Сходила на фільм "Будинок "Слово"". До анонсу нічого не знала за цю будівлю, а тепер переглядаю всі відео про будинок, які знаходжу. Дякую вам за відео!
Подивилися з донькою «Будинок Слово». Знищили найбільші таланти. Це розумієш, коли наприкінці фільму бачиш перелік письменників з цього Будинку. Вижили середні - Багмут, Дончено, Трублаіні. Актори чудово зіграли наше Розстріляне Відродження.
Син Багмута був викладачем на факультеті де я навчалась на початку 80 тих років, доля його батька дуже трагічна, він пройшов сталінські лагері і саме головне не мав змоги писати. Все це я узнала випадково обмовившись що мій дідусь пройшов сталінські лагері. Харків.
щИРО дякую за такий чудовий матерIал про будинки СЛОВО I юрIя Шевельова. Заслуга цього репортажу звIсно директорIв Iх. якI дуже знаючI I захопленI цим. але I дуже люблячими свое мIсто ХаркIв. ЩИРА ДЯКА iМ!
Дякую за оригінальне відео! Будинок Слово для мене дуже цінний як реальність, так і памятью про тих хто в ньому жив. Та болісно за тих 45 несправедливо загиблих письменників від рук працівників КГБ.
Дякую за відроження пам'яі про українське минуле Харкова. І окрема подяка за цікаву розповідь про Юрія Шевельова. Я з величезним задоволенням прочитала першу з двух його автобіографічних книг "Я, мене, мені ",планую прочитати й другу. І я дуже споліваюсь, що його книжки, будуть входити до програмного вивчання в українських школах та вишах .
Кинулося в очі, що на початку відео пані Соня йшла певний час по траві. Мені трохи бракувало якихось панорамних видів іззовні того ж Будинку Слово. А за змістом вийшов непоганий сюжет. Не такий інформативний, як документальний фільм "Будинок Слово", але по-своєму цікавий, оскільки минуле було поєднано з сучасністю.
Дуже довге відео. Не здужала. І розповіді про те, кому здавалась ця квартира зараз - геть не цікаво. Я хотіла послухати саме про тих перших мешканців будинку. А воно таке щось. Ледь-ледь.
Трощителями пам"ятної дошки Ю. Шевельова були юдеї Кернес і Добкін, які ніколи не помічені в грунтовному знанні як справжньої біографії Ю. Шевельова, так і історії чужої для змосковщених євреїв України.
Дізналася про цей будинок, шукаючи інформацію про життя і творчість Миколи Фуклева. Він також жив у цьому будинку і був репресований у 30і роки. Якщо у авторів проєкту є якась можливість знайти його твори і розказати про нього, буду дуже вдячна.
Кернес все робив навмисно. ВІН тримався за леніна, подавав до суду щоб залишити пам'ятник. Він просто проросійський. ДЯКУЮ ТИМ ХТО ЗАХИЩАЄ ІСТОРІЮ ХАРКОВА !!!
Я звичайно поза контекстом пані ведучої , просто зацікавив матеріал і дивлюсь , цікаво . Але ремарочка , не хочу образити але Соня Кошкіна , це звучить як манька облігація?! Це псевдонім , якщо так , то може варто змінити , бо дуже вульгарно звучить по московитськи , якщо справжнє ім’я і прізвище , то хіба не приємніше і доцільніше змінити хоч ім’я на Софія, якщо проблема зі зміною прізвища ?! Ще раз перепрошую , але ось таке спало на думку і ріже слух
Я читав спогади Юрія Шевельова (першу частину), з якої випливає принаймні те, що до еміграції сам він не був великим поціновувачем української культури (це він стверджує, не я), й нічого компліментарного про "український" довоєнний Харків не пише, окрім вже пізнішого аналізу, коли він в еміграції став тим, ким є, тобто перетворився з аполітичного русифікованого непримітного харків'янина у видатного "україніста"... Це я до того, що автори цього відео трохи "прикрасили" дійсність:)
Вот тебе и двойные стандарты: Шевелёв против Советской власти, сотрудничал с немцами- ему памятную доску устанавливают. Те же активисты сносят бюст Галины Никитиной, которая занималась выпуском агитационных листовок, чтобы горожане не сотрудничали с немцами.
