Дякую вам за розмову. У цивільних завищені очікування від військових - ти і захисти, і не загинь, а потім ще повернись і виправ помилки влади, а їм би хоч би до тями прийти та фізіологічно пристосуватись до мирного життя - то вже велика справа.
Чудовий психолог Тетяна Аніщенко! Вона дійсно дуже добре пояснює, що з тобою відбувається, і ти тоді лего сам можеш вийти з тупикових психологічних дилем. Дуже раджу сім'ям військових звертатися до неї!
Гарна ,чиста мова.Багато чого нового взнала на майбутнє для себе дякую за пояснення.Журналістка своїм невтручанням дала можливість широко розкрити тему,дякую.
дякую! дійсно знайти фахівців які б кваліфіковано працювали з сім'ями військових і з розцмінням - дуже важко. Іноді від некомпетентного психолога стає тільки гірше і страшно довіритись іншому, продовжувати пошук. Так це сім1ям важко, а уявляю як до таких горе спеціалістів попадають військові. Та ще і дійсно від суспільства до них або завищувані очікування, або шарахаються як від божевільних. Чуда навіть як одна панянка казала "ми вам донатім, от і сидіть в своїх окопах, нема чого серед нормальних людей ходити". Починаєш цих людей ненавидіти
Кинули військових...., вони прийшли додому, а дружини повинні їх зрозуміть-принять-лілеять, а про неї хтось подумав?? Як їй впоратись з тим всім? Скільки випадків насилля, п"янства, наркоманії і це проблем дружин і батьків, але не держави, за яку воїн віддав своє здоров"я! Яка страшна реальність, коли ти вже як відпрацьований матеріал!
Війна- це лакмусовий папірець для всіх, без винятку, тільки от військові та їхні половинки інакше дивляться на цей світ, з чіткім усвідомленням найціннішого в житті
