Я помру на Україні
Я лежатиму в землі
І читатиму осінні
Казки свіжої ріллі
Я помру на Україні
Де клекочуть журавлі
І де волю манить запах
Завжди помисли мої
Я помру на Україні
Де в ночі шумить ріка
І де ковдра мене вкриє
Снігова мяка мяка
Я помру тут в Прикарпатті
Бо тут зорі осяйні
Бо тут полум'я багаття
Й твої очі золоті
Вони сяють сяють сяють
Як безсмертний оберіг
Українські добрі очі
З тисячі знайду я їх
Україна ненько рідна
Я вклоняюся до ніг
Я помру на Україні
Серед гір та ніг твоїх
Я не хочу дорогого
Покриву на гріб мені
Усі гроші зло страшенне
Гроші джерело брехні
Я залишусь там де славнії
Повстанці полягли
Десь під лісом в полонині
Тільки мрію я якби
В ці слова хоч хтось повірив
Хоч краплиною сердець
схаменувся і полинув
Зплів з кульбаб собі вінець
І згадав за гул трембіти
І про пісню у гаю
І прийшов на цю могилку
Де і зараз я живу
І я серцем передав би
Часточку свого кохання
Що би знову народилось
В Україні жить бажання
Це все казка утопічна
......................
Це синдром шизофренічний
І це мабуть все дарма
І мабуть неповернути
Тих кого немає тут
І мабуть їм уже не скинуть
З закордону тяжких пут
І той біль що так жорсторо
ранить помисли мої
Вже мабуть тепер почує
Запах свіжої ріллі
28 сен 2024
