@@user-ed2fr9fr1m Післязавтра як раз буде сорок один рік, як він пішов у вічність... : ( А от Тарас Чубай, який співає цю пісню на вірш батька - живий, так.
Чудові твори, а якій зміст.. одразу згадую двохтисячні і студентські рокі в київському політеху.. Наша рідненька поляна, гитарка і.. пісні Тараса Чубай. Це залишиться в серці назавжди... і ніхто цього не забере!
Сьогодні побувала на концерті у Базелі і тепер не можу заснути від спогадів і неймовірної насолоди від вашої творчості! Виростала на ваших піснях студенткою, закохуючись, мріючи, формуючи свідомість. А повстанські пісні під ватру - це щось особливо і справді незабутнє! Ви справді сформували і надихнули багато сердець, і моє серце зокрема!💕
Уже с месяц живу под єту группу! На данній момент не хочется ничего другого и слушать. Ну как наши уродские СМИ могут всякую галимую попсу крутить. Всяких, простигоспАди, винников(( Спасибо, Вам огромное! Вы дарите такое счастье! Спасибо за прекрасный украинский язык! До слез!
А мені ваш пост нагадує анекдот про рускіх англо-філологів: гав мачь вочь?)) Але ж я знаю, що ви не такі. У вас мабуть вдома величезна фонотека, бібліотека, а за спиною -як мінімум- консерваторія і ви гарно орієнтуєтесь в додекафонії Шнітке і Шонберґа..
Це просто неперевершена пісня про... А саме про що? Кожен з нас бачить свою історію, і напевно в першу чергу свою історію кохання... Пам'ятаю коли перший раз потрапила на текст пісні - я просто закохалась в нього, навіть не розуміючи, що це пісня Плача Єремії (це була якась львівська газета), декілька років я намагались знайти хто виконавець (це ще були ті часи, коли все так було легко знайти в інеті). А тепер кожен може насолоджуватись виконаннням і це прекрасно. Пісня - це гімн кохання, справжнього, чистого, нічим не затьмаренного. Хочеться вірити, що ми зможемо насолоджуватись нашою прекрасною музикою (дай Бог нам швидшої перемоги) і дарувати любов своїм рідним
When half a breath remains on your lips, When there is half a step left to your lips - Your pupils are woven with wonder, Your eyes are blue and wide. You whisper something enchanted and quietly, That whisper cuts my silence blue, And I forget that I can breathe And I forget that I can walk. And the black bird of your eyelids rises And my confidence will go somewhere. Half a step remains unstepped, Half a breath gets stuck in the throat. Your pupils are woven with wonder, Your eyes are blue and wide, But half a breath remains before your lips, Your lips are half a step away. But half a breath remains before your lips, Your lips are half a step away.
Ця група так давно грає... чому я знаю пісню лиш одну пісню??? Це краще навіть ніж ОЕ! Такий гарний голос, така музика, і таке враження складаєтся ніби їх просто впхали у другий план після Океану Ельзи і Скрябіна... я раніше не чув цієї пісні, хоч вона така прекрасна...
Не думайте погано, Скрябін то фаворит у моєму плей-листі, але такі пісні як у "Плач Єремії" варті вищої уваги ніж ОЕ! Чому ми їх почули в часи війни?? Чому їх так рідко запрошують на День міста??? Сподіваюся цього року слухати вживу їх пісні на День Міста у Чернівцях) концерту і розваг не буде звісно, але це було б прекрасно
В ОЕ багато пісень але я не можу їх слухати довго. В той же час в Плач Єремії пісень не багато але це пісні дитинства. Пісні які в 90 роки співали на лавках в бабусі в селі і їх я можу слухати довго.... Якщо любите більш тяжку музи то радив би послухати ще Полинове поле - відьма.(так склалося що вони також зі Львова як і ОЕ і плач Єремії ) Нажаль групу не розкрутили в на початку 2000 але мені дуже подобається ...
Якщо чесно мені не подобається те, що є дуже мало переглядів. Я думаю що ця музика має бути більш популяризована серед УКРАЇНЦІВ! О інших цінителів української музики)
Коли до губ твоїх лишається півподиху, Коли до губ твоїх лишається півкроку - Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко. Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, Той шепіт мою тишу синьо крає, І забуваю я, що вмію дихати, І що ходити вмію, забуваю. А чорний птах повік твоїх здіймається І впевненість мою кудись відмає. Неступленим півкроку залишається, Півподиху у горлі застрягає. Зіниці твої виткані із подиву, В очах у тебе синьо і широко, Але до губ твоїх лишається півподиху, До губ твоїх лишається півкроку. Але до губ твоїх лишається півподиху, До губ твоїх лишається півкроку.
