Яка тепла розповідь. З любов'ю. Бережи, Господи, УКРАЇНУ! Не уявляю, як жити без українського села, затишних хаток, квітучих садків, неймовірно добрих людей.
Дякуємо за огляд, теплі спогади з любовью і повагою. У нас такі ж іконки дома збереглися від бабусі, диван з такими ж бильцями був уже старенький ми його реставрували і він виручає і зараз. Правду сказали що в такій хаті спиться зовсім спокійно. Дух і тепло від груби і печі не зрівняти ні з якими батареями-кондиціонерами-електро та газообігрівачами... Дякую, бажаю здоровя та миру. Слава Україні!!!!
ЯКА ЧИСТОТА,В ЦИХ УМОВАХ! ХВАЛА РУКАМ,ЩО ТРИМАЮТЬ ТАКІ ХАТИ ,РУШНИКИ,ФІРАНКИ БІЛО СНІЖНІ. ТАК ЛЮДЯКУЮ ВАМ,ЩО ТАК БЕРЕЖЕТИ ЦЮ ХАТИНУ,ТА ДЕ ХАТИНУ,ХАТУ!ХАТИЩЕ 4 КІМНАТИ ВСЕ ЗБЕРЕГЛИ!!! МОЛОДЦІ! ТО ВЕЛИКИЙ СПАЛОК НАМ З СЕСТРАМИ ,25 22 І 20 РОКІВ ДІСТАВСЯ СПАДОК -ХАТА БАТЬКІВ,ЩО ПОМЕРЛИ РАНО. МИ ПРОДАЛИ ЇЇ. А ЛЮБЛЮ ЇЇ І ЗГАДУЮ ВЕСЬ ЧАС. ЗАРАЗ 70. ТАК БИ ХОТІЛОСЯ ПІЧ МАМИНУ РОЗТОПИТИ. НАГРІТИ ГРУБКУ....
А ще пригадую на початку 1960х зробили в селі " накат", це узори по стінах і полоски під стелею на висоті стіни. Який був запах... і довго тримався, мені то так гарно пахло!
Така ж сама майже і хата моїх батьків на Вінниччині. Хазяї видно що роботящі, все чисто прибрано. Спогади про дитинство в селі в хаті де топили грубки і де мама пекла в печі смачний хліб і пироги з яблуками та струдель з маком...то була смакота неймовірна. Ми завжди чекали того дня щоб відрізати горбушку свіжовипеченого хліба який чомусь не черствів😂 і цілих 5 днів ми мали цей хліб м'який і смачний. Знали тоді наші мами секрети випічки!😊
В моїй мамині хаті теж такий ключ,і коли моя онучка була мала,брала ключ на плече,і говорила,,несу косу,і представляла себе котом із казки про кота і півника.
не лямка- Клямка! картина вишита і не на той час- на сьогодні то дуже вартісна річ!мебель то буфет чи креденс кухонний ....як же хочеться повернутись в то все хоч і тяжко вже...там дійсно і висипався і відпочивав душею і люди здоровіші були- то енергетично навіть перевіряли- сбалансовується аура після пічки,глина витягує хвороби... бережіть то все!...
Оця хатинка нагадала мені моє дитинство , яке проходило в селі у дідуся та бабусі ! Ми , діти залазили на піч і там спали ! Це було в далекі 40 50 роки , але пам'ять завжди повертає мене туди ! Дякую за показ !
У моей бабушки была такая хата. Я помню совсем маленький была 4-5 лет, мама привозила с Одессы меня на лето к бабушке и сейчас смотрю это видео, как будто вернулась назад. Сейчас мне уже за 50 и я вспоминаю это время, этот дом с большой любовью и теплотой. Спасибо вам огромное за ваше видео.
Сучасні люди пальця прикладають до екрану телефона,щоб розблокувати, А ми знаємо ще про клямку,яка теж відкриваються ,,відбитком пальця,,😊 Ох ,прогулочка,дякую Бабцю з дідусем згадала😢
Я стара, то знаю такі ключі з клямками і зАсуви. В нас були інші, але принцип той. В моїх діда з бабою було таке. Чую ще зараз звук клямки, голосно відчиняються двері і кроки... Як так, той звук памятаю, а що вчора було - забуваю)
Хоча живу в сучасному будинку. Колись довелось ночувати в глиняній 100 річній хаті! Почуття повного релакусу і морального відпочинку. Спогади на все життя. Бо це наше, українське, рідна хата, рідна земля... Слава Україні!
Ваша хата нова порівняно, бо велика, або може прибудували до меншої хати ще частину і вона стала велика. Дідова хата в нас була побудована після 2 світової на початку 1950х то там була кухня і велика кімната, ще "хатина" - маленька маленька кімнатка, сіни (з них льох) і комора - маленькі і веранда прибудована напочатку 1960х.
Дякую, за приемні спогади дитинства.У нас скільки людей осталися без житла,може комусь стануть в пригоді ці домівки.І все частіше показують,як молодь шукае екожитло,щоб виховувати діток в гармоніі з природою!
40 років тому ходила купувати до одної бабусі молоко в таку хату. Зазидишина веранду і гукаєш свій бутель...пахло молоком і сиром,має на дворі марлічки сушились. Три роки шукаю собі хату в селі, здається знайшла свою, якщо ще почекає місяць, то буду обживати
@@mushroomer2.0 молодець господар. Дійсно жити в такій хаті це одне задоволення. Мрію приїхати до дому і купити таку хатину. Виросла в такій. Раз на рік перед Трійцею білили в хаті і не вапном чи крейдою а білою глиною. Напочатку літа по селах вже лунало ...Глина , біла глина...на возі дядько возив і на відро продавав. То була ціла технологія побілки глиною.А щоб за руками не чіплялась в побілку добавляли трохи житнього борошна. Колись білила сама в хаті і на дворі... Дякую, що показали і нагадали мені як ми жили... З повагою Неоніла Олексіївна!
