Яка ж гарна ти, мово українська, у чудовому відтворенні! І яка гарна, коли твір побутовий, про життя народу і все таке знайоме з дитинства. У діда коні були, підвода. У баби півник співав, корівка мичала. Хоч не у селі ми жили, а все мали, господарі були. І увечері дід та баба різні оповідки виправляли. А коли я у школу стала ходити, читати гарно навчилась, то просили мене оповідання уголос вечорами читати. А читати привчила мене моя няня, моя ріднесенька тітка Надія. Книга справді велике багатство, але не має тепер того спадку молодь, не читає класику, народних оповідань і душею бідніє, мова цитатами та прислів'ями не перенизана.
Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко товаришували. Шевченко був свідком на весіллі Куліша. А Куліш редагував поезію Шевченка, тому краса багатьох віршів Шевченко - від правки пером Панька.
