"Холодна м'ята" Григір Тютюнник. Аналіз твору. 

дяка за думки і аналіз наперед, аби читати легше було (позаяк з художньою літературою поки на "ви"); дяка за наголоси, аби текст, хоч і скромний за обсягом, осягнув глибше і, звісно, посмакував мовою ☺️💛

Дуже цікаво!

Дякую! Аналіз вийшов класний, з увагою до деталей. Невелике уточнення по історичному контексту: у творі складно зрозуміти у якому році відбуваються події, але селянам дозволили видавати паспорти лише 28 серпня 1974 року, до того часу вони по суті залишалися кріпаками, прив'язаними до села. Тому Андрій з дружиною навряд мали можливість переїхати. Дуже влучно підмічено про човен, йому у короткому творі приділяється багато уваги. Схоже, він є аллюзією на життя Андрія. Якщо поспекулювати на цю тему і передивитися усі фрагменти з човном, то виходить така картина: Човен лежав на березі, присмоктаний мулом. Цепок, яким він був прикований до вільхи, натягло: видно, повінь, покидаючи цю місцину, хотіла забрати з собою й човна, та не подужала прив'язі... (Прив'зь - можливо, любов до рідного краю, повінь - можливості змінити свою долю, нанесений мул - те, що тримає на місці: побут, робота, шлюб, бо у жодній з цих сфер Андрій нещасливий) ... (Після того, як Леся відштовхнула човна від берега) Андрій почав гребти швидше і зліше. Проте весло не грало у воді й не трудило рук. Човен ішов рівно і м'яко, наче птах на безтрепетних крилах. І здавалося, хатки в садах самі пливуть йому назустріч. (Можливо, тут порівняння з відчуттям внутрішнього піднесення, впевненості у своїх силах) ... (Після того як Леся пропонує зупинитися і зібрати м'яту) Андрій повернув човна в той бік, де чорним валком ріка закочувалася у ліс. Незабаром з обох боків звелися справді круті, розмиті береги, з яких соковитими жилами звисало у воду і гуло від найменшого дотику міцне берестове коріння. (Поворот, круті й розмиті береги - можливо, символи змін) .... (Після того як Леся приносить пучечок м'яти) Човен сам одчалився од берега і тихо вийшов на середину річки... (Середина річки - поворотна точка) ... ( - Ви мене пам'ятаєте? - І я вас - теж...) Їх несло течією в сагу. А він забув про весло, що лежало під ногами, і боявся поворухнутися, щоб не сполохнути її голосу - тихого, як наводок, і чистого, як подих землі на пагорбах посеред заплав. І ще перед очима в нього стояв човен з натягнутим цепком - човен, з-під якого пішла вода, так і не подужавши прив'язі... ("Несе" не тільки човен, а можливо і подальшу долю Андрія і у цей момент він переосмислює своє життя) Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м'ятою... (Холодна м'ята - це символ приємних спогадів юності і дитинства. І хочеться вірити, що у цих спогадах Андрій знайшов у собі сили змінити життя на краще.)

Це просто супер! Окремо хочу сказати про голос. Дуже класно звучиш у кадрі)) Саме відео теж добре зроблено. Детально та змістовно розбираєш персонажів, структуру твору та не забуваєш про цікаві деталі) (Далі читати тільки якщо хочеш почути критику. Якщо ні - просто знай, що ти молодець) Я би починав відео з якогось сильного привертаючого увагу елементу. Наприклад, констатації факту, що Тютюнника ми не просто маємо знати - А ЩО ВІН РЕАЛЬНО КРУТИЙ І БЕРЕ ЗА ДУШУ. При чому, це має бути сказано броско, сильно - щоб хотілося почути далі, чому саме він крутий. Тут як і у книгах - сильний, легкий та цікавий початок є запорукою, що людина не відкласть твій твір, а купить його і дочитає (у твоєму випадку, додивиться) до кінця. А в цілому - я чекаю нового відео. Наприклад, про Ліну Костенко і її "Самашедшего" І ще - він піде до Лесі. Бо він романтик, а дружина в нього... порожня. Однак, можливо, колись дружина теж була така ж, як Леся. І Леся колись стане, як його дружина. Часто люди один від одного і йдуть, бо у їх другій половинці вже не лишилося загадок, які треба розгадувати.