Традиції та обряди на "Зелені свята" екскурс в історію до свята Трійці 

Традиції та обряди на "Зелені свята" екскурс в історію до свята Трійці
Трійця відзначається на сьомий тиждень після Великодня ще називається Зеленими святами.
Під час Зелених свят цвіте жито і, за народними віруваннями, прокидаються і виходять із води русалки. Люди прикрашають свої житла гілками дерев, встелюють підлоги у хатах пахучими травами, а на вікнах чіпляють обереш від русалок.
Починається зелений тиждень з четверга. В цей день дівчата йдуть поле, в левади, в ліс і там “завивають” вінки. Плетуть їх із конвалій, док, чебрецю, васильків і не забувають про полин - від русалок.
У п'ятницю жінки збирають цілющі трави й росу, якою лікують хворі очі.
У суботу прикрашають зіллям хати та двори.
У клечану неділю вся громада рушає до церкви. Після обідні веселі гурти дівчат та хлопців водять хороводи, співають пісень. Так гуляють аж до самої ночі.
Перший четвер після Трійці називається Русалчиним Великоднем. За легендами та віруваннями, русалки - це дівчата, котрі під час купання втопилися. В цей день вночі вони виходять з води, гойдаються на вітах дерев, розчісують своє довге волосся і водять хороводи під місячним сяйвом. Небезпечно зустріти їх у цей час живій людині - залоскочуть насмерть, затягнуть під воду. Тільки дуже сміливі дівчата беруть із собою полин, любисток та м'яту і рушають до русалок з проханням допомогти у коханні.
Понад тиждень мають волю русалки, а тоді відбуваються їхні проводи. Дівчата збираються разом на полі, частують русалок смачним обідом, а тоді просять їх піти. Проводами русалок закінчується це свято.