Я подарувала прем'єру-міністру Японії Фуміо Кісіді вишитий хрестиком портрет. Він прийняв подарунок. Мета на сьогодні - подарувати портрет пану Міядзакі, автору "Віднесенні привидами", "Мій сусід Тоторо", "Принцеса Мононоке".
Дуже цікаво, незважаючи на те, що більше ніж половини населення України не може встановити свій родовід, через втрату документів під час репресій, переселень, голодомору, революцій і т. д.
Я коли був малий вмів свистіти виключно втягуючи повітря,потім навчився вже нормально. Історія чувака який свистить втягуючи повітря нагадала мені про це,і я спробував так посвистіти, виходить набагато гірше ніж в дитинстві
Я тоичі рятувала життя іншій людині: вперше коли тонула дівчина. Вона намагалась потопити мене, поки я її витягувала з води. Вдруге я відкачала в пабі дівчину з передозом: вона прийшла до тями і послала мене до біса (м‘яко кажучи). Втретє це був п‘яний чоловік, який заснув в кучугурі снігу взимку.
Я взяла прізвище чоловіка. Воно було рідкісне і дивне для мене. За 30 років мені довелося зустріти не менше 20 моїх тезок. А ось з людиною, яка б носила моє дівоче прізвище (крім родичів) я не зустрічала ніколи. 😊
Я вмію хрустіти вухами. Не рухати, а саме хрустіти (хруст відбувається саме в отворі вуха). Це мені допомагає коли у вухо потрапила вода або коли його заклало).
У мене є фото де я стою на фоні ЧАЕС 4го реактору в той час коли звідти саме знімають ту велику трубу. І це мабуть останнє фото на якому вона була. Бо через пару сек її підійняли. Це фото є в мережі, хто хоче побачити напишіть у відповідь під це повідомлення, надам посилання
3:22 оце звучить досить не правдоподібно. Я ставлюся до цього скептично. Думаю, автор цього поста не реддіті справді може добре розбиратися людях, розуміти чи вони щирі, але він перебільшує, виставляючи свої здібності кразими нвж вони є насправді. Не можливо ось прямо на усі сто відсотків завжди робити правильні припущення про людей, просто диаоячись на те, як вони себе поаодять чи що говорять. Думаю, що автор цього поста на редіті не зміг би визнати, що часом його думка про людей абсолютно правила, а часом він помиляється стосоано них 🤔
Тричі в житті я міг убити людину,але мабуть божа рука відвела біду:У дитинстві один дуже підлий однокласник вивів мене з себе і я так штовхнув його на стіну,що він вивалив спиною скло ,бо це була засклена перетинка кабінету історії,що одною стороною виходила в коридор,а всередині була шафа з книгами.Він так і сів на книги і посипалися друзки скла.А на спині була лише подряпина з краплею крові на голубій піонерській сорочці.Потім через багато років я зрозумів, що він міг отримати пневмоторакс,розрив магістральних судин уламками скла.Інший інцидент був з рідним братом,котрий мене дражнив і я його штовхнув до стіни(як я думав).Але він влетів у наш підвал ,пролетів 14бетонних сходів та зарився головою в купу пустих 4-відерних ящиків з-під картоплі.Обійшовся він лише парою синців.Батьки нічого не знали.А третього разу мене,вже жонатого довела дружина-і я її придушив руками,не пручалася,почала хрипіти,піна пішла з рота-і я відпустив її.Обійшлося.Справа в тому,що після стану афекту,коли величезний викид енергії,тьмяніє в очах і не володієш собою настає знеструмлення та знесилення -і протверезіння.Після таких екзаменів я став не допускати так далеко розвиток подій-і такі ситуації перестали приходити,хоч провокації й бували.Іспит складено!Дякую за увагу.Ця історія-не бахвальство,а опис уроків!При тому завжди був зросту й сили нижче середнього-така конституція.Не знущайтеся з маленьких-буває дуже небезпечно!
@@Дарина-ц6шВона померла 30січня 2015року від гострого лейкозу,згоріла за 3тижні у віці 48років.Така була її доля.Коротка лінія життя,суїцидальні нахили.Мені здається,що тоді мене навмисне спровокувала.Але потім розказувала сину,що коли в мене починає сіпатись на обличчі кут рота-тре замовкати,бо буде біда.І більше боялась провокувати.
