Дякую за цей райський квітник інтелекту, вроди і харизми! Мені колись з моїм всеосяжним почуттям провини (привіт мамі) допомогли два моменти. 1) Прочитала десь, що якщо у вас виникло почуття провини - з 95% вірогідності вами хтось маніпулює, пильнуйте. 2) Почуття провини - це ілюзія компенсації помилки. Тобто, замість того, щоб запропонувати компенсацію за нанесену шкоду, я мучуся провиною і тоді вона стає вторинною вигодою. Звідси вихід - шукати шляхи і способи реальної можливої компенсації.
Яка чудова гостя! Дуже цікава тема, хоча особисто мені не близька - свої випадки почуття провини (ось ці, які навʼязані оточенням) можу згадати на пальцях однієї руки. Задумалась, чому у суспільстві, де це почуття старанно культивувалось довгий час, мене особливо не торкнулось. В цьому зрезонувала думка пані Маші щодо біології. Тут, звісно, я не маю на увазі випадки, коли я зробила помилку і мої дії призвели до певних наслідків - тоді вибачення, виправляю і йду далі. Але я й з родини, де мене щиро любили і питань до дитинства у мене нуль, хоча росла я в 90-х. Задумалась, що роблю для своїх близьких, яких почуття провини зжирає все їхнє життя. Поки зупинилась на словах захоплення та подяки їм. Хоча вони сприймають це тааак важко. Але вода камінь точить🤌🏻 Дякую за випуск! Дуже цікавий для мене подкаст, бо нерідко не згодна із висловлюваннями, то потім є над чим подумати, ціную таке різноманіття думок. Дякую!
Дуже дякую Вам за цю неймовірно корисну розмову! це психотерапія під час перегляду! Пані Олю! як стороння людина я бачу багато причин для подяки Вам, зокрема, за те, що Ви ділитесь з нами своїми почуттями! дякую щиро!!!
Олю! Пишу коментар, в надії що ви прочитаєте. Я Вам щиро дякую за вашу роботу, за підтримку всіх нас, хоча могли би цього не робити. Я знаю як важко жити з почуттям провини. Майже все перелічені вами і мої теж. Якщо дозволите, обіймаю❤
Дякую велике, почуття провини - наше все, завдяки цьому випуску зрозуміла, що для мене воно "паливо". Багато, що відгукнулось, намагаюсь із всих сил не породити це почуття в своїх дітях (бо в моєму дитинстві, здається, це була основа виховання - " ти не достатньо хороша, мало робиш"), взагалі, дуже насичений випуск - дякую!
Важливо було почути фахово,що відчуття провини дуже багато спалює життєздатної енергії,це як паливо проти вогникиа душевного комфорту.так непомітно і вигоряєщь в боротьбі думок.Дякую за бесіду, пояснення, щирість
Я випадково натрапила на цей етер. Дуже цікаво, корисно та терапевтично. Дякую вам! ❤️ Зараз розумію скільки багато сорому та провини я відчувала в дитинстві, а у дорослому житті вони нікуди не ділися. Ніби, як якийсь флакончик з отрутою, який мені маленькій вручили, а зараз я продовжую сама несвідомо її по ковтку щораз пити.
Дівчата! Про дитинство-це певно МОДНО ГОВОРИТИ! ОЯТ МИ РОСЛИ БЕЗ ЦЬОГО ПОЧУТТЯ І ЯКЕб то дитинство не було МИ ВДЯЧНІ! РОзкажіть нашим дітям ,як пробачити Нас за то ЇХНЄ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ!
Просимо вибачення,але дітям то вже не важливо! І вони навіть не звернуть увагу ! Як батькам примиритися з тим почуттям! Отже МАНІПУЛЮВАННЯ це ж просто життєва наука,вам здається що це щось страшне! А батьки про це навіть не знали! Вами маніпулюють повсюди В магазинах в кав'ярнях ,,, І про це немає мови! А батьків можна звинувачувати до самої смерті!!!!
