Пам'ятаю, коли провели радіо у нашому селі, це були 60 ті роки. Скільки радості, як сідали вечорами слухали вистави, українські пісні вірші цікаві передачі. Ранками просинались під звуки гімну.
Скрипить цвіркуном старий, дисковий лічильник упершись під сволок пробками. Які мені нагадували очі якогось звіра. Під образами поличка з мерехтливою лампадою, яку постійно запалює бабуся читаючи молитви. В хаті пахне ранком і степовим мирним затишком. Маленькі вікна ллють ранок в темряву закутків. Струни, старого як світ, приймача "Україна" вливають в мене малого мелодію ностальгії. Дякую за це вам предки! Я зберіг хату, я зберіг двір, ваші могили доглежені! Тепер там ростуть мої діти, як я , як мій батько, як моя бабуся!
В 90х годах была передача по вечерам в которой служащие и служащим родные писали письма(ведущие читали),там такая жалосная мелодия была заставкой ,что-то похоже на "Мамину черешню",если кто помнит напишите название мелодии
це вступ до пісні Мозгового "Україна моя, Україна", виконує Ольга Макаренко. аранжувань багато, але той самий вступ з Обріїв можна почути у записі виступу Мозгового/Ольги на концерті пам'яті І.Білозіра (на ютубі)
Тепер залишається тільки згадувати... Одне лиш питання: навіщо прибрали справжні позивні? Кому вони заважали? І взагалі, навіщо було змінювати формат УР на "Суспільне"? 🤬
"Суспільне" - символ залучення громадян до більш активної свідомої участі в житті суспільства, а ніж в радянські часи, не менш українське, чим було Українське радіо.
