Вперше почула цю пісню, коли мені було 6 років. Сьогодні вже більше як 67. Пам*ятаю все свєоє життя і ліній кінотеатр в Кельменцях і красуню, що іі виконувала.
На пероні, на люднім пероні Де розлуки і зустрічі плачуть Хтось розсипав троянди червоні І здається ніхто їх не бачить А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать "Ми не квіти, ми кохання А кохання не можна топтать" В моїм серці чи біль, чи то смуток Не втрачаєш мені ти сьогодні Хтось дарує комусь поцілунок А хтось топче троянди червоні А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать "Ми не квіти, ми кохання А кохання не можна топтать" На пероні, на тихім пероні Вже не чути далекого стуку Хтось розсипав троянди червоні Чи то зустріч свою, чи розлуку А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать "Ми не квіти, ми кохання А кохання не можна топтать" А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать "Ми не квіти! Ми кохання А кохання не можна топтать"
1972 год. Девчонки с Украины пели эту песню, я всех слов не понимал, все же я нашел эту песню сейчас. Где они сейчас? Как сложилась их судьба? Им сию под 70 лет... Может кто вспомнит 546ВСО.
Які у нас гарні є пісні але все життя чули з ящика в основному російські. Або українські, які не могли стати популярними. Колиб крутили цей кліп по телебаченню, його б вся Україна співала.
На пероні, на люднім пероні Де розлуки і зустрічі плачуть Хтось розсипав троянди червоні І, здається, ніхто їх не бачить А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать Ми не квіти, ми - кохання А кохання не можна топтать В моїм серці чи біль чи то смуток Не встрічаєш мене ти сьогодні Хтось дарує комусь поцілунок А хтось топче троянди червоні А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать Ми не квіти, ми - кохання А кохання не можна топтать На пероні, на тихім пероні Вже не чути далекого стуку Хтось розсипав троянди червоні Чи то зустріч свою, чи розлуку А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать Ми не квіти, ми - кохання А кохання не можна топтать А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать Ми не квіти, ми - кохання А кохання не можна топтать
Пісня найвищого ґатунку! Виконання супер , задумка кліпу гарна з претензією на гонорову культуру. А щось... не в,яжеться. Не гармонує . Звідкись повіває болотечком.
On the platform, on the crowded platform Where partings and meetings here weep Someone there has scattered red roses And, it seems, that no one can see them Oh the roses, oh the roses They cry out at people with their petals We're not flowers, we are love And love can't be trampled upon In my heart is it pain, is it sadness You do not meet me here today Someone gives someone a kiss And someone tramples upon the red roses Oh the roses, oh the roses They cry out at people with their petals We are not flowers, we are love And love can't be trampled upon On the platform, on the quiet platform The distant knocking is no longer heard Someone there has scattered red roses Whether it's a meeting or a farewell Oh the roses, oh the roses They cry out at people with their petals We're not flowers, we are love And love can't be trampled upon Oh the roses, oh the roses They cry out at people with their petals We're not flowers, we are love And love can't be trampled upon
Прочитала в коментарях, що пісня не повинна виконуватись в такій манері. Я, звичайно, дуже люблю Анатолія Горчинського та його виконання пісні., І, все ж вважаю, що таке виконання теж має право на життя.
На пероні, на люднім пероні, Де розлуки і зустрічі плачуть, Хтось розсипав троянди червоні, І, здається, ніхто їх не бачить! Приспів: А троянди, а троянди До людей пелюстками кричать: «Ми не квіти! Ми - кохання! А кохання не можна топтать» В моїм серці чи біль чи то смуток- Не зустрів ти мене і сьогодні. Хтось дарує комусь поцілунок, А хтось топче троянди червоні… Приспів. На пероні, на тихім пероні, Вже не чути далекого стуку. Хтось розсипав троянди червоні- Чи то зустріч свою, чи розлуку!
Они не понимают, о чём поют. Послушали бы как это пел автор Анатолий Горчинский, Юлия Пашковская, Валентина Куприна...Их исполнение осталось в памяти на всю жизнь. А это трио поёт типа: "хорошие девчата, заветные подруги... тра-та-та"
