МАМА на всіх мовах звучить однаково, це святе слово, яке маємо кожний оберігати! Велика вдячність таким талантам, як Таїсія, що можна і поплакати, бо мама вже знаходиться в іншому світі. Дякую своїй МАМІ, дякую Таїсії Повалій!🙏🙏🙏
Мама самый дорогой человек на свете,для каждого из нас, берегите маму пока она ещё рядом с вами, просто обнимите, скажите доброе слово,или же позвоните,если не рядом. Мама всегда о нас помнит и ждёт..
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. - Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти, - Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. - Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. - Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? - А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. - Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,- Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть. Вона посміхнулась, красива і сива, як доля, Махнула рукою - злетіли увись рушники. "Лишайтесь щасливі",- і стала замисленим полем На цілу планету, на всі покоління й віки.
Мама самый родной человек для каждого из нас.Ребята берегите своих матерей.Слава Украинским матерям которые вырастили таких героических мальчиков как ЗСУ ТРО ПВО.Пусть каждый наш солдатик по приезду домой обнимет маму .Пусть все Украинские мамы обнимут своих детей.
Замечательній номер.Тест на профпригодность - спеть а'capella. Да, замечательный, звонкий голос, великолепная внешность. Сколько не написано для этой певицы шлегеров и не спето. Талантам нужно помогать.
Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу. - Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти, - Куди ви, бабусю? - онуки біжать до воріт. - Та я недалечко... де сонце лягає спочити. Пора мені, діти... А ви вже без мене ростіть. - Та як же без вас ми?.. Та що ви намислили, мамо? - А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках? - А я вам лишаю всі райдуги із журавлями, І срібло на травах, і золото на колосках. - Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злота, Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт. Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,- Лишайтесь, матусю.