Ще раз скажу окремо, дякую, що ви така класна, у вас чудова мова і прекрасна дикція, мова наче струмочок ллється, приємно слухати такий якісний український контент❤️❤️❤️
Ура, світло через 5 годин увімкнулося і я подивилася відеоролик. Рада, що все таки "Таємна історія" тобі хоча б частково сподобалась)) Я закохалася у цей роман через його університету атмосферу (загалом я дуже люблю університетські романи) та через його персонажів. Я теж хотіла бути однією з них, долучитися до їх компанії, але це продовжувалося по суті до кінця історії, незважаючи на їх поведінку. Мене не лякав снобізм в романі, можливо навіть частково приваблював, мабуть я й сама іноді такою буваю. І ще, я настільки прониклась персонажами, що виправдовувала будь-які їх дії (таке зі мною в літературі час від часу стається, іноді я навіть відвертих покидьків можу прощати, але тільки в романах), тому мені складно сказати хто там і на скільки винен у злочині. А щодо їх викладача, Джуліана, мені здається крихітна частка вини за ним є, але я певна, він не усвідомлював свого впливу. Я шаленію від цього роману, він направду дуже надихаючий хоча коли просто переказуєш сюжет здається, що в ньому нічого особливого нема. Проте вся фішка історії не в сюжеті, а в персонажах, в деталях, в описах. Мабуть, треба знову її перечитати (це буде втретє)😏
Точно підмітили, сюжет у романі далеко не головне, його читаєш за мову, атмосферу і всі відсилки. На початку книги також дуже симпатизувала всім студентам (я в душі ботан ще той, тому мені таке цікаво), але чим далі, тим більше бачила їх падіння. Впевнена, так і було задумано.
А я от тільки замовила аптекарку і Аді Ларю, ну подивимось) принаймні гарна обкладинка 😅 цікавий відгук на Таємну історію, зараз такий ажіотаж навколо неї і мені все було цікаво чому і чи виправданий він. Дякую за відео 😊
В сентябре прочла "Тайную историю" буквально за пару вечеров. Но сама книга оставила довольно двойственное впечатление. P.S. Как приятно тебя слушать!^^
@@literallylesia так)) в нас насправді дуже схожі книжкові смаки) більшість із цих книг є в моїх книжкових планах) в листопаді планую читати Адді Ларю (яку свідомо не читала на піку популярності, щоб самостійно скласти своє враження про неї) і Зникнення аптекарки. Також дуже б хотілося прочитати Донну Тарт. Не встигла купити книги цієї авторки, коли вони виходили у видавництва. На книжкових барахолках їх продають за шалені гроші. Але КСД вже анонсували перевидання книги "Щиголь", тому дуже сподіваюся, що і "Таємну історію" також перевидадуть і я нарешті зможу прочитати ці книги)
не могу не отметить в который раз цветовую гамму в кадре, я уже писала что Вам все цвета идут, но голубой фон с одеждой в сине-голубых тонах так хорошо с Вашими глазами сочетаются, очень красиво выглядит в кадре 😩💔 спасибо за видео, отложила себе несколько книг в закладки какие оригинальные обложки у книг красивые, спасибо что показываете их берегите себя 💛
От послухала про "Таємну історію" і захотілося написати свій відгук. Знаєте, це парадоксально і несправедливо, але я дуже люблю більшість головних персонажів (навіть трішки Банні, але не Джуліана). Я думаю, що це книга про пошук знань та відчуттів. Думаю, що це про те, як ідеї заволодівають прекрасними, натхненними молодими людьми, які хочуть відчути себе особливими, але не справляються з тягарем того, що вони в собі відкрили. Чи винен Джуліан в тому, що сталося? Думаю, так. І дуже образливо, що він зрадив тих, кого по-суті виховав. Для мене це історія про те, що любов і біль ходять разом. Про те, що не існує "чорного" та "білого" і в кожному з нас є дві сторони. Просто одну ми можемо не усвідомлювати чи не приймати. Про те, як прагнення вийти за межі людського завершуються трагедією. І коли в останньому епізоді Річарду сниться сон про розмову з Генрі, - для мене це про крихкість, і водночас величність людського існування. Про те, якими ми можемо бути сильними, геніальними, розумними, але й страшними й дикими водночас. Ми особливо гостро це бачимо в нинішні часи війни. Дуже особлива книга, в якій я бачу багато філософських дилем. Подумки обіймаю авторку)
Точно сказано про «прагнення вийти за межі людського», бо д якби не захоплення античною культурою і тягою до тієї вакханалії - по суті, нічого б не сталося. Але вони дуже хотіли пережити всі ті емоції, цікаво, що ж там було насправді 🤔 містики, звісно, я не бачу в ситуації, може, правда десь і ховається на сторінках книги, але під час першого читання я її не помітила.
Дзякуй вялiкиi за вiдэа! Хочу пачаць знаёмiцiся з творчасцю Донны Тарт. i як у мяне ужо звычайна спачатку чытаю у электронцы на расейскай (нажаль на беларускай няма перакладау) а пасля абмяркоуваю цi падабаецца мяне кнiга настолькi каб перачытаць да дапрыдбаць у паперы ужо на англiскай
Не читала "Таємну історію" та взагалі, здається, не чула про цю книгу до ваших відео, але, послухавши її коротенький опис і ключові деталі сюжету та відтвореної в тексті атмосфери, подумалося, що ця книга дуже нагадує книгу Алекса Мікаелідіса "Діви" (Maidens). Доволі багато спільного насправді, аж виникла думка, що хтось кимось надихався точно :) Бо і університет, і вивчення давньогрецької, і професор, який має коло обраних студенток, і згадки великої кількості класиків літератури та мистецтва з постійними посиланнями на певні давньогрецькі твори. Ще й загадкові вбивства. Тепер дуже цікаво ознайомитися з Донною Тартт і перевірити, чи так само відчувається її текст, як у Мікаелідіса.
Схоже, бо це один напрямок - темна академія. Вона зараз досить популярна і пишуть багато саме про таке. Тартт тут точно класикою вважається) не впевнена, що «Діви» надихалися «Таємною історією», хоча всіляке може бути. Ще не читала, стоять на поличках 🙃
Доброго дня і дякую за відео) Погоджуюсь з вашими думками щодо Таємної історії. Книга дуже атмосферна і вплинула на культуру, навіть стиль і класно романтизує навчальний процес. Якщо загуглити штат Вермонт, де відбуваються події роману, то це просто осіння казка. Сама книга написана в класичному стилі і, на мою думку, має багато зайвих подій, по типу нескінченних зустрічей в барах, вічних п'янок і тд. Я також постійно забувала, що героям по 20 років, дуже мало обгрунтування для таких персонажів.
Я совсем недавно тоже закончила читать книгу Донны Тарт. 2/3 книги мне было более менее интересно, но в конце уже стало скучновато. Расстроил поступок Генри в конце, такой умный, рассчетливый, а такое сделал. Я думаю Джулиан не виноват вообще, студенты изучали произведения древности и обычаи тех времен. Люди, которых учат препарировать тела людей не ходят по улицам и не препарируют первого встречного в пьяном угаре. То есть я считаю, что если все студенты были адекватными и уравновешенными, то они этого не сделали бы.
Як на мене, Джуліан взагалі вийшов нерозкритим в "Таємній історії", я вважала на початку книги, що там все навколо нього буде обертатися, але я помилялася. Поступок Генрі до цього часу викликає багато запитань, він не схожий на того,хто б так закінчив своє існування. Хоча... В тому і суть таких душ як у Генрі, для них життя - це просто перехідний етап, вони прагнуть більшого.
Олеся, дякую за відео. Як завжди наповненно, змістовно. У планах тако ж Дона Тарт і В. Шваб. Дякую, за відгук про "Зникнення аптекарки", планувала купувати, вже передумала. Жалкую, що свого часу ніхто не попередив про "13 казку", даремно потрачений час. Стосовно, Кідрука давно приглядаюся до атора, але ніяк не наважусь, щось почитати. Остання прочитана книга це Д. Корній "Зозулята зими", залишився гарний післясмак, але не можу рекомендувати, трохи не пропрацьована кінцівка, інколи не зрозуміло про кого з героїв йде мова, але гарний сюжет і атмосфера сподобалась. Очікую наступні відео з нетерпінням.
Я зовсім забула сказати, що «Зникнення аптекарки» на початку дуууже нагадувало «Локвуда і компанію» певною лінією, ніби авторка надихалася ним. Реально, початок був таким багатообіцяючим, а вилилося все в дуже недалеких героїнь в обох часових відрізках.
О, і щодо Кідрука - повністю розділяю захоплення, я з вами приблизно водночас НОІМ прочитала 😄 а тоді передивилась всі відео в ютуб з автором до яких ручки дотяглися😅 Його презентації книг - окремий витвір мистецтва, він потужний розповідач 👏 Наступною планую читати «Доки світло не згасне назавжди» - до неї в Кідрука є мобільний застосунок, там наче більше інформації про побічні лінії сюжету мають бути. Корочше кажучи, свято наближається 😄🥳
Схожою на Маас дуже стараються бути Арментроут, у неї є серія «З крові та попелу». Вона непогано заходить, але не така якісна і в ній рекомендую читати тільки дві перші частини, до далі авторку остаточно поплавило. І деякою мірою «Жорстокий принц» сюди вписується, хоча АКОТАР мені значно більше до душі.
А я про Арментроут таких жахливих відгуків наслухалася, що типу вона пише для кількості, а не якості, що читати аж не хочеться. Першу книгу все-таки варто?)
@@literallylesia ну типу, вона як бюджетний АКОТАР - абсолютно читабельно та навіть цікаво, але не такого рівня. Друга так само. А от решта - так, реально шлакувато. Я закинула після третьої, власне. Бо вона видає книжки по 800 стр, в яких події тільки на початку та в кінці, а поміж цим - якась каша-манаша з самоповторів, плутанини та поганих постільних сцен
Шикарное видео😍 Очень интересное прочитанное! Когда узнала, что Вы собираетесь читать "Тайную историю", решила присоединиться. По итогу моё мнение о книге аналогичное. Мои ожидания, видимо, были слишком велики... В каких-то местах были, на мой взгляд, совсем уж искусственные диалоги, много внимания употреблению алкоголя и пр. Книга для меня оставила больше вопросов, чем ответов. Дочитывала лишь потому, что ждала "вау" финала🥴 Но атмосфера в книге действительно чудесная. Продолжать знакомство с автором уж точно не планирую, а Вы?
"Дві зірочки то також зірочки" 🤣🤣 От щодо Донни Тартт у мене такі ж відчуття: я прочитала два її романи з трьох, "Щигла" та "Маленького друга", і не зуміла зрозуміти гайпу, в обох випадках здавалося, наче мені чогось недодали. Але "Таємну історію" все ж буду читати і з новим романом Тартт також знайомитимусь. 🤷♀️
Дуже цікаво, дякую. Окремо дякую за аптекарку, ще раз пересвідчилася, що не варто її читати. Цікаво про книгу Санаторій, яку з аптекаркою гучно просувають, вона теж така-сяка?))) Якщо будете читати, розкажіть
Знаю, що «санаторій» дуже популярна книга, бо це вибір клубу Різ Візерспун, а всі книги там стають бестселерами. Читати не планувала, а там хто зна 🤷♀️
Ох, мені Таємна історія сподобалась значно менше ніж Щиголь, хоч як я не намагалась полюбити цю історію 😄 думаю колись дати їй другий шанс і прочитати в оригіналі, хоча можливо, це просто не мій жанр. Дякую за відгук на Зникнення аптекарки, вона за кордоном вже довгий час популярна і я все думала купувати її чи ні. Тепер не буду 😁
Щодо наукової фантастики раджу чекнути Pierce Brown “Red rising” - це трилогія. Я не часто читаю подібне але ця серія була прямо відкриттям року 😄 можливо вам теж зайде )))
Таємна історія - то любов. І мені здається, що осінь-зима це найкращий час для знайомства з цією книгою. Цікаво, що Тартт описує університет, де вона вчилась і її студентську компанію, недарма там посвята Брету Істону Елісу) книгу вона почала писати ще в університеті, може тому вона здалася вам такою снобською) Джуліан неприємний персонаж, і те, як він повівся у кінці зі своїми студентами, це мерзотно.
Привіт,Олесю, книжка про аптекарку мені попадалась на очі, але я її навіть не додавала в бажані, здається на якабу маячіла. Не знаю, чи буду читати, не залежно від вашого відгуку. Я із тих людей,які зазвичай приходять на негативні відгуки, і зазвичай мені потім книжка подобається,і навпаки хайпові книжки не подобаються. Тут я не знаю навіть яка моя думка. Таємну історію теж бачила десь,але наврядчи буду таке читати,хоча ідея де вбивця відомий як і жертва не нова. Іноді це буває цікаво. Наприклад такий прийом часто буває в детективних серіалах. Доречі таке саме було в Донато Каррізі, Я Безодня , більше того там історія шла від імені вбивці, тому мені було цікаво. Якщо в таємній історії є щось подібне,то можливо і гляну на неї. Просто я давно шукаю детективи, де головний герой і є антагоніст і заглядати йому в голову цікаво. Не зважаючи на те, що книга мені сподобалась,вона не настільки сильна як інші книги Каррізі. Зараз я почала читати українську класику, вибірково,і чую що мене хватить нечитун такими темпами. Не в обіду нашим письменникам,але як в школі я їх не могла читати,так і зараз мені не йде. Можливо просто не той настрій, і залишу на потім.Тому що написані вони класно,але самі історії мене не чіпляють. Взагалі класична література в мене як рулетка.
Таємна історія то любов з перших сторінок. Я думала, що вона стане моїм фаворитом серед книг цієї авторки. Багато хто вважає книги Тарт нуднуватими 🤷 А інша половина читачів закохується. Я з останніх) Але через деякий час я все ж таки розумію, що Щогла я все одно люблю набагато більше.
Нарешті я подивлюсь відео😭 Світла не було а потім появився але справи були. А потім знову світла не було. Ех. Але сьогодні поки є світло дивлюсь і паралельно готую їсти) Що до книг. "Таємна історія" - книга сподобалась. Гадаю таки професор частково винний. Хоча згадую момент з ним, який вираз обличчя він мав. Сижу і задумалась, а чому мені книга сподобалась. Пам'ятаю що з перших сторінок захопив сюжет. І хоча читала в серпні минулого року ,але і зараз більшість моментів пам'ятаю. Зі Шваб поки не планую знайомитись. Кідрука візьму коли закрию інші пункти марафону. Але обов'язково прочитаю. Вже скучила за його книгами. на 27-ій хвилині світло в мене зникло, продовжу перегляд коли з'явиться. З'явилось доволі швидко, на диво. Закінчую перегляд. "Експансія" планую читати. Але не знаю коли доберусь. "Солярис" планую читати) Чекає на поличках. "Зникнення аптекарки" вже вийшла, траплялась. Але поки не брала. Ні не приспала, ти навпаки збадьорила) На диво я читаю багато. Але просто більше часу є на книги, поки що) Та й книги є тоненькі тому здається, що багато прочитала. До кінця цього місяця планую дочитати "Кораліна" на англійській, мені там залишилось 3 розділи, якщо правильно пам'ятаю. Потім хочу її ж перечитати але вже українською. І потім повернутись до марафону і прочитати Агата Крісті "Смерть на Нілі". А в листопаді вже хочу взятись, за три пункти марафону, що лишились і прочитати 11/22/63. Амбітні плани, результат побачимо пізніше. Але вже дякую тобі Олеся за марафон, бо і книги читаються, які на полицях чекають певний час і взагалі більше читаю. ДЯкую Олеся за відео)
Дякую за такий відгук, також планую познайомитися з «Кораліною», дуже сподобалася його дитяча книга «Історія з кладовищем», тому думаю, що і «Кораліна» мала би сподобатися. 😍
@@literallylesia я її дочитала на англійській. Сподобалось. Хоча я не все розуміла, але із захопленням читала.(свій власний марафон читання книг англійською в цьому місяці закрила). Сьогодні або завтра перечитаю "Кораліну" українською)
Наважилася таки прочитати "Таємну історію" Донни Тартт, поки початок подобається. Тепер думаю може ще дати шанс фентезі "Ім'я вітру", як раз більш спокійне фентезі мені більше до вподоби, за багато динаміки мене якось втомлює, чи що...
А можливо він цю історію розповідає щоб розвіяти чутки і легенди про себе. Таки-так: світ розшириться, але головний персонаж у ньому буде Kvothe. The Lightning Tree прочитайте і взнаєте, правильно Ви про Bast's думали чи ні.
Почала читати Двір шипів та троянд і не дочитала. Мені здаєється, книга для читатів юного та підлітково віку зайде, а більш давнішій жіночці, якою являється Ваша скоромна підписниця ну не заходить , все таке простеньке, передбачуване, така собі казочка ))) я віддаю належне, що стиль фентезі передбачає казочку, ну але сае це ну надто просто, як на мене
@@irenadler4749 моїй мамі 63, вона читає все життя і цей цикл їй не просто зайшов, а залетів (окрім останньої книжки). Тому вік тут ні до чого, просто історія не Ваша і це окей ☺️
Ще додам трошечки до коментаря про "Таємну історію". От наскільки я не люблю наркотиків в книгах (а також в фільмах і реальному житті), але тут вони мені здались такими доречними, що я й сама здивувалась.
Мені було дуже дивно, як можна стільки пити, і зранку йти на заняття, а потім знову пити. Нічого не ївши. Але то, може, моя тридцятирічна тьотя в душі таке говорить, яка вже забула, що таке студентські роки 😅😅
щегол вообще - полкниги описание пьянок, рвоты, наркотиков. Никак не могу понять что людям в ней так нравится. Тайная история по сравнению со щеглом просто институт благородных девиц)
@@hannahanna2121 мені у Щиглі сподобались описи музею, мистецьких творів, роботи антиквара та реставрації старовинних речей, та стосунки героя з рудою героїнею та родиною однокласника. Але останню третину більше прогортувала, бо це було занадто((
Кидрук по своему реализму мне напомнил немецкий сериал от Нетфликс "Dark", хотя сюжет и другой. Вроде и что-то нереальное происходит, но в то же время ощущение, будто это всё возможно и рядом. Понравилось.
Здається нема цієї книги в перекладі, але я теж про неї згадала. Є в них щось трошки схоже. Правда якщо сприймати "Деякі питання..." як детектив (я бачила такі відгуки) то можна розчарувався, бо фінал там трохи специфічний)))
Мій найулюбленіший формат - прочитане, бо там і враження, і уже сформовані роздуми про книги. Дякую, цікаво було. Поражду вам дві старі серії, які я сама читала давно, але вони мені запам'яталися цікавенним фентезі світом, ненав'язливою романтичною складовою і живенькими пригодами. Мені ці серії більше сподобалися, ніж у Маас. Нажаль, обидві я читала окупантською, можливо, ви знайдете їх в оригіналі. В папері їх немає сенсу шукати, бо їм по 10-15 років, тому, думаю, навіть пошук у онлайн бібліотеках не буде особливим грішком. Перша - від КСД розпочата у друці у 2008 р. (я піддивилася), у мене є вона в папері - "Тайна рукописи" Карен Мари Монинг серія "Лихорадка". Я прочитала перших п'ять книг, що закінчилися досить логічно, ще стільки ж є про іншу героїню. Друга серія від авторки Уен Спенсер "Тінкер", хз хто видавав, я читала десь в році 2010+, тоді було перекладено лише дві книги.
@@literallylesia Так, ромфант, але такий, де навколишні фентезійний світ не лише антураж для сексвтіх, але сам по собі цікавий. Трохи мерісью, але без цього теж було б в цьому жанрі не те. Перша книга у Монінг трохи клішована, але то введення в цікавий світ, який потім розкриється купою цікавих нюансів, ну і ромфант все ж. На Маас в обох книгах схоже тим, що гг-ня потрапляє в іншу фентезійну реальність, але все ж реальність там своєрідна, виписана, як на мене, для цього жанру просто бомбезно.Ну і романтична складова там є Раджу
Читала цю серію Карен Мари Монинг, приєднуюсь до рекомендації) не банальний ромфант, з добре прописаним фентезі світом і цікавими не шаблонними головними героями, є і пригоди, і детективна складова, і таємниця, і навіть, були трохи моторошні моменти 👍
Мені Таємна історія більше не сподобалась ніж сподобалась, саме через персонажів. Бо вони думають тільки про себе, вважають що вони пуп землі і все Їм ні до чого. Ні один персонаж на жаль не сподобався… шкода звичайно, але Щиголь мені в свій вас зайшов 💛 Про зникнення аптекарки підписуюсь під кожним словом. Книга дуже слабенька. Читала її ще російською. Там в кінці мене більш позабавило те що у гг було 40%зарядки і за те що вона включила ліхтарик в неї сів телефон за 15 хвилин. Еммм🤦🏼♀️ У Маас новий цикл теж не менш цікавий 😊 Чекатиму на наступе відео
@@СвітланаСенюта-д4е для A2 не знаю, це достать низький рівень для читання книг. На A2 навіть н всі базові часи є, не кажучи уже про всі конструкції, якими зазвичай у розмовній англійській користуються… може, у Вас вищий рівень, тоді є сенс щось порадити 🙏🏻
Я не дуже розумію таке, майже одностайне, не сприйняття "Зникнення аптекарки". Як на мене, то книга з доволі глибоким аналізом соціального та особистого стану жінки на протязі двохсот років. Роздуми на тему, чи змінилось щось за ці віки. І роки з минулого вибрані не випадково. На прикінці 18 століття не було ще токсикології, як науки тому і ідентифікувати злочини було майже не можливо. Тому тоді і труїли всі всіх на право і на ліво. Всі яди згадані в книзі дійсно існують і успішно виконували свою функцію тоді. Що не так?
Я б дуже хотіла відповісти на Ваші запитання детальніше, але книжка вивітрилася у мене з голови і залишилися лише основні моменти. Моя основна претензія була у тому, що ідея - шикарна, її можна розвивати і розвивати, але у авторки ця робота виглядала як чорновик з нотатками, з яких ще треба ліпити саму історію. Мені не вистачало глибини і якщо початок ну дууууже сподобався, то друга половина - нудна, поверхнева і було видно,що авторці не вдаться повністю висвітлити тему, звівши все до звичайної драми.
@@literallylesia Стосовно драми - не згодна. Я її не побачила ані у минулому часі, ані у теперішньому. Звичайні такі події, все згідно часовим проміжкам. Стосовно вміння авторки майстерно складати слова у красивий малюнок - мені до того байдуже. Тема піднята авторкою дуже важлива, як то кажуть "на часі". То, як вона її підіймає - цікаво, логіка авторки порівняти життя жінки двісті років потому - дотепна.
