Восени прохід здається м'яким і близько до грудей Ми приїжджаємо тими, хто ніколи не є, і тими, хто Ніколи не буде моїм болем. Ми сиділи, балакали, плакали Небо сховало кілька синіх плям між хмар. Це відбувається восени. Іноді ми розриваємо минуле і шалено втрачаємось, Повільно, шалено втрачено. Мамо! У мене це було аж тут. Знаєте, хтось вирізає мені дірку в голові для ідеального обгортання - Чорно -біле на місці жвавого. Пам’ятайте, як це буває восени. Вчора вранці я побачив туманні та сірі вежі, їх вікна Слідкуйте, як очі дитини. Раптовий жах охопив мене. Знаєш, як шалене шаленство, я втрачаю все. Я перебуваю в процесі Йти до метро, не бачити жодної цієї дірки, інакше я буду довго. Тепер я знаю, як це відбувається восени. Вимагаю. Той, хто це почує, відповідає. Осінь вся жовта. Сині плями були проігноровані. Я запитав - чи? І коли? Чи є на цьому золотому тлі корали? Хтось відповів NEA: вигнута посмішка, ворота Я бачив, що все марно. Пропустив! Зворотне не було нудним. Кап-кап-кап! Як сльози з очей Марусії Старі люди зовсім самотні. Або плачуть, або сміються Коли старі люди тягнуть ноги за плямами Блакитний колір вночі залишає небо. Знаєте, як це відбувається. З небезпечним стрибком листя схопилося, як у цирку Швидко падали дощі, клони крапель води. Можна так сказати Пожовтілі зірки згасли, чекаючи на мене Мої сині плями танцювали канкан, танець розумних хмар. Тепер я знаю, як це відбувається восени. Вимагаю. Той, хто це почує, відповідає. Тиша все ще тривала. Мені трохи холодно. Ранок був сірий На чистому білому асфальті (блін, що робити?) Я їхав додому. Ми з Нейге не знали: що відбувається? Чому? Усі його слова, які ніколи не звучали ... на мікрофоні ...
Композиция уже из позапрошлого десятилетия! Спокойные, веселые нулевые...Все еще радует и окунает в те годы. Спасибо. Удивительно что так мало просмотров.Ребятки из ТНМК и участники пятницы- можно собратся и переснять клип на эту композицию в том же формате с теми же участниками. Но уже так сказать в новых современных реалях,но в том же любительско-квартирном стиле.
Ого! Я навіть не уявляла, що ТНМК з Харкова!!! Пишаюся рідними харків'янами! Талановиті!!! Дуже люблю наше місто та наших людей!!! Харків дуже страждає зараз... Дай нам Боже вистояти та скоріше перемогти рашистів!
Я як зараз памятаю: М1, мені 10, En Automne на екрані. В платних повідомленнях наступне: "А чел в шапке знает, что он на французком поёт?" Досі угараю 😁
I love this band. Sorry there aren't high-quality videos of the old songs any more... been a fan for 20 years already... :D Since Chervona Ruta 1997, which I attended.
En automne le passe semble doux et proche au sein On arrive ceux qui sont jamais et ceux qui Seront jamais ma peine. On s’est assis, bavardait, pleurait Le ciel cachait un peu de taches bleues entre les nuages. Ca arrive en automne. Quelquefois on se casse du passe et l’on est follement egare, Doucement, follement egare. Mama! J’en ai marre. Tu sais, quelqu’un coupe un trou dans ma tete pour la pellicule parfaite - Noire et blanche en place du vive. Rappele-toi, comme ca arrive en automne. Hier matin, j’ai vu les tours brumeuses et grises, ses fenetres Suivent comme des yeux de gosse. L’horreur soudaine me saisit. Tu sais, comme la frenesie folle, je perds tout. Je suis en train D’aller au metro, de ne voir rien de ce trou ou j’serai longtemps. Maintenant, je sais comme ca arrive en automne. Je demands. Qui l’entend jamais repond. L’automne fait tout jaune. Les taches bleues etaient ignorees. J’ai demande - ou? Et quand? Y a du corail dans ce fond d’or? Quelqu’un repondait NEA: sourire courbe, gate J’ai vu tout est en vain. Rate! L’inverse n’etait pas mate. Kap-kap-kap! Comme des larmes des yeux de Marussia Les gens tremps sont tous seuls. Soit ils pleurent, soit ils rigolent Comme les veillards trainent les pieds les taches Bleues laissent le ciel en nuit. Tu sais, comme ca arrive. Au saut perilleux les feuilles bondaient comme au cirque Des pluies, des clones de goutes d’eau, tombaient vite. On pouvait dire que Les etoiles jaunissantes se sont eteintes, en m’attendant Mes taches bleues dansaient cancan, la danse de nuages malins. Maintenant, je sais comme ca arrive en automne. Je demands. Qui l’entend jamais repond. Encore le silence durait. J’ai froid un peu. Le matin grisait Sur l’asphalte blanc et pure (Merde, quoi faire?) j’allais chez moi. Neige et moi, nous savions pas: quest-ce qui se passe? Pourquoi? Tous ses mots qui jamais sonnaient… au microphone...
мені не подобається, як Фагот звучить на французькій. якось різко, надривно чи що. а той в шапочці - в самий раз! :) а взагалі, відео крутецьке!! прям посміхатись хочеться. Бабкін - ляля)))
