Тому ви в душі..настояща.Українка.ви просто не розумієте.яка.ва.настояща.Ураїнк а.все буде .добре ці люди які не .відчувають і .їм матеріальна сторона важніша.за Україну..а душі немае у них.ви.молодець у.вас все буде добре.я вам цюго бажаю
ДУЖЕ ХОЧИТЬСЯ ДО ДОМУ В УКРАЇНУ,АЛЕ МІЙ ГОРОД БІЛЯ МОРЯ ОКУПОВАНИЙ,Я ЗАРАЗ В ЄВРОПІ В БАРСІЛОНІ ,ЯК ТІКЕ ДЕОКУПУЮТЬ ВЕРНУСЬ ,КРАЩІ УКРАЇНИ НІ ДЕ НЕМА БО ВОНА САМА НАЙКРАЩА ,ЦЕ НАШ ДІМ !❤❤❤
@@LifeInWarsaw_ Це до поки вам допомогу виплачують і з житлом допомагають. Як підете на свої гроші, зрозумієте, що життя за кордоном не мед і люди не всі ввічливі, особливо роботодавці, так і хочуть іноземців обдурити і менше заплатити. Ввічливі, так.
@@user-iu1rw9qs1d Мій син з першого дня війни пішов в ЗСУ,хоча ніколи не служив,так що не тикайте тим, чого не знаєте.А приїхала,бо легше тут разом,чим не бачити що коїться на власні очі.А якщо вам шкода свого сина,то ховайте де хочете.Мій син сам вирішив і на таких,як він і тримається наша Україна і вбивають російського окупанта.
Добре якщо є куди повертатись Моє місто окуповане а повертатись винаймати житло за шалені гроші при цьому мати гроші на харчі не у кожного є можливість У мене такої можливості немає А жити за кордоном дуже важко Я людина похилого віку вивезла онука з під обстрілів але душа болить за домом тому кожен день молюся за Україну і чекаю деокупації Хочу додому!!!
@@user-di6xj7yk8o так біженцям в Україні платять кошти гуманітарну допомогу дають можна одну кімнату зняти а є однокімнатні квартири і 3 тисячі грн в малих городах а в селах хати навіть безкоштовно давали жити і причому хати з газом тільки знаю переселенці виїджали тому що їм скучно в селі жити так вони говорили
Дякую за відверте відео і за любов до України. Тільки коли ми втратили мир та спокій зрозуміли, які щасливі ми були. Рідна земля, рідна країна назавжди найкраща. Слава Україні! Найшвидшої перемоги нам усім!💙💛
О так! Саме це відчуття, що ти потрібен, що ти хтось в своєму домі, своїй родині, на своїй землі. Можеш робити так, як вважаєш за потрібне, відчувати, співати, дихати, милуватись, творити, любити в повну силу. 🌺💛💙☀️♥️
Ми тут усю війну стресуєм і без світла і багато чого,нікуда нивиїджаючи,а нашим воїнам в окопах зовсім темрява та ще і страх за життя,а то,що ціни,так у війну може совсім нічого не бути. Ми стараємось жити так як і до війни,хотя тяжко,ми не кидаємо свою землю і воїнів тоже треба кормить і піддержувать
Да нет никаких воинов. Цикл завершается,в этот плотный мир в данное время пришло много тез божественных частичек,кто в прошлых воплощениях кого то убивал,а в этом воплощении эти частички должны погибнуть,остальные частички для массовки,вот для чего придуманы войны,чтоб массово убирать зло
Только с приходом войны осознала насколько же мне дорога Украина, моё Приазовье,мой Мариуполь. Тёплое Азовское море и цветущие сады. При "освобождение" Мариуполя в 2022 просидели без света со 2-го марта по 14-е октября. Не выехали из города по семейным обстоятельствам и стали ждунами ВСУ))). Хочу жить на своей земле.....
Як Ви гарно описали Маріуполь: море і сади в квітах. Швидше вже побувати в українському Маріуполі! Ми всі мріємо побувати в цьому багатостраждальному місті. Слава Богу, що Ви живі!!!
@@olenakhalimon700наши родственники из Мурманска и Питера всегда были довольны нашим гостеприимством в таких украинских городах,как Мариуполь, Бердянск, Днепр,но с приходом 24-го февраля мы перестали общаться,так как Путин их кумир. Им нравилось изобилие фруктовых деревьев и цветов, да и качество продукции))))С тоской в сердце смотрю видео за 2021"Мариуполь! Города,в которые я бы переехал" и тяжело простить россиян за "освобождение"2022"Марiуполь. Хронiки пекла'.
Тримайтеся 😢. Мої найшіріші співчуття. Ніколи не була в Маріуполі, хоча родом з Донбасу. Але після нашої Перемоги обов'язково об'їду всі міста, в яких ніколи не була. Кращє України не має ні де.
Ми більше року пробули в Австрії. Зараз повернулись до Одеси, додому. Діти кажуть, що будуть все робити, що я скажу, тільки щоб не виїзжпли з України, такий у них стрес був. Наші австрійські сусіди з дітками повернулись до Харкова, Київа. Хай українці живуть там де їм краще на цей момент, далеко ми не можемо планувати. У кожного своя тяжка ситуація
@@iwierliche ти ¿¿¿¿бачиш у другій людині те що маєш сам..... тобі потрібно підшукати хорошого лікаря ( психотерапевта). Можеш не дякувати за підказку.
@@user-jc4rs5zj4k ви теж закордоном ніхто, на курячих правах, людина третього сорту для місцевих. Тільки живете в ілюзіях чи у вас в Україні нічого свого не було.
@@user-jc4rs5zj4k Коли ви підете на пенсію і вона буде така , що тільки на їжу, зрозумієте. Звісно в Німеччині хороший соціальний захист, не помрете. Живіть і радійте, вам не зрозуміти, чого люди хочуть додому, бо не дано.
Мужній? Привезти дитину під вірогідність загибелі за для власного комфорту? Я таких мужніх вже бачив, з немовлятами і купою грошей у скринях, які сиділи доки у дворі не вибухнуло і пів-дома не знесло, то така особлива мужність на грані з геніальністю… деяким дітям, особливо тінейджерам, ще і вчитись потрібно, повноцінно, здобувати освіту… все що я про це знаю - жінки їдуть до дому, бо звикли жити повільно і не здатні дати собі раду самостійно, ось і вся мужність від слова «чоловік».
@@HyperboloidByGarin так, треба геть усіх жінок з країни виселили, щоб залишились одні "ухилянти" та "боневтіка", і щоб останні залишки сімей порозпадалися. Педро та Штефани чекають радо!! Тіпун тебі на язик з бовдур0м
Батькiвщина - это иллюзии,потому что она уже вам не принадлежит.Ее раскупили и поделили англосаксы,вам здесь,на батькiащинi отведена роль рабов и вечных плательщиков долгов,в которые они же и вогнали Украину
Это ваши иллюзии! Украина уже распродана и поделена и,к сожалению, хозяевами Украины украинцам в ней отведено место бесправных рабов.Неужели вы не чувствуете и не понимаете этого?!
Переселенцям не тільки важко тим,хто за кордоном.Ми переїхали з великого міста в село в своїй країні,плакала рік ,хоча жили і в батьків чоловіка,та вони весь час вказували,що ми в будинку не хазяїни.Як повернулись до своєї квартири, стіни цілувала ,хоча страшно сирени ,прильоти бувають, але нікуди не хочу, хочу тільки вдома жити і бути хазяйкою у себе дома, і лягати спати і їсти все ,що хочется!Всим бажаю жити вдома зі своєю сімьєю!
Мой совет тем,кто за кордоном сейчас и думает возвращаться или нет.Возвращайтесь только если вы с Западной и центральной Украины,вам впринципе ничего не угрожает там не будет ни окупации ни боевых действий.Можно жить спокойно дома.А тем,кто с окупированных территорий и прифронтовых зон типа Запорожья, не рискуйте.Там уж неизвестно что будет завтра и вы можете потом пожалеть,но выехать второй раз кто знает,получится ли.
@@svetlanacvitka7016 Мы все хотим и верим, чтобы всё было хорошо.Но давайте без розовых очков.Война ещё не окончена,каждый день что-то неприятное происходит.Я лично на лучшее надеюсь,но готовлюсь к худшему, чтобы потом не впадать в депрессию и продолжать жить так,как уже получится.
@@svetlanacvitka7016 Херсон освобожденная территория,но снаряды летают каждый день,тревоги бесполезны,время подлета 2 минуты,до укрытия не добежишь,люди гибнут каждый день,мы натерпелись здесь и в оккупации и после.Сил нет
Перший раз на Вашому каналі. Ютуб запропонував і я вирішила зайти. Чудове відео. Така приємна Ваша розмова, розповідь. Дякую Вам за відео. Продовжуйте знімати.
А я з 10 місячним сином і не виїжджала , не змогла залишити стареньких батьків, теж з під Києва,- нічого пережили і обстріли з перших днів, і відключення світла , захисникам в окопах ще тяжче.
Олечка,дай бог вам чтобы все у вас получилось!!! хотела вернуться в любимый Херсон,но увы "руzzкий мир"пока не даёт.Даже те дни что подышала родным воздухом даёт какую то надежду.Верим в ЗСУ!Верим что все вернутся на наши освобождённые земли!!! Вам удачи!
Мечтаю об этом.У моей семьи в Украине две хорошие квартиры и хороший дачный участок.Только и молимся, чтобы не разрушили и не окупировали.А здесь за кордоном приходится жить в халупе с плесенью,т.к.с жильем сложно и язык ещё недостаточно знаю.Очень хочется , чтобы после войны было куда вернуться.
То приїзжайте до нас,на південь одеської области,туб багато хат в селі пустуюсь.Я навіть у свою хату пущу.Якщо вам сподобається ,залишайтеся!Світло є,водопроводу нема ,але є цистерни для привозної води.Є великий плюс-тиша і ніяких вибухів і навить сирен.Бахмут це наша біль,Маріуполь,Буча і т д й людей загиблих не повернемо николи але ти хто залишився-мають жити далі а українці допоможуть і я так саме чим зможу❤❤❤
@@user-io6pg2pc2h Софья Ивановна , не знаю поверите ли , я прочитав Ваше сообщение , рыдала навзрыд, неужели есть такие ещё люди? Я совсем одна в этом мире , хотела бы Вам написать о себе , Вы есть в каких то сетях ( Фейсбук , Ватцап , Вайбер ? ) я напишу Вам - ответьте мне- куда ? Пришлю Вам свое фото и все , все напишу , спасибо Вам огромное
В Україні є😅 те чого немає ніде Є свобода вибору Є відчуття родини Є теплота землі яку нам у спадок залишили пращури Дома ми спокійні, щирі і турботливі Наше життя розмірене і наповнене змістом А закордоном завжди тривога, завжди кудись біжиш, завжди не впевнений у майбутньому Тому хто не має резервів в Ураїні буде краще єнергетично Дай боже щоб ми звільнили наші землі українці обовязково повернуться бо бог нас створив і дарував цю землю за якою ми деб не були настальгуємо Нам вона сниться, вважається,споминається кожної миті От такі ми є
Свобода выбора? Вы о чём, у нас конц лагерь уже полный. Посмотрим на женщин когда их тоже на фронт будут забирать как мужчин, красть людей с улиц. Ця війна це геноцид. За ради амбіцій тирана Путлера. От ви й не адаптувалися в Лондоні. Хоча кожен вирішує сам, але якщо думати за майбутнє дитини то де на Вашу думку їй краще буде? Це зовсім інше життя, інша освіта, майбутнє. Обожнюю нашу природу, вона дійсно не схожа на закордонну, багато диких місць, відпочинок на річці на диких пляжах, лани та ліса. Можешь посидіти біля вогнища десь на річці чи в лісі. Багато є чудових речей. Світ має бути спільним, кожен повинен мати право жити, там де хоче, а люди мають думати як зберегти природу, тварин, землю. А не про те як один народ з дитинства навчили ненавидіти інший, пропаганду. Заборонити виготовлення зброї в усьому світі, та працювати на те щоб люди жили в мирі, а по факту кількість війн в світі тільки більшає. Не вміють люди жити в мирі, якщо згодні йти вбивати інших людей, це стосується усіх людей в світі. Нажаль маємо що маємо. Добре там де мир, а не там де війна.
@@nikitross7466а чому Зэленьски не выконвау минския угоды, и тады не было б вайны, можа гэта Зэленьски робить гэноцыд украинцив, яки абяцау з чортам весци пэрэгаворы аб миру.
@@nikitross7466 підтримую. Яка там свобода?.....це пишуть ті хто не зіткнувся зі свавіллям влади і тцк. То їм і свобода..... А у мене син ще до війни .списаний був від служби в армії .гіпертонія серце.....а тут виявилося .що це не причина .щоб не воювати.....бо наша прекрасна україна за 30 років незалежності . не створила професійну армію.як в усьому цивілізованому світі.а тягнуть хлопців силою на війну.луплять на вулицях.....і це свобода? Та це та ж сама рашка совкова! Як вас не торкнулося це.бо у вас дочки .або діти ще малі і по віці не проходять через увесь цей жах.то не пишіть дурниць про "свободну" Україну.бо дратує і злить! Як ваших дочок гребтимуть на війну.(а це не за горами.судячи з усього)от тоді і поговоримо про свободу в Україні.а доти не смішіть людей тут.
Я теж повернулась!!!💙💛 В Україні і продукти вкусніші , і медицина - доступніша і мова солов'вна знайома. Той хто хоче найде роботу або підробіток, діти навчаються дистанційно - мені дуже подобається.Проїзд для дітей зробили безкоштовний, моя дитина навчається грі на скрипці у музичній школі - безкоштовно. Так вибухи лякають, але ,мабуть, це ціна слова "БАТЬКІВЩИНА".
З медициною ви насмішили … напевне лікували тільки якісь дрібниці . Але коли кожен прийом лікаря коштує 100 зелених кожні два місяці і на ліки йде вся зарплатня … А тут, в Європі ліки нам безкоштовні ,аналізи і прийом спеціаліста теж . Звичайно,черги великі ,бо брак лікарів . Бажаю вам не стикатися з серйозними захворюваннями в Україні .
Мене з інфарктом забрала швидка до реанімації. Потім кардіологічна реанімація. Потім кардіологія. Все безкоштовно. Так, я працюю, вже не один рік і не два, зрозуміло,що маю "убєзпєчення". Лікі не дешеві, безкоштовних не маю. Дякую Богу, можу купувати лікі, які тепер маю приймати постійно. Проте я одразу сказала, що в Україні мене б діти вже поховали б. І ніхто б мене не рятував би. Просто не вистачило б коштів.
Ви наче сонечко. Після перегляду Вашого ролика якось полегшало. Розповіли все як є. А ще хотілося б спитати у тих хто виїхав з Закарпаття, Прикарпаття та інших регіонів , які досить далеко від лінії бойових зіткнень, чому вони поїхали? Наші сусіди поляки, чехи, словаки вони бачуть це, розуміють що не всі регіони страждають від війни так як на передку, але біженці з усіх регіонів отримують допомогу однаково. А деякі з цих біженців по декілька разів їздять додому.
Дякую Вам,за вiдео.У мене теж донька в окупацii,внук на передовiй.Чекаэмо на скору зустрiч.Хай щастить Вам з вашою донечкою в рiднiй домiвцi, дорогенька,землячко .
Дякую вам за відверту розмову! Мені теж дуже хочеться додому, але наша область ще під окупацією. Всі надії і сподівання на наших дорогих воїнів- захисників. Слава Україні! Слава ЗСУ!
Я живу 5 років в Європі і з кожним днем все більше бажання повернутися. Я тут і адаптувалася: вивчила мову, працюю в банку, сім'я тут розпалася. Але відчуття щастя тут немає, я просто тримаюсь на плаву. Та і їхати не хотіла, поїхала за чоловіком, останні 10 р.жила в Києві. А зараз мені Київ все більше на думці і прямо ні з того, ні з сього бачу в умі його райони, хоча я майже забула, як це жити в Україні. Я відчуваю, що повернуся все рівно, бо Україна - в моєму серці. Хоча я прекрасно розумію, шо треба буде заново адаптуватися вдома, але мене це не лякає.
Ми з Мелітополя, з окупації. Вже 1,7 перебуваємо в Польщі. Дуже вдячні польскому народу. Диву даєшся скільки вони добра для нас українських біженців хробили!!! З першиш днів війни!!! Але додому повертатися не маємо ніяких можливостей. Нам з чоловіком за 70, у мене онкологія. Лікують по страховці, безкоштовно для нас. Окрема дяка за це!!! Але як згадаю скільки це коштує в Україні, так і згадувати Україну не хочеться...
В Україну,до лікарів.Кращі спеціалісти,і немва таких черг,як в Польщі. Вирвала нігтя,за 400гривень,а отв Польщі,це б коштуваломінімум1000зл,або рік черга. Найкраща медицина-в України
@@user-sk7xd7qb4b онкологія в Польщі,без страховки-приватно,це дуже дорого,в євро,а якщо так. Собі,то черга роками,не доживе. Я живу в Польщі,понад 26років,і не слухайте байки. Найгірша медицина,обслуга-европейська,хіба за великі гроші,тоді..то в 300тис єв може і вложитесь
Мені здається, що такі речі просто дуже залежать від темпераменту людини, від знання мови, готовності до нового і тд. І це абсолютно нормально, так само, як нормально, що комусь добре жити в селі, а в місті- дуже незручно, і навпаки.(от я люблю малі міста). Мені було добре жити і в різних містах України, і в дуже маленьких містечках, і тепер норм закордоном. І не за медициною сумую, чи відкритими у неділю магазинами. А за людьми, і, як то недивно, за ріками, бо в Україні шалено красиві широкі ріки.
Так ви праві , природа в УКРАЇНІ чудова і майже в кожному селі чи місті є ставок чи річка . І не треба дуже далеко після роботи їхати , щоб поплавати і освіжитися . В Німеччині з цим трохи тяжко , в мойому місті нема такої річки чи ставка , тому виїжаємо в другі містечка до води тільки у вихідні
@@linajohannes4482 це точно. Я цього трохи недооцінювала, поки була в Україні. Такий широкий Дніпро, ріка Стугна, Тетерів та ще стільки красивих річок. В нас тут є в місті, але вузенька, як Червʼячок(вона так і називається 😂). Не вистачає цього розмаху та природи.
Згодна з вами, рішення про переїзд повино бути зваженним, до цього треба готуватися. Знати де жити, де працювати, вивчати мову, разраховувати трати ітд. А без підготовки добре не буде.
Я теж з Маріуполя. Боже,як я хочу до дому! Але зараз я в Німеччині волею ворога. Дуже болить душа за своє чудове місто. Мрію я і вся моя родина,коли можна буде повернутися в Україну, в своє рідне місто. Дай Боже,закінчиться війна,відбудуємо своє місто і буде воно іще гарніше. Вірю в Перемогу,вірю в наших героїв. Зичу їм здоров'я ,повернутися живими і,неодмінно з Перемогою над ворогом .Слава Україні і Слава нашим хлопцям і дівчатам,які боронять нашу рідну землю ,нашу рідну Україну.
Звичайно.Ми ж розуміємо,ЩО КИЇВ і область,це НЕ Снігурівка чи Херсон.....тобто перш ніж жити в ностальгії,треба тцінити і користуватись тим,що маєте на сьогоднішній день.
@@user-om8wm1ix5q А никто никого не судит, просто сейчас эти "патриоты" отсиживают свои мягкие ткани за границами, пока здесь люди пытаются выживать и свое право на существование защищать, а потом после окончания войны они приедут и будут рассказывать всем о своей любви к Родине, о том, что больше всех пострадали и рабочие места занимать! Мы их здесь не ждем! А дети есть у многих - не надо ними прикрываться!
Повертаються ті, хто не зрозуміло, чому взагалі виїзджали. Ті, кому є куди повертатись. А написати подібне має право той, хто здатен віддати половину своєї домівки тому, в кого нема дому, або тому, хто втік з окупації. Віддати задарма і назавжди. І мовчки. В протилежному випадку - запхати язика до своєї д₴пи і мовчати.
@@Klera777100%. А ещё очень многие, через 1-3 месяца осмотрелись, ужаснулись ненависти власти к собственному народу и уехали заграницу снова. Как сказала знакомая "...теперь уже навсегда...".
@@dmch9577 Да ненависть здесь не столько от власти, сколько среди самих людей: кидаются друг на друга, как собаки, нормально общаться уже разучились друг с другом. И то ли еще будет...
Ольга вы, и такие как вы, давно адаптированные за бугром, а вот по пробуйте адаптироваться вХерсоне или на левобережье, когда все разрушено и затоплено и люди остались нищими и бомжами. Так что поприкройте свои ролики и лучше по молчите. Вы говорите,, слава Украине, чему слава????? У вас нет войны, а у нас??? Так что обуйте наши голоши и походите в них, и я уверенна, что запоете сразу по другому. Да и уехать в Европы и Англии, большинство людей не могут позволить себе такую роскошь. Так что никакой славы окраине нет, по крайней мере людям проживавшим на юге окраины. А вам война не война( можете думать о шопингах и хотела) Как то так, это мое мнение.
Дуже відверте відео.Щиро дякую. Де народився, там і пригодився...❤❤❤А я з Донбасу ..зДонеччини...мені дуже тяжко про це думати..бо повертатися нікуди.В 2014 році поїхали до Києва...прожити там вісім років..платити за кімнату я би не змогла, бо пенсія моя маленька..платили донька з зятем...Кому є де жити, то можемо їхати...А я не знаю, що робити...Я згадую мій Донецький край....як ми там добро жили та спілкувалися! Було дуже весело....Хочу сказати словами П.Тичини:" Де б я не був, та все ж думками , лечу в Донеччину свою"...
То є добре, коли є куди можна повернутися і де війна практично не відчувається, і "люди живуть"... Але, на жаль, не всі мають "таку ситуацію", щоб повернутся додому, де щодоби обстріли, Каховське море зникло, влітку певний час взагалі не було централізованого водопостачання, а наближається зима і є загроза відключення світла. Люди "адаптуються", але відчувають себе заручниками подій. Хто може - виїхав. Хто куди. І невідомо кому пощастить просто повернутися до своїх домівок, рідних, друзів. Діти скучили за татусями, онуки - за бабусями і дідусями. Жінки - за чоловіками. Витримки всім. Здоров'я. Любові. Віри. Надії.
Дякую. Коли я повернулася в Україну, довгий час не могла ходити спокійно в магазини. Ціни жахаючі. Пенсія закінчилась на двадцятий день, і довелось сидіти на картоплі та оладках.
Ми й до війни часто жили лиш на домашніх заготівлях. Тому коли прийшла війна зрозуміла, що вже гірше не виживем. Тому й виїхали. З усіма малими дітьми, а старші лишилися.
Доброго дня.А шо робити тим,хто живе в окупаціі....Дуже хочеться додому,але поки там орки властвують і катують людей,треба набратися терпіння і чекати визволення і Перемоги!!!
Якщо ви справжні українці,ви повинні повернутися додому бо наша мати земля допомогає нам жити на рідній землі,одне скажу ми вдома,вдома вижити допомагають й стіни. СЛАВА НАШІЙ УКРАЇНІ!!!!!!СЛАВА НАШИМ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!!!!!!!!
Так стверджувати може виключно та людина, яка може віддати половину своєї хати тому, в кого нема нічого, навіть міста нема, або тому, хто втік з окупації. Назавжди віддати. В протилежному випадку запхати свого язика до своєї д₴пи та нікому не розповідати ніколи, який ти є "патріот".
@@Klera777НОВА ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОГРАМА КАНДИДАТА НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО (читати до кінця!) Я розповім Вам про Україну своєї мрії. Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народженнях. Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт - за 15 хвилин, а проголосувати на виборах - за одну секунду в Інтернеті. Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні». Де в молодої сім’ї є один клопіт - обрати квартиру в місті чи заміський будинок. Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери - реальні строки. Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати. Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку. Де підставою призначення на посаду стають розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей. Де дороги є, а дурнів - немає. Це - Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього. Україна, в яку повертаються. Україна, якою ми будемо пишатись та цінувати, а всі решта - знати і поважати. Україна - з якої не поїдуть наші діти. 👏👏👏 💚💚💚
Предлагаю вам приехать пожить в мой дом в Харьковской обл., 5 км. от границы с рашкой, посёлок был в окупации 7 месяцев, сейчас многие не знают, целы ли вообще у них дома, т.к. туда " прилетает" каждый день. Вот тогда скажете, щирі ви українці чи ні. А то хорошо рассуждать тем, у кого дома целые и не летит постоянно на голову.
Я вас дуже добре розумію. Я була у Німеччині з березня по вересень 2022 року ( у сина), більше не витримала і повернулася додому… ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!!!💙💛🇺🇦
Привет с г.Запорожье! Слава богу! Наши переселенцы остались в городе, устроились на работу, покутают и снимают квартиры ! Многие стали стабильные и это радует.В городе всё равно не хватает людей на такие специальности: рабочие, мебельщики, строители, швеи, мастера в салон, водители, охранники, бухгалтера, медики,педагоги, продавцы,менеджеры,кассиры,повара,кондитеры.
Дорога я теж з Запоріжжя ,в центрі і на лівому березі людей дуже багато ,не знаю, що на правому ... Людей багато і не всі нормальні багато бидла ще й с собаками ,вночи зранку ці собаки лають а хозяям до сраки ,що вони в спальному районі ,засрали і засцяли всі дерева і кущі ...прибирати -Ні ! Такої культури не має! Авто окрема тема ,вони скрізь натикані і теж люди приїжджають вночі чи о 5й ранку оруть стучать дверима і їм по хїр ... Діти ..та ж історія що і с собаками ..батькам до сраки що вони оруть . Короче українцям дуже не хватає просто культури!!! робота є ,але вона вся тяжка і там тікучка,бо відношення до людей погане !!! БезробіттЯ і низька оплата!
@@TarologLiliyaukraine8469 Я в Запорожье живу уже четыре года, раньше жили в Никополе.Мы переехали в 2019году, я первое время ходила по городу в шлепках, так как не было асфальта.Было мало магазинов, потом они стали открываться.Перед войной Запорожье стало более уютным. Началась война и какие малообразованные дикари- люди с Запорожской области, с Херсонской, с Донецкой более умные.
Як добре, коли є куди повертатись. У мене була хата, город, садочок з 23 дерев. Менї вже 65 років. Що мені робити? Кому я потрібна? Все життя заробляла на старїсть та лишилися з розбитою хатою.
Я в серпні повернулась в Миколаїв з Вінницької обл (рідне місто, родичі, мама, але зйомна квартира). Хоч я не виїжджала з України, ці півтора роки прожила в депресії. Поки не повернулася додому, де я-хазяйка в своїй квартирі. І нікому нічого не винна.
З Чернівців, Львову, Франківська т.д. можна було б і зовсім нікуди не іхати... адже вони першими "перелякалися" та побігли... зараз катаються туди-сюди... ніяк не визначаться де краще))))
Я з ними працував в Чехії на виробництві всі з Франківщіни без винятку для мене кончениї люди. Огидні. Війна почалася вони драпанули перші в Чехії і Польщу. А на нас з півдня казали що ми проросіїскії а ми дали таких піздов цім кацапи що очі в дупу залізли) Не всі Українці то добрі люди. Є кончене наволоч, яка здерла шкуру за аренду житла з людей з півдня, гуманітарку пізде... ла, яка за гроші людей випускала закордон. Так що не всі Українці добрі чесні і гарні. А Ось наша земля найкраща. Я жив і в Чехії, і в Німеччині, і в США щє до віїни і завжди повертався до дому бо там є кращє
@@petrovdmitriyofficial Конечно имеют, но кто же так хотел Сильно ВОЕВАТЬ с Россией при этом горлопаня на майдане (2014г) ,,бандера прийде, порядок наведе,, и почему же ,,патриоты,, сразу стали инвалидами, блогерами, волонтёрами и в Европу поскакали??? Тем более на зап.Укр. всё спокойно, даже сирены не воют.
Я щаслива, що повернулася, бо я люблю свою Україну. Так важко. Є ще один момент, це найгірший у моєму зараз житті, це коли після нічних обстрілів, я не можу довго заснути, потім погано ще два дні ( мені 65 років), але проходить і це. Все інше можна витерпіти, головне, що дома, серед своїх українців.
Читаю і плачу…бо зараз у Великій Британії, де перебуваю вже більше року. Я дуже люблю цю чудову країну, багато мандрую і спілкуюся з британцями, вдосконалюючи свою англійську, але душа прагне до моєї України! Хочеться низько вклонитися та щиро подякувати і Британії, і іншим європейським країнам, які підтримують нас у нашій справедливій боротьбі та гостинно надали прихисток нашим людям, хто був вимушений покинути рідну країну через цю жахливу війну, але все одно - ми серцем з тобою, героїчна Україна! Чекай на повернення своїх дітей! Слава Україні!🙏! Боже, збережи наших воїнів!
В тому річ , що не всі можуть жити в інших країнах . Це як на душі лежить . Звісно , якщо життя змусить , то і в пустелі будешь жити . Сама вже дуже довго живу в Німеччині , а досі дуже тягне до своїх рідних к Вінницю . І всі свої відпуски проводжу тільки в Україні . Хоч і давно в Німеччині , але крім в Україну , ще нікуди з неї не виїжала . Маю тут подругу , яка дуже міцно приросла до Німеччини і мабудь якщо не її батьки в Україні , то і не згадувала за неї . Я до того , що ми всі різні .
А чому Ви не виїздили? З будь-якої частини Німеччини можна за пару годин виїхати в іншу країну. Нехай прямо не у відпустку, а на день. Європі є, що показати, і є чому повчитися. Можливо, Ви колись повернетеся в Україні, і будуть спогадів ще більше. Ми на кордоні з двома, і буває що до них їздимо навіть просто на ринок недільний (в них дешевші риба та морепродукти, і вибір величезний). 20 хвилин - і вже в зовсім іншій країні.
@@liyalynn3846 Як у кожної сімейної людини , на вихідні є хатні справи і не завжди є можливість кудись поїхати на день , особливо з дітьми . Коли і ти і чоловік всю неділю робишь , то в вихідні хочеться просто тупо віддихнути вдома Я мешкаю в центрі Німеччині , і до любого кордону далеко . Якщо випадає неділя відпустки чи пару днів , то ці дні всі розписані -- до лікаря сама , чи з дитиною , до юриста , якийсь косметичний ремонт і т.п. В робочі дні це не завжди вдається зробити , бо мій робочий день закінчується тоді коли і у всіх лікарів , юристів і т.п. Цього року літом , моя фірма дала мені літню відпустку тоді , коли в дітей почалася школа . І куди я можу поїхати надовго ? І цього року мені не вдалося поїхати в мою Україну 😭😭😭 . Але нічого , я частину з тої суми яку мала витратити в Україні як би поїхала , то відіслала волонтерам для хлопців на передовій . Хоть це втішає , що маю змогу хоча би так допомогти . Всім добрим людям МИРУ та добра і змогу мешкати там де їм подобається !!!
@@liyalynn3846там, де наше серце - там і відпустки. Обирати України для відпустки, коли х можливість поїхати на Балі чи до Італії - це дуже любити Україну, це сумувати за рідними, це завжди мріяти насолодитися заходом чи сходом сонця саме в Україні, це найсправжнісінький патріотизм. Це не всі розуміють. І ніхто не примушує це робити, це серце обирає. Жодні скарби світу не замінять Україну! А ще коли ти так рідко там буваєш - обираєш лишень Україну!❤
От один в один як ви кажете, я до такого стресувала не могла спати, на антидепресантах постійно, доки не повхала додому в Украіну, я дуже рада що поіхала, я живу за кордоном вже 19 років, але цього разу це було щось особливе, тепер я стала спокійніше, я маю уявлення як це виглядає. Але украінські ЛЮДИ НЕІМОВІРНІ! САМІ КРАЩІ, так вони пристосувались, в це навідь повірити неможливо. Я не помітила сварок , депресивних обличь, як казала мені подруга яка з Чехіі кожен місяць іздить, але дорога така важка ну просто неімовірно, кудись доїхати це просто тортури, як найменше 2-3 дні в дорозі
НОВА ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОГРАМА КАНДИДАТА НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО (читати до кінця!) Я розповім Вам про Україну своєї мрії. Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народженнях. Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт - за 15 хвилин, а проголосувати на виборах - за одну секунду в Інтернеті. Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні». Де в молодої сім’ї є один клопіт - обрати квартиру в місті чи заміський будинок. Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери - реальні строки. Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати. Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку. Де підставою призначення на посаду стають розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей. Де дороги є, а дурнів - немає. Це - Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього. Україна, в яку повертаються. Україна, якою ми будемо пишатись та цінувати, а всі решта - знати і поважати. Україна - з якої не поїдуть наші діти. 👏👏👏 💚💚💚
В людини ВСЕ Є ВДОМА. В неї є 1.робота 2. будинок 3."дитсадочок в дитини". Головне - є дім, було куди повертатись. Навіть ремонт (!!!!) в будинку. Шановні, а кому нема куди повертатись ? Аренда житла - це непідйомні гроші. НЕ підйомні. Будь де. Роботу спробуй знайти, якщо ти - "передпенсія". Тому вислови тут "розумниця,найкраща україночка, бо додому повернулася" - це не цинічно. Це - МЕГА цинічно. В кожного своя ситуація. А от у мене запитання - якщо в людини все ціле, живе в безпечному місці, чому взагалі виїзджала ? 🤔
НОВА ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОГРАМА КАНДИДАТА НА ПОСТ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО (читати до кінця!) Я розповім Вам про Україну своєї мрії. Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народженнях. Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт - за 15 хвилин, а проголосувати на виборах - за одну секунду в Інтернеті. Де немає оголошень «Робота в Польщі». А в Польщі є оголошення «Робота в Україні». Де в молодої сім’ї є один клопіт - обрати квартиру в місті чи заміський будинок. Де лікарі та вчителі отримують реальну заробітну плату, а корупціонери - реальні строки. Де недоторканими є Карпатські ліси, а не депутати. Де бабця отримує гідну пенсію, а не інфаркт від рахунку за комуналку. Де підставою призначення на посаду стають розум, освіта, талант і совість, а не те, що разом хрестили дітей. Де дороги є, а дурнів - немає. Це - Україна реальної та здійсненної мрії. Україна найближчого майбутнього. Україна, в яку повертаються. Україна, якою ми будемо пишатись та цінувати, а всі решта - знати і поважати. Україна - з якої не поїдуть наші діти. 👏👏👏 💚💚💚
Золота у нас країна, найкраща у світі. А яка вона різноманітна. Мені в моїй країні все потобається. Крім продажніх журналістів-пропагандистів та їх міценатів депутатів. Якби їх вичистить з нашої країни як ракову опухоль то була б країна в нас сама найкраща!
ЯК В НАРОДІ КАЖУТЬ- З НАСИЛЬНО МИЛИМ НЕ БУДЕШ. УКРАЇНУ АБО ЛЮБЛЯТЬ ВСІМ СЕРЦЕМ І ЗАЛИШАЮТЬСЯ З НЕЮ І В РАДОЩАХ І В ГОРІ, АБО НІ. НЕ ТРЕБА ІНШОГО НІЧОГО ПРИДУМУВАТИ. У КОЖНОГО СВІЙ ВИБІР. УКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО ДАЄ ВСІМ ШАНС.
У березні 2022 р. тікала від бомб куди очі дивляться. На Заході України драли страшні ціни за оренду житла, тому потрапила до Німеччини. Витримала там аж 3 місяці і повернулася назад. Дякую уряду Німеччини та її громадянам, але не моє. Попри небезпеку, тягнуло додому так, що аж вити хотілося. Це при тому, що я живу за 40 км від кордону з рашкою, у нас перші 2 місяці були і бої, і російські танки, і бомбардування. А деякі западенці здриснули за кордон під шумок і прекрасно себе там почувають, здавши своє житло біженцям втридорога... Ось за таких "патріотів" дуже образливо...😢
рада бачити вас. часто дивилася ваші відео. вчора було спокійно в Україні, ця ніч жахлива ( поки що зробила вибір жити за межами України з дітьми до закінчення війни
Не знаю,я в Німеччині і в Україну не тягне і не хочу повертатися,тут я маю гарну роботу,гідну зарплатню,сама оплачую оренду житла,ні в чому не нуждаюсь,не розтягую кошти від зарплати до зарплати а ще й можу відкласти гроші,а в Україні де так можна знайти роботу з гарною зарплатою?30 років нас там мучили,ми виживали як могли,за 30 років незалежності розікрали все що можна,заводи та фабрики на металолом порізали,не було там ніякого путя і не вірю що буде,крадії і злочинці при владі і це до безконечності,скільки можна вже терпіти ?дотерпілись до війни
@@user-ow3kt1um6u мені теж сниться мій будинок який будувала 14 років,сниться які гарні квіти біля нього але рашисти його пальнули 4 ракетами,навіть заборів не залишилось,будинку і все що в будинку було не стало в одну мить,милість Божа що я з донькою за 3 дні до цього эвакуювались а то разом з будинком загинули б,ракети в дім наш і сусідів влетіли в 3-40 ранку,тобто ми щоб залишились ві сні загинули б((((Я вас не знаю але хочу побажати вам мужності,терпіння і ми разом дочекаємось перемоги,нехай береже вас Господь Бог.
@@borninkharkivИмеется в виду когда был локдаун,люди без тепла,света ,воды ,лифта зимой в многоэтажке стрёмно.Старики вообще не выходили на улицу,мы помогали как могли.Мобилки и повербанки заряжали на базаре,там были генераторы.Это я о Киеве.А на ПВОмы молимся, конечно,но осколки летят везде,и пожары и люди погибают,машины горят прочее.Война,одним словом.
Боже як же я хочу додому...з 20березня разом з дітьми і мамою знаходимось в Німеччині ..ми з півночі з прикордонного містечка з Білоруссю. Як виїхалито вдома стало тихо ..саме страшне відсидів в потребі дома(точніше у знайомих)..діти вже звикли,але ми обговоримо повернення,от лише вони мене просять зачекати до перемоги..чи хоча б до кінця навчального року..Дай Боже влітку повернемось додому❤
