"У селах Куліш спілкувався із простими людьми, інколи декламував їм величні кобзарські думи. Цим він страшенно захоплював своїх слухачів, яким було дивно, що «пан» знав напам’ять перлини народної творчості. Людяне ставлення цього «пана» до «мужиків» сприяло тому, що селяни із великою довірою ставилися до Куліша, ділилися із ним своїми проблемами. Письменник навіть був змушений ховатися і потайки йти від своїх нових знайомих, які розповсюджували чутки, що це царський син ходить серед народу, щоб дізнатися про потреби простих людей".
"Пантелеймон Олександрович Куліш (псевдоніми: Павло Ратай, Панько Хутірний та ін.) - великий український мислитель-енциклопедист, культурно-освітній діяч, який яскраво виявив себе в різноманітних сферах української культури як прозаїк, поет, драматург, перекладач, філософ, історик, історіософ, культурософ, етнолог, фольклорист, мовознавець, літературознавець, літературний критик, публіцист, соціолог, педагог, художник, видавець. У цілому - це унікальна постать, «першорядна звізда» (Іван Франко) в літературному й громадському житті України ХІХ ст. Пантелеймон Куліш - «постать самітна, яка не зазнала благовонних кадил громадського почитання і візантійської чолобитности, ні за життя, ні по смерті, дарма, що ся постать висока і далеко перевищує пересічного національного святого всіх українських земель» (Степан Томашівський). П. Куліш - великий трудівник, ґенератор української національної ідеї й ідеології, провідник української нації, подвижник культурного саморозвитку народу й суспільного самоврядування волею національного духу: «Нарід український має таке велике право на свою жизнь, як і найменша травинка на свою… Знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім’ї, у своїй рідній хаті… Духа не угашайте! Не гасімо його самі в собі; тогді ніхто його не вгасить і в нашому народові». О. Шокало, культурософ.
3 окт 2024
