@@ВОЖЫК-щ1ч а другого с рашентиви ты и не услышишь, вас срусских только и програмируют с кремля - идите убивайте, идите убивайте, в Украину, в Казахстан, в Сирию, в Грузию, Дагистан, Чечню, Молдову и так уже 70 лет...
Честь Панству. Мою кошечку звуть Муся, а собачку-цвергшнауцера Я назвала Луна (по-московитому - "Эхо") Вірш про дітей. Даруйте за недосконалу Українську. Моя рідна Польська. Німецька.... Коли закінчиться війна.... Ми покладемо край Країні підлій і жорстокий Перемога, наче Рай Реальним фактом стане в очи Ми несподівано збагнем Усю ціну такої мрії І горе з радістю наллєм У келих... і вип'єм за Вітчизну У келиха впаде сльоза За Наших мужніх Побратимів Згадаєм кожного бійця Який боронив Україну Ми не пробачимо нікому За кожну Душу будем мстити За кожний обстріл, кожний дім За всіх, хто мали б зараз жити За всіх, хто жити зараз міг Дітей народжувати, творити І Людям користь і добро Любовь і радість приносити Ми нищить будемо ворогів Та їх дружин, дітей, до віку Заллємо кров'ю всю москву За страшного сЦаря-каліку 100 років пройде і не менш Ніж Ми припинемо вбивати За Маріупіль і Ірпінь Онуки будуть получати.. Наш любий "Хай Марс", "Байрактар" "Н-Лав" - що Нам надали Друзі Наши Так гарно "смажать" ворогів Щоб їхали в мішках на Рашу Ми не забудемо нікого За кожним Любим Побратимом Буде написано вірши Героям Наший України Ми відбудуєм всі хати Продовжимо жинок кохати Напнемо с.ракой на коли Тих хто вбивав дітей Любив "Кинжали" запускати. Жах... , громко плачуть Діти Реве Дніпро, І Чорне море Благають помсти - смертно бити Карпати плачуть і кричать.. Бий ворога!!! Буг, Черемош сльозами злиті Души загиблих не мовчать... Вимагають жорстко бити.. А Славні Наши ЗСУ все добже чують І.... просто нищать Шкода.. Сміється у Кремлі к03.ел Над Нашим горем і сльозами Напнемо пид.ора на кол І Солов'єву, з Сімоньяной Життя, Свободу із боями ГЕРОЇ захистили й .... пали І Запоріжскими степами Сплять кургани... і мовчать Шкода Героїв....що не з Нами Сироти діти, плачуть мами Людей цивільних, без жалю рашисти украдають в ями... Гарячий бій І силою Мами Рашистів б'ють, кладуть в пакети Промовляють - "в добжий путь" Бо сила Мами не згинела... На коли усіх напнуть Зсивіла Наша Україна. Як Мама - вік не молодий Але чекає Мама Сина Питає Бога - Син живий??? І плаче горкими сьозами... Молитви з плачем примовляє Церковні "мантри", маячню.. Як та причинна Катерина (Шевченкова "Причинна"), Щастя у 6і.са вимоляла... Просила щастя, ласки, долі З дитинкой мучилась, нещасна Юрба цькувала юну мати У відчаї, зняла сорочку Пішла на берег помирати.. Втопилася в Дніпрі небога Жебракувала з безвиходдя В ночи все сталось.. поруч Бога Заплакала вода, і раптом Ранком веселка розквіла Вибачилась перед Богом.. Вода.... і посміхнулось, як дівчина Причинною була вода Згубила душу ця небога Самогубство - тяжкий гріх Отак загинула Катюша.. Згинела, як гнилий горіх... Бог поруч був, не зупинив ... Топилась Катя у Дніпрі Ковтала із Дніпра і мерзла... Березень то був... Крижини плили по воді А Бог сміявся і радів У долоні плескав і стрибав Звенять "червонці" золоті В кишенях старого кастрата Такий наш Бог у всій "красі"... Душа Катрусі у кайданках Провалилася вниз, до пекла Спокутуватись у гріхах... у ч0р.та Гріховна та любов була До московита і К03.ЛА Знущання "любих" односельців Катрусі не дали життя... Тож не кохайтьесь із московитом Не буде доля у вас така Русалкою і мертвою плоттю І без думок і почуттів Згинела зомбі у болоті Такий про Бога тут приспів. Пропала, щезла Катерина Причиноою вона була.... Україна не причинна В Гаагу приведе Пуйла Нічим Нам Бог не допоможе.. Глухий і божевільний Бог Країну захищати може Лише Український Народ. Ми Нація - Ми всі Герої Нас гартували у вогні Майдани були і неволя Все витримали Ми Онукам Долю здобули Велика дяка і любов На віка Слава, Шана, квіти Звитяжним, нашим ЗСУ Всім тим, хто нам дозволив жити
Мы смотрели, я родилась в Одессе, потому что у нас не было выбора- было только два канала на «телевизоре» как говорили, У нас не было выбора! А у меня по маминой линии бабушка и дедушка жили в деревне и говорили на ломаном Украинском
Я була дитиною, яка слухала його казаки , а наприкінці обов'язково співали пісеньку колискову, в 20.45 це був час для малечі.Добрі спогади...А ще була тьотя Катя та Катруся...
Творемо її самі. Ніхто, за винятком роzzії, нам не заважає. Хоча завада останньої, дуже сильно впливає. Але і від хотіння самих людей, теж багато залежить.
Аж сердце заныло и заплакало. Молодые мама и папа, все живы и здоровы. Слёзы сами закапали из глаз. Детство навсегда для всех останется, самым замечательным и лучшим периодом жизни. И яркие вспышки любимых моментов от туда, конечно мультики и вечерние сказки. И дед Панас! Самый запоминающийся образ из тех, теперь уже таких далёких времён. Другого мира, другой жизни, другой планеты! Как плохо что ничего подобного, так больше и не удалось воссоздать на Украинском телевидении. С удивлением услышал что и в телеархивах ничего не осталось от того Великого наследия. Стыд и позор, какое безразличие к своему прошлому и новому поколению.
Боже как я скучаю за этим прекрасным временем за прекрасными сказками деда панаса это просто жизнь из прошлого жизнь-сказка!!! Царство вам небесное наш любимый дед Панас. Вы приковывали к телевизорам не только детей но и взрослых вся Украина смотрела вашу прекраснейшую передачу
Згодний, казкар був знатний. Але хто заважає зараз робити казку, при сьогоднішніх то можливостях, коли можна самому знімати, записувати звук, малювати, як на папері, так і на компі, чи телефоні, робити шикарні фото, та будь-що! Казка, нікуди не ділася, це люди, які себе сьогодні не знайшли, нудяться від суму. Зараз вже 20 років, як на дворі шикарний час для творчості. П.С. Зараз я не в контексті війни, а в загальному. Хоча, для воєнних казок, зараз теж купа можливостей.
@@OSA11111 Дай Боже здоров'я моє ти серденько. Зараз я мешкаю у Штаті Делавер, США. Це наш Президент Байден, теж із Делаверу. А у Вінниці я мешкав у Старому місці, зупинка ще пам'ятаю Щорса. Автобуси ходили по Данила Нечая. І ходив я до школи 22 теж по Данила Нечая. Боже, якщо ти теж ходила до тої школи, то напевно влюблялася у мене, бо я ж старший за тебе.
А кізонька моя люба,розказана дідом Панасом це так тепло і щиро.Я колись працювала в садочку в ясельніц групі попросили мене молоду дівчину 16 років посидіти з дітками поки прийде вихователька.Діток ясельного віку дуже важко організувати надовго,бо увага розсіюється.Але казочка інтонацією діда Панаса,розказана про кізочку зробила чудо.Дітки заворожено слухали.Я не вірю в те,що дід Панас міг шось там в ефірі не те ляпнути.Я думаю радянській пропаганді , якій було не вигідна любов до України вкрай треба було закрити цю програму і знайти спосіб як-небудь очорнити чудового українського актора"діда Панаса" Петра .
Думаю ,що гостре словце вживав . Біля с. м. Більшовик було трамвайне кільце , і стояли два маршрути 5й і 7й . Підходить ,,дід Панас '' і питає про водія 5го трамваю ,,Куди цей сцикун пішов' ? '' А водій трамвая справді був молодим хлопцем , і десь побіг чи води з автомата попить , чи морозива купить . Ну а діда Панаса , його голос я не могла не пізнати , він неповторний . Це було в Києві в 1980 році , десь так . Я не ждала такого від нашого казкаря , але зараз смішно .
@@ЛюдмилаГлушко-е6ы Ну люди ж не вибрешуть.Я чесно кажучи,вірю,що він матюхом попер.Ну зірвався чоловік.Буває.Як мені подобався його вірш....сплять при дорозі орли,тільки не спить пастушок,свиснув-летить посошок"-мабуть так,вже не згадаю.Мені52роки.Всім добра!
Не треба перекручувати, що було - те було. Я на власні вуха чула "от така х***ня малята".Але це , як на мене, показало, що людина - з почуттям гумору. Він, мабуть, частенько так закінчував свої казки, мабуть реготала вся знімальна група, а тут - зробили, щоб і ми усміхнулися (а може й хтось підставити хотів). А керівництво не мало права не відреагувати, тому його і звільнили. Мені було шкода, що так відбулося, ми з дочкою любили його казки.
В 70- ті роки ми дійсно бігли бігом до телевізора послухати казочку від дідуся Панаса. А пісню , яка лунала наприкінці програми я потім співала уже своїм дітям, а згодом і онучці. Теплі спогади дитинства....
На жаль нема Добраніч діти,зате брехунів на екрані ой як Маловато мультик такий був .дід у шапці бігав зимою через мостик і весь час кричав,що зайця-маловато,ёлкі-маловато,а ось за вами? Теж.Маловато...Доброго ,і скорого світанку!...
@@ЛеонУайт какая разница он еврей или ирландец? он жил в Украине и дарил людям и детям счастье... А вот вам жить в эпоху нацизма, как раз для таких как вы недоразвитых индидумов.
Щож нам впарюють, що на українській мові нічого не було??? Пам'ятаємо діда Панаса з малечку!!!! Царство небесне йому❤❤❤ Від діда Панаса залишилася світла пам'ять!!! Не гідний наслідувати, а ще й пародію на славного діда!!!!
І я так само все кидала і в 20-45 була вже коло телевізора.,,Спи мій маленький,цить,і зайчик сіренький спить.."."Аж сльози навернулися від цих спогадів...Ніхто не міг так зворушливо це промовити
та не было никаких чудовых часов... просто все мы были детьми и нас никакие проблемы не касались, но стоит понять, жизнь при совке совсем чудовой не было...
@@ВОЛОДИМИРБЕДРЕНКО просто нет алфавита на украинском и дед не зря учил дружбе ! Я дуже гарно спилкуюсь по украински т.к выросла на Кировоградщине ,а родилась на Донбассе!
Спогади з дитинства, як же це було рідно❤❤❤❤ та тепло!!!!!! Цей час НЕ повернути, а ДУЖЕ хочеться!!!!! Сльози на очах!!!😢😭 Ми тебе БУДЕМО Пам`ятати ЗАВЖДИ!!!!
Щиро дякую що повернули мене в дитинство , пригадую як з нетерпінням чекала на дідуся Панаса, це було щось надзвичайне для всіх дітей України. Слава Україні 💙💛🌻
Таке відчуття начеб то в дитинстві побувала. Я дуже любила діда Панаса. По перше бо був дуже схожий на мого дідуся, по друге розмовляв українською мовою (а я любила українську мову) і по трете що він був справжній. ❤
А для мене Дід Панас асоціюється із розчаруванням і дитячим гнівом. Маючи 3 канали радянського телебачення завжди чекав мультиків. Вишукував їх у газеті з друкованною програмою телепередач на тиждень і старано обводив олівцем час. Тому, коли у Вечірній Казці замість мультика з'являвся Дід Панас це дуже дратувало. Упевнений, що абсолютна більшість дітлахів того часу (а тим більш теперешніх) віддавали перевагу мультикам, а не усній казці, навіть талановито росказаній. Тому коментарі нижче це скоріш ностальгія за минулим і данина пошани людині, яка асоціюється з дитинством.
Аналогично. Мы бежали домой с улицы чтобы посмотреть мультфильм. Но если вместо мультфильма был этот дед или баба (непомню как ее звали) со своими сказками на мове, то мы тут же убегали обратно на улицу гулять.
@@user-92i15dsqm Ну как же аналогично? Меня не устраивал устный пересказ вместо красочного видеоряда. Тебя не устраивал дед или баба на "мове". Я был типичный украинский ребёнок, ты маленькая московитская гнида. Сегодня я борюсь за свободу своего народа, ты срёшь в комментах за то, чтобы жрать говно не на "мове". Попытаюсь тебя найти, если в Украине.
Я пам"таю цю передачу,коли він матюкнувся в ефірі.на другий день ми,діти всі перепитували одні в одних,хтто чув також. З вдячністю його пам"ятаю.Ми всі шкодували ,коли Він пропав з ефіру
Він жив у Луцьку через дві хати від моєї на вулиці Товарова. Будинок досі існує. Його син Богдан був моїм товаришем. Теща його сильно любила. Дивилась на Богдана і казала "Геть як Петро"
мдаааааааа.вірно сказано. треба з повагою ставитись до людини яка не може себе захисити та знаходиться одинока і беззахисна. а в житті все навпаки.всі налітають та хотять показати своє я. на інших бояться бо там получать здачу та щей з невідомими наслідками.
Дивилася *Вечірню казку* з дідом Панасом щодня в дитинстві. Одного разу навіть надіслала листа з новорічним малюнком на передачу. Мій батько зустрівся з актором випадково у Києві і познайомився.
Да классный дед был! А его фразочка " Отака хуйня, малята" (только вчера повторял) годится почти на все случаи жизни и стала исторической! А травили его идиоты, бесталанные причем, коих и сейчас предостаточно.
Помню его . Не очень любила эту передачу потому что мультфильмы не показывали , а читали казки . Но iнод i можно заслухатись . Дуже гарно було тепер я розумiю
Юрій Коваленко теж легендарний дублер!молодець!довгих років!я і діда Панаса помню і Катрусин кінозал згадую,але жодної інформації про мульт на замовлення з Катрусею!
"Катрусин кінозал"- мав назву Виходила програма по неділях Десь приблизно у 12 годині ,, Завжди дивилися бо там Показували мультики десь на цілу годину
Я теж пам'ятаю.. але "Катрусин кінозал"то була окрема передача, йшла по неділях, приблизно в обідню пору,чи по обіді, десь так... А у "Вечірній казці" були випуски і з дідом Панасом, і з Катрусею (тут уже показували мультфільми), ще також були випуски де теж розповідали казки, інші ведучі...
Один з лутших яких ведучих для дитини голос його зачаровував і він був справжнім мо дідусь першим приходив до телевізора коли вів дід панам а потім і ми діти вдавалися і всі разом дивилися і радів.
Вся Украина замирала. А я в видио смотрю одну и туже. Проморгали деда Панаса и возможность послушать как замечательнный актёр Пётр Весряков рассказывает украинским МАЛЯТАЧКАМ КАЗАЧКИ. СВЕТЛАЯ ПАМЯТЬ ПЕТРУ ВЕСРЯКОВУ.🙏🌹🌹🌹🙏
Петро́ Юхи́мович Вескляро́в 9 червня 1911, Тальне, Черкащина - 5 січня 1994, Київ) - український актор і телеведучий. Заслужений артист Української РСР (1973). Більш відомий під творчим псевдонімом «Дід Панас». Народився 9 червня 1911[1] року в райцентрі Тальне, що на Черкащині. Прізвище Петра Юхимовича зазнало змін під час війни з нацизмом: від єврейського Векслер до Вескляров. Це сталося під час перебування в нацистському фільтраційному таборі, щоб приховати єврейське походження[2]. Працював на київській залізниці, де організував театральний гурток, згодом його відправляють до Луцька, у Волинський обласний музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. Там зіграв чимало ролей: Миколу Задорожнього з «Украденого щастя», Командора з «Камінного господаря», Монтанеллі з «Овода» тощо. Талановитого, фактурного, харизматичного актора помітили кінорежисери та почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається у багатьох фільмах. Серед них: «Олекса Довбуш», «Гадюка», «Циган», «Іванна», «Вій», «Забудьте слово смерть» тощо. Відзнявся у приблизно 50 фільмах. Проте найбільше запам'ятався малечі та старшому глядачеві як казкар Дідусь Панас. Українська вишиванка Весклярова часом дратувала керівництво телебачення, його подекуди звинувачували в націоналізмі, а в 1970-х рр. кілька разів навіть намагалися замінити. Але від цієї ідеї довелося відмовитися під тиском обурених телеглядачів, які засипали студію Довженка та дирекцію УТ листами з проханнями повернути дідуся Панаса на екран і він повертався. Відданий українець, який ніколи не зраджував своєї мови та вишиванки, неодноразово звинувачувався у націоналізмі. Петро Юхимович помер 5 січня 1994 році, прах похований у колумбарії Байкового цвинтаря міста Києва.
У дитинстві завжди чекав вечірню казку в надії на мультфільм! Коли після заставки з'являвся дід Панас хотілось плакати! Але дивився, бо то краще ніж Взагалі нічого! В колі друзів і насміхались і зневажали його. Блін, як зараз соромно, що дитячим розумом не змогли розгледіти справжнього Козака, лицаря в ганебній совковій теле пропагандійній помийці
