хочу зробити пару ремарок: ви у відео використовували фанарти і, по-перше, не лишили посилань на авторів, а по-друге (що мене особисто більше стурбувало) - деякі з цих малюнків належать російській художниці (як мінімум той, що на 1:39). загалом, дякую за огляд :)
крутезне відео з неймовірною наочністю. При всій моїй недочитанності дуже приємно дивитись і робити певні висновки та додавати до "бібліотеки майбутнього". Дякую
Мені дуже подобається ця книга, навіть в планах перечитати. Банні такий гидкий став саме через цю таємницю, яка його зжерала. Він відчув, що має владу над друзями, але він не був таким, тому з ним раніше всі дружили і любили. Тут саме випадок, як гроші і влада, змінили людину настільки і гіршу сторону, що його вирішили прибрати.
Я щойно з обговорення з Настею, тепер цікаво глянути сюжет)) Як на мене, те, що герої не змінились ніяк - це про зіпсованість суспільства. Герої вирішили, що їх не покарають, що вони всемогутні, і за це були покарані - але виявились занадто зіпсованими, щоб зробити висновки
Пару місяців тому прочитав "Таємну історію". Мені сподобалася книга і є бажання її перечитати. Є моменти які мені не сподобалися, але вони можуть бути спойлерами для тих хто не читав
А ви помітили що ця інформація просто подається без ніяких розкриттів персонажів. Ось читаєш вже 60% книги, і тут: а доречі я завжди здогадувався що Френсіс гей😂. Просто авторка забула це раніше описати, а без цієї теми не буде правильної повістки. Те ж саме і з двійнятами і з любовʼю Генрі і Каміли. Персонажі не розкриті. Стиль письма дуже корявий, дьорганий, кострубатий. Це я ще помітив в Щеголі, але вирішив що можливо я помилився. Ні. Вона пише як на 3 курсі філології. Коли вже думаєш що крутий письменник, але по факту дуже переоцінюєш свої здібності. Як люди цього не бачать? Чи вони не читали справжню літературу?
Прочитала 200ст і закинула, бо навіть коли Генрі почав Річарду все розповідати мені було нудно через 160ст води до цього. Завдяки вам дізналась кінець і добре що закинула. Для мене це 1/10. Мене не зацікавив ні сюжет, ні персонажі
Який збіг, буквально сьогодні дочитала ''Таємну історію''. Якщо чесно, книга навіть трохи розчарувала. Я чомусь думала, що Джуліан виявиться чи то Діонісом, чи то злим генієм, який все спланував, а Генрі буде його поплічником. Сподівалася, що все таки розкриється те, що відбулося на тій вакханалії. Ідея висловлена на початку ''краса - це жахіття'' цікава, але на другій половині книзі про неї забувають.
Я зараз вже не пам'ятаю сам сюжет, але мені в свій час дуже вона сподобалась. Як читала відірватись не могла, дуже класна атмосфера дарк академії, зайшло як вода в суху землю😂
Я читала Таємну історію. Ця книга дійсно викликає дуже різні відчуття. Знаєте, мені дуже сподобалося, як ви порівняли Річарда із мутним склом. Моє перше враження про цього персонажа було саме таким, тому що, те, як він відкрито брехав на початку створювало відчуття, наче він щось не договорює у своїй «сповіді» у вигляді книжки. І взагалі, ця тривожність протягом читання мене не покидала. Мене дратував Банні і я наче, занурившись у ту атмосферу, у їхню ситуацію, забула про те, що ця компашка в кінці просто холоднокровно убила його. Я не відчувала якихось докорів за такі думки типу: «У них не було вибору», «він дійсно дратує», «вони правильно вчинили, що вбили його». Вони з самого початку, ще до тих двох вбивств могли це припинити, але терпіли цю гниду до кінця, навіть не намагаючись відмовити йому. Вже після того, як вбили фермера, ті почали думати! І це реально мене вибісило. Я навіть якийсь тиждень перестала читати, та завжди поверталася до цього в думках, постійно обмірковувала їх вчинки і дії. Та, на завершення скажу, що книга вражає. У Тартт вийшло передати неймовірну атмосферу, як на мене. 🙂 У вас дуже цікавий контент і я обожнюю ваші відео. Дякую, за старання і ваш час.🙏🏻🤍
Та що ж там такого вражаючого? Що таємного в цій історії? Історія, яку можна скоротити разів в 5 без будь яких втрат сенсу? Не розкриті персонажі? Дьорганий стиль оповідання? 90% всіх подій описується однаково: в такий то день ми були в будинку у френсіса, ми пили, курили, я питав щось важливе, мені 2 сторінки тексту не відповідали нічого суттєвого, потім остання фраза все пояснює. І так по колу всю книгу. Цей шаблон крутився від початку і до кінця книги. Дії героїв не обґрунтовані. Суіцид Генрі взагалі треш. Цю книгу можна спокійно пропустити. Шкода що я повівся на схвальні відгуки і витратив свій час. Хоча до того читав Щиголь, і вже все зрозумів що з себе представляє ця дона тарт і її «талант».
Не думаю, що Банні був таким жахливим яким він є описаним. Річард - ненадійний оповідач, який любить брехати, ідеалізувати своїх кумирів, і брав участь в убивстві Банні. Звісно, що він намагається 'очорнити' Банні перед читачем. Я взагалі вважаю, що винен Генрі, який швидше за все підкручував Банні ( дурного кролика ), щоб загнати його туди, куди йому треба, бо (як він сам зізнався) йому сподобалося вбивати. Тому, гадаю, про цю книгу можна говорити довго і нудно. Цікаво було послухати ваші думки.
Чому ці 5 людей брали Річарда з собою коли хотіли організувати ту оргію без нього? Ну тупізм! Брати з собою незнайому людину, щоб потім від нього потайки тікати в ліс. Ну маячня ж повна! Навіщо йому розповідати про вбивство? Ризики ж величезні! Ще раз - сюжет не продумана маячня розрахована на дівчат пубертатного періоду. Типу сумєркі для псевдо інтелектуалів
Ймовірно Бані зображається таким дратуючим тому що Дона Тарт використовує тут прийом ненадійного оповідача. Річард який розповідає історію, розповідає її зі своєї перспективи, і намагається виправдати себе за участь у вбивстві. Плюс він ж постійно під речовинами був і є питання наскільки можна його спогадам довіряти.
