Доброго ранку , Україно ! Гарна озвучка . Приємно слухати . Таких книг має бути більше : вони допомагають заспокоїтись і буди в реальності - але саме важливе завдання зараз . Дякую за професійну роботу ! Бережіть себе 😊
Обожнюю історії про Пуаро. Читати не хочу, очі втомлюються за день, а от слухати ваше читання - це для мене справжнє задоволення. Уявляю все,що прочитано, малюю все що мені хочеться. Осіння пора та її настрій спонукає слухати такі давні історії.......
Дякую за гарне читання твору. Слухаю його вже другий раз, й дивуюсь що саме цю історію про Пуаро, написала Аґата Крісті. Якщо наявність "ледачих щипців" які опинилися в кабінеті вбитого, ще можна пояснити, бо їх туди міг принести секретар, коли підкинув револьвер, бо зайшов до кабінету вбитого першим. А от бризки крові на зовнішній рамі вікна при вистрілі зовні, чомусь ні хто не згадав. Секретар вистрілив, коли Фарлі визирнув з вікна, побачивши іграшкового кота назовні. Отже куля, потрапивши в голову, винесла б частину мозку з кров'ю назовні, й забризкало б саме зовнішню частину віконної рами, зовнішню стіну, зовнішнє підвіконня. Чомусь цей момент, авторка не врахувала.