Показ, що сколихнув світ! Огляд кутюрної колекції Maison Margiela від Джона Гальяно 

Дякую, що ділитесь враженнями) У мене дуже схожі відчуття були, я власне захопилась світом моди на хвилі авангардних колекцій кінця 1990-х. Тоді був справжній бум дизайнерської творчості, а потім поступово все увійшло у своєрідний «застій» з браком нових ідей та реалізацій.

Дякую за коментар і теплі слова) 🙏☺️

Дякую за відгук) Рада, що вам сподобалось і було корисним) 🥰

Дякую за вам відгук, колекція - наче свіжий ковток повітря)

Дякую за відгук) Мабуть, ми історично перебували в періоді певного «мистецького» застою у моді. Я цей феномен прослідковую і в інших культурних сферах: кіно, музика, живопис. Сподіваюсь, що ця колекція буде першим промінчиком у новому циклі артових колекцій і в цілому новітніх культурних революцій)

@@kinokutur погоджуюся) Я теж помітила, що ми вже тривалий час пережовуємо старе - то 80-ті знову актуальні, то 90-ті, то 2000-ні. В музиці, мистецтві трохи топчемося на місці, давно не було проривів в науці… Затишшя перед бурею😉

Дякую вам за відгук) Підтримую вашу думку - останніми роками справді не було цікавих яскравих колекцій

Дякую за відгук) Не думаю, що Гальяно надихався нашою бідою, але як митець він завжди тонко відчуває дух часу. У своїй книзі «Любов і Воля» психотерапевт Роло Мей говорить, що митці є певним чином пророками, адже вони дуже добре зчитують настрої колективного несвідомого і послідовно інтерпретують «відчуте» у своїй творчості. Тому, в такому контексті, ці візуальні символи і справді можуть бути тривожними. Плюс, кутюрні колекції тому і вважаються артовими, так як працюють з нашими емоціями подібним чином, як і живопис. Мистецтво повинно викликати і пробуджувати наші власні яскраві асоціації, а не лише розповідати власну історію. Тому, сильні емоційні враження після побаченого, як позитивні, так і негативні - це нормально, і навіть дуже добре, значить, митець поцілив у яблучко!

Ще й який!)

Дякую вам за відгук) Якщо бути більш точним, то прізвище і назва Дому звучить французькою як Маржіла. Але, озвучена мною назва не є також помилковою - ru-vid.com/video/%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B5%D0%BE-KY0f54mxn1c.htmlsi=GpRuucqbhxGZ_oNV

Дякую за приємний коментар) Будемо і надалі старатися ставати краще і краще 🥰

Дякую за коментар) Так, ви праві, «люди наче подуріли» з цією колекцією. Мені особисто теж дуже цікавий цей феномен. Перші думки - після довгого карантину, в період загальносвітової кризи і війни, люди стомлені ментально і шукають розради у «прекрасному», або «навіть казковому». Це певного роду і втеча від реальності і дефіцит естетики в просторі. Щось схоже вже було після Другої Світової Війни. Діорівський «нью лук» був як раз саме про це + силуетно від нагадував красиву Вікторіанську Епоху, хоча здавалось би, після емансипації та жіночих брюк, таких поворот в минуле не був логічним. Але, втомленість від двох Світових Війн штовхала людей знаходити «розраду» в силуетах прекрасної, як їм здавалось епохи.

Дякую за такий приємний щирий відгук і наснагу) Ментально, я ніби й сама там побувала ☺️Будемо надалі старатись 🙏