інтерпретування в одній машині - штучний інтелект може нас просто перевершити. Тож, щоб не відставати від конкурента людства - розвиваймо прагматизм, саме модернізуючи а не замінюючи фаталізм, вчімося обробляти більші об'єми інформації і вчімося кооперуватись в інтелектуальній обробці ✊
